Ухвала суду № 25977036, 05.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2012 р. м. Київ К-41210/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Моторного О.А.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Кіровограді на постанову господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 у справі №14/211 за позовом Дочірнього підприємства «СП Октопус»Товариства з обмеженою відповідальністю «Октопус»до Державної податкової інспекції у місті Кіровограді про скасування податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009, позовні вимоги Дочірнього підприємства «СП Октопус»Товариства з обмеженою відповідальністю «Октопус»до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді -задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.08.2007 №0000042310/3 та №0000792310/0.

Рішення судів мотивовано відсутністю підстав для зменшення суми валових витрат та відповідно податкового кредиту, на суму дебіторської заборгованості ПП «Юм Плюс», по якій не закінчився строк позовної давності.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 15.09.2009 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 09.12.2009 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема п.п. 5.2.8 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон України №334/94-ВР).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №108/23-1/30285705 від 29.12.2006, складеного за результатом комплексної планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «СП Октопус»Товариства з обмеженою відповідальністю «Октопус»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004 по 30.09.2006 роки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.08.2007 №0000042310/3, яким позивачеві визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15575,00грн., в тому числі 11125,00грн. основного платежу та 4450,00грн. штрафних (фінансових) санкцій та №0000792310/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1112,64грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для визначення податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення п.5.1 ст. 5 Закону України №334/94-ВР, а саме: завищення валових витрат на суму простроченої дебіторської заборгованості та п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України №168/97-ВР), оскільки підприємством у вересні 2006 року не зменшено податковий кредит на суму 1115,28грн. по дебіторській заборгованості ПП «Юм Плюс».

При цьому, відповідач виходив з того, що згідно п.п. 5.2.8 Закону України №334/94-ВР до складу валових витрат включаються, зокрема, суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Проте, в ході перевірки підприємством не надані документи, що підтверджують проведення заходів по стягненню боргу з ПП «Юм Плюс».

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Юм Плюс»01.03.2003 укладено договір поставки №0106-1, предметом якого є поставка нафтопродуктів на загальну суму 120000,00грн. Згідно умов договору, позивач 18.08.2003 здійснив оплату шляхом перерахуванням коштів на рахунок ПП «Юм Плюс». Договір поставки за №0106-1 вступив в дію з моменту його підписання, а саме з 01.03.2003 і діяв в частині поставок до 01.10.2006.

Проте, умовами договору не встановлено строк виконання зобов'язання ПП «Юм Плюс» щодо поставки нафтопродуктів, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо застосування до спірних правовідносин вимог статті 530 Цивільного кодексу України.

Отже, за встановлених обставин, відсутні підстави для зменшення суми валових витрат та відповідно податкового кредиту, на суму дебіторської заборгованості ПП «Юм Плюс», по якій не закінчився строк позовної давності.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення -без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Кіровограді залишити без задоволення, постанову господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ О.А. Моторний