Ухвала суду № 25979230, 10.09.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/5213/2012Головуючий суду першої інстанції:Проскурня С.М. Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.

"10" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБелинчук Т.Г. СуддівІсаєва Г.А. Підлісної І.А. При секретаріУрденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором,

за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Шуліки А.В. на заочне рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 14 травня 2012 року, -

В с т а н о в и л а :

18 березня 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору від 06 лютого 2010 року № SXRRC21671459, відповідач отримав кредит у розмірі 3180 грн. 10 коп. із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06 лютого 2011 року. Відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 05 грудня 2011 року утворилась заборгованість у сумі 24842 грн. 28 коп., яка складається з наступного: 2928 грн.59 коп. - заборгованість за кредитом; 189 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 384 грн. 78 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 19680 грн. 75 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. А також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1159 грн. 16 коп. - штраф (процентна складова). На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24842 грн. 28 коп. за кредитним договором № SXRRC21671459 від 06 лютого 2010 року.

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 14 травня 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № SXRRC21671459 від 06 лютого 2010 року в сумі 4302 грн. 37 коп., яка утворилась станом на 05 грудня 2011 року та складається з заборгованості: за кредитом в сумі 2928 грн.59 коп., процентам за користування кредитом у сумі 189 грн., комісії в сумі 384 грн. 78 коп., неустойки в сумі 800 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шуліка А.В. ставить питання про скасування заочного рішення суду в частині відмови в задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення штрафу та зменшення розміру пені і просить ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що заочне рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про можливість зменшення розміру нарахованої неустойки. Підставою для зменшення позовних вимог щодо стягнення пені стало посилання суду на ч. 3 ст. 551 ЦК України, але чому саме суд вважав за необхідне зменшити розмір неустойки не вказано та не мотивовано. Також вказує, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції, помилково дійшов висновку, що умови стягнення пені і штрафу суперечать положенням Конституції України про заборону подвійної відповідальності, в тому числі і цивільно-правової, за один і той самий проступок. Також суд не прийняв до уваги докази, що надавалися позивачем у справі та свідчили про наявність в договорі умов, де міститься домовленість сторін про розмір пені та про умови стягнення штрафу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством не передбачена можливість подвійної відповідальності за порушення зобов'язання у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання, у зв'язку з чим у стягненні штрафів у розмірі 500 грн. та 1159 грн. 16 коп. відмовлено, а розмір неустойки, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, підлягає зменшенню.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 06 лютого 2010 року укладено кредитний договір № SXRRC21671459, та підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 3180 грн. 10 коп. із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06 лютого 2011 року ( а.с.4-7).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору позичальник ОСОБА_6 допустив заборгованість за кредитом і за сплатою процентів.

Пунктом 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам передбачено, що термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років (а.с.7).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Розділом 5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») зазначена відповідальність сторін.

Пунктами 5,1 та 5,3 вищенаведених Умов передбачена відповідальність за порушення зобов'язання, а саме: пеня в розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочення та штраф у розмірі 500 грн і 5% від суми заборгованості при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів.

Тобто за умовами договору за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У зв'язку з наведеним суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні штрафів у розмірі 500 грн. та 1159 грн. 16 коп.

Зменшуючи розмір неустойки, суд першої інстанції виходив з того, що її розмір значно перевищує розмір збитків кредитора, які повною мірою покриваються сумою нарахованих процентів та комісії за користування кредитом і з урахуванням положень ч. 3 ст. 551 ЦК України знизив розмір неустойки до 800 грн.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на обов'язок сплатити штраф та пеню за невиконання зобов'язань по кредитному договору передбачено умовами договору між Банком та позичальником і не є застосуванням різних видів юридичної відповідальності, а стягнення пені та штрафу є складовою частиною однієї юридичної відповідальності, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони суперечать положенням Конституції України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази якими вони підтверджуються, правовідносини, та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і постановлено рішення по справі на підставі доказів, наданих особами в порядку правил ЦПК України.

Суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що в силу ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Шуліки А.В. відхилити.

Заочне рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 14 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.