Ухвала суду № 25976145, 05.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/5273/11 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко Л.Є.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 року у справі за позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод»про стягнення сум податку, що використані не за цільовим призначенням, -

В С Т А Н О В И В:

30.11.2010 року Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Чернігівської області (далі - Ніжинська ОДНІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод»(далі TOB «Лосинівський маслосирзавод») про стягнення сум податку на додану вартість, що використані не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету в сумі 452226,97 грн.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 16.11.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовив в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Лосинівський маслосирзавод»(ідентифікаційний код - 21403660) зареєстроване Ніжинською районною державною адміністрацією Чернігівської області 20.05.1999 року та взято на податковий облік як платника податків до Ніжинської ОДПІ з 21.05.1999 року за № 84, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 28.10.2011 року та довідкою про взяття на облік платника податків від 16.12.2009 року № 11225.

ТОВ «Лосинівський маслосирзавод»є переробним підприємством, яке у своїй діяльності на момент виникнення спірних правовідносин керувалось нормами пункту 11.21 статі 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядком обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року № 291 «Про

реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Постанова № 291).

Ніжинською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку TOB «Лосинівський маслосирзавод»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з

01.04.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16.07.2010 року № 854/23-21403660.

Перевіркою встановлено порушення Постанови № 291, а саме: TOB «Лосинівський маслосирзавод»несвоєчасно перераховано на небюджетний рахунок суми податку на додану вартість в розмірі 452226,97 грн. по деклараціях з ПДВ за квітень 2009 року в розмірі 28347,97 грн., за травень 2009 року в розмірі 200123,00 грн. та за липень 2009 року в розмірі 223756,00 грн.

Обговорюючи правомірність стягнення з відповідача узгодженої суми заборгованості з податку на додану вартість для виплати дотацій, судова колегія зважає на таке.

У відповідності до положень п. 11.21 ст. 21 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі затверджений постановою Кабінету Міністрів України

від 2 квітня 2009 року № 291. Згідно з п. 5 вказаного Порядку перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду.

Переробні підприємства у кінці кожного робочого тижня перераховують половину зарахованої їм на поточний рахунок суми податку на додану вартість, нарахованого на обсяги поставленої ними готової продукції, на небюджетні рахунки. Остаточний розрахунок належної до перерахування на небюджетний рахунок суми податку на додану вартість проводиться щомісяця відповідно до окремої податкової декларації.

Перераховані безпосередньо з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на небюджетні рахунки суми коштів за рахунок сум податку на додану вартість, що розраховуються переробними підприємствами за окремою податковою декларацією, не враховуються як дотації.

Не перераховані на небюджетні рахунки суми податку на додану вартість та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

За правилами п. 7 Порядку переробні підприємства проводять щомісяця розрахунок сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставку молока та м'яса в живій вазі згідно з додатком 2 за фактичними даними про обсяги закупленого молока та м'яса в живій вазі і надходження на небюджетний рахунок сум податку на додану вартість. На підставі цього розрахунку переробними підприємствами проводиться остаточне перерахування за платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені молоко та м'ясо в живій вазі за звітний період, крім особистих селянських господарств.

Не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Відповідно до п. 9 Порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі контроль за правильністю визначення сум податку на додану вартість та їх перерахуванням за платіжними дорученнями на небюджетні рахунки здійснюють органи державної податкової служби.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідачем до Ніжинської ОДПІ подано декларації з ПДВ за квітень 2009 року від 20.05.2009 року, за травень 2009 року від 19.06.2009 року та за липень 2009 року від 20.08.2009 року, а також уточнюючий розрахунок від 03.09.2009 року.

TOB «Лосинівський маслосирзавод»надало позивачу копії платіжних доручень щодо перерахування коштів на особовий рахунок для виплати дотацій сільгоспвиробникам по зобов'язанням за квітень, травень та липень 2009 року, які засвідчують перерахування дотаційних коштів товаровиробникам за поставлену ними на TOB «Лосинівський маслосирзавод» сільськогосподарську сировину в квітні, травні та липні 2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив у квітні, травні та липні 2009 року зарахування 485362,84 грн. - суми дотаційних коштів за квітень, травень, липень 2009 року на свій небюджетний рахунок № 37127596123660, відкритий в Ніжинському УДК ГУДКУ в Чернігівській області, тобто в порядку, визначеному чинним законодавством, що підтверджується виписками банку по рахунку.

Відповідно до п. 9 Постанови КМ України, від 02.04.2009 року № 291 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»контроль за правильністю визначення сум податку на додану вартість та їх перерахуванням за платіжними дорученнями на небюджетні рахунки здійснюють органи державної податкової служби. Але за ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», іншими нормативно-правовими актами не передбачено того, що податкова служба може визначати цільове або не цільове використання грошей, які передбачені для перерахування на рахунки постачальників та звертатися до суду щодо їх стягнення.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем не було досліджено, коли суми коштів зараховувались на небюджетний рахунок відповідача, оскільки дана обставина впливає на строки перерахування сум дотацій на окремі рахунки сільськогосподарським товаровиробникам. Крім того, листами сільгоспвиробників підтверджено факт отримання ними дотаційних коштів. Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що TOB «Лосинівський маслосирзавод»було перераховано кошти на особовий рахунок для виплати дотацій сільгоспвиробникам по зобов'язанням за квітень, травень, липень 2009 року, що підтверджується платіжними дорученнями, а, отже, Ніжинська ОДПІ не довела, що кошти, які перераховані на рахунки сільгоспвиробників, використані не за призначенням.

Відтак факт не сплати позивачем сум узгоджених податкових зобов'язань є недоведеним, а стягнення сум податку на додану вартість як такі, що використані не за цільовим призначенням, - необґрунтованим.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.