Ухвала суду № 25975989, 05.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 року справа №2а/1270/747/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Бадахова Т.П., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Марциновському А.К.

за участю представників

від позивача Волкова О.В.

від відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юридичний сервіс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/747/2012 за позовом Приватного підприємства «Юридичний сервіс» до Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.11.2011 року №0043921510, скасування податкової вимоги від 24.11.2011 року №581 та зобов'язання видати Свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2012 рік, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Юридичний сервіс» (Позивач, ПП «Юридичний сервіс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби (Відповідач, ДПІ у Артемівському районі м.Луганська, податковий орган) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.11.2011 року №0043921510, скасування податкової вимоги від 24.11.2011 року №581, зобов'язання видати Свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2012 рік.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі (а.с.64, 65-68). Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив із встановлених фактичних обставин справи, з урахуванням положень норм матеріального права.

Підставами для відмови у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.11.2011 року, суд визначив допущення порушення строків визначених п.4 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» із змінами та доповненнями (надалі Указ Президента №727/98) для подання розрахунку сплати єдиного податку, з урахуванням п.49.5 ст.49 ПК України, та як наслідок правомірність застосування штрафної санкції встановленою п.120.1 ст.120 ПК України у розмірі 170 грн.

Визначив правомірність прийняття податкової вимоги від 24.11.2011 року, на підставі вищезазначеного податкового повідомлення - рішення, яке визнане судом, як узгоджене податкове зобов'язання, внаслідок неналежного адміністративного оскарження та порушення п.56.2 ст.56 ПК України - звернення із скаргою до неналежного органу-контролюючого органу вищого рівня.

Крім того, внаслідок наявної податкової заборгованості із сплати штрафних санкцій, з урахуванням положень п.п.291.5.8 п.291.5 ст.291ПК України, суд першої інстанції визначив безпідставність вимог позивача про зобов'язання відповідача видати відповідне свідоцтво.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права. (а.с.80-82).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що до спірних правовідносин, з урахуванням положень Указу Президента України №727/98 щодо строків та порядку подання Розрахунку про сплату єдиного податку СМП, який не є податковою декларацією, не можна застосовувати положення Податкового кодексу України, який не регламентує такий порядок, відповідальності за порушення строків сплати і розмірів авансових внесків не може наставати, вказує на своєчасність подання Розрахунку шляхом його надіслання поштовим відправленням 18.10.2011 року, яке з урахуванням п.9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПА №599 від 29.10.1999 року, вважається дата подачі такого звіту - дата надсилання звіту поштою відповідної відмітки штампу відділення зв'язку. Відсутність правових підстав для винесення податкової вимоги від 24.11.2011 року, внаслідок адміністративного оскарження податкового - повідомлення рішення, та як наслідок відсутність підстав для видачі свідоцтва платника єдиного податку.

Просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції вважає незаконною та просила скасувати її та задовольнити вимоги у повному обсязі. Не заперечує про повне встановлення судом фактичних обставин справи, порушення допущенні судом полягають у невірному застосуванні норм матеріального права.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що дає суду право розглянути справу у його відсутність, проти чого не заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що ПП «Юридичний сервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 грудня 2002 року (а.с.58).

Як платник податків ПП «Юридичний сервіс» перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську з 26 грудня 2002 року за № 3255 (а.с.57).

26.10.2011 співробітниками ДП у Артемівському районі проведена камеральна перевірка податкової звітності ПП «Юридичний сервіс» вхідний № 49255 від 20.10.2011 за III квартал 2011 року. Перевіркою встановлено несвоєчасне подання податкової звітності, розрахунку сплати Єдиного податку за III квартал 2011 року, а саме: дата фактичного подання 20.10.2011 року, при граничному строку подання 19.10.2011 року.

За результатами проведеної перевірки 26.10.2011 складено акт № 4/15-10/32279866 за висновками якого: «Данні камеральної перевірки свідчать про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності податку або збору (обов'язкового платежу). Відповідальність платника передбачена п. 120.1 ст.120 розділу II Податкового кодексу України (а.с.17-18). Вказаний акт перевірки 28.10.2011 року був отриманий керівником ПП «Юридичний сервіс» Волковою Н.В. та підписаний з зауваженнями.

08 листопада 2011, на підставі акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0043921510, яким позивачу встановлено суму грошового зобов'язання зі сплати єдиного податку з юридичних осіб, а саме нараховано 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.16).

21 листопада 2011 року позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2011 року в адміністративному порядку (а.с.15), на що отримано відповідь від 01.12.2011 року №19651/10/15-10, що скарга подана неналежному органу оскарження (а.с.14).

24 листопада 2011 відповідачем винесена податкова вимога №581, відповідно до якої станом на 24.11.2011 року сума податкового боргу ПП «Юридичний сервіс» з єдиного податку з юридичних осіб за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 169, 70 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с. 13).

06 грудня 2011 року позивач звернувся до ДПА в Луганській області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення та заявою про поновлення строку оскарження.

За результатами розгляду скарги та заяви ДПА в Луганській області прийняті рішення від 19.12.2011 №24731/25-08 про залишення первинної скарги без розгляду та рішення від 21.12.2011 року №24988/25-08 про залишення без змін податкової вимоги вії 24.11.2011 №581 (а.с.9-11).

02 грудня 2011 року ПП «Юридичний сервіс» на адресу ДПІ у Артемівському районі міста Луганська направлена заява про наданні Свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2012 рік в якої фактично було зазначено: «... просимо перевести наше підприємство на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2011 року за ставкою єдиного податку 10 відсотків» (а.с.6,8).

16 грудня 2011 року позивач отримав від ДПІ в Артемівському районі м. Луганська лист від 14.12.2011 року №20343/10/15-10 «Про відмову у видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку» на 2012 рік, обґрунтовану тим, що ПП «Юридичний сервіс» має заборгованість по єдиному податку у сумі 169,70 грн. та у заяві про надання Свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2012 рік невірно зазначив період з якого буде застосовуватися спрощена система оподаткування.

25 січня 2012 року ПП «Юридичний сервіс», вдруге подав до ДПІ у Артемівському районі міста Луганська заяву про надання Свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2012 рік (а.с.50).

01 лютого 2012 року позивач отримав від ДПІ в Артемівському районі м. Луганська лист від 30.01.2012 №1601/10/15-10 «Про відмову у видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку», обґрунтовану тим, що ПП «Юридичний сервіс» має заборгованість по єдиному податку у сумі 169,70 грн., тому відповідно до положень п.п.291.5.8 п.291.5 ст.291 Закону України від 04.11.2011 №4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», позивач не має на це право (а.с.51).

Вирішуючи питання щодо, правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 року №0043921510, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати єдиного податку з юридичних осіб, а саме нараховані 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій, суд першої інстанції виходив з того, що З боку позивача було допущено порушення строків визначених п.4 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» із змінами та доповненнями (надалі Указ Президента №727/98) для подання розрахунку сплати єдиного податку, з урахуванням п.49.5 ст.49 ПК України, та як наслідок правомірність застосування штрафної санкції встановленою п.120.1 ст.120 ПК України у розмірі 170 грн.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції з цього приводу та вважає їх законними та обґрунтованими.

Пунктом 46.1 ст.46 глави 2 «Податкова звітність» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2 75 5-VI (зі змінами і доповненнями) (далі - ПКУ) наведено поняття податкової декларації, розрахунку (далі - податкова декларація)

Суд прийшов до правильного висновку, що Розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, є формою податкової звітності та підпадає під визначення «податкова декларація, розрахунок», в даному випадку має місце, особливості подання певного виду податкової звітності.

Колегія суддів зазначає, що Розрахунок, який подається до податкового органу, складає сутність такої податкової звітності, є необхідною умовою для його адміністрування.

Щодо строків подання такого розрахунку, колегія суддів зазначає, що абз.9 п.4 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», (який діяв на час спірних правовідносин) встановлено, що за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Тобто законодавцем чітко визначений останній строк подачі відповідної податкової звітності, саме до 20 числа кварталу, тобто останнім днем є 19 число відповідного кварталу.

Колегія суддів не може погодитися з доводами позивача-апелянта, що внаслідок обрання нею такого способу подання Розрахунку, як шляхом поштового відправлення, саме 18 жовтня 2011 року, тому, з урахуванням п.9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПА №599 від 29.10.1999 року, не можна вважати, що підприємство порушило строк подачі такої звітності.

Колегія суддів зазначає, що п.9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПА №599 від 29.10.1999 року, передбачено, що у випадку подачі відповідного податкового звіту шляхом поштового відправлення, датою такого надсилання є відмітка штампу відділення зв'язку.

В той же час, колегія суддів звертає увагу на положення пункту 3, 10 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПК України. Вирішуючи питання щодо порядку (способу) подання такої податкової звітності, та як наслідок визначення строку такого подання, слід виходити з того, що застосування положень п.9 Наказу ДПА №599, з урахуванням пункту 3, 10 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПК України, застосуванню не підлягають, тому як суперечить в цієї частині положенням ПК України (щодо визначення строкового способу подання), а тому слід застосовувати положення норм ПК України, який регулює такі правовідносини.

Подання податкової декларації до органів ДПС врегульовано ст.49 ПКУ. Так пунктом 49.5 ст.49 ПКУ врегульований та визначений порядок подання податкової звітності шляхом поштового відправлення. Встановлено, що у разі надіслання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею. Як було встановлено, таке відправлення позивачем здійснене 18 жовтня 2011 року.

На підставі викладеного, виходячи із системного аналізу зазначених положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що юридичною особою ПП «Юридичний сервіс» за III квартал 2011 року, з урахуванням положень п.49.5 ст.49 ПК України, порушенні строки вимог абз.9 п.4 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» щодо подання податкової звітності.

Колегія суддів вважає доводи позивача-апелянта, що Указом Президента України №727/98 не встановлена відповідальність за таке порушення, положення Податкового кодексу не може застосовуватися до спірних правовідносин, а тому на підприємство не може накладатися таке стягнення, є безпідставним.

Абзацом 2 пункту 5 Указу Президента України №727/98 встановлено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Тобто, на час існування спірних правовідносин, зазначеним Указом №727/98, визначено, що внаслідок допущення порушення своєчасності подання розрахунків та сплати сум єдиного податку, передбачена відповідальність згідно із законодавством.

Із набуттям чинності з 01.01.2011 року ПК України, статтею 120 цього Кодексу визначена відповідальність за несвоєчасність подання платником податків декларацій (розрахунків).

Враховуючі, що Розрахунок сум єдиного податку, подання якого до податкового органу є обов'язковим до 20 числа звітного періоду, з урахуванням п.46.1 ст.46 ПК України є відповідною податковою звітністю, тобто обов'язковим розрахунковим документом, що подається платником податків, на підставі якого здійснюється нарахування та /або сплати податкового зобов'язання, за несвоєчасність подання якого, встановлена відповідальність передбачена статтею 120 ПК України.

Тобто, подання такого Розрахунку є обов'язковою та складовою частиною податкової звітності, несвоєчасність подання, якої обумовлює накладання штрафної (фінансової) санкції у розмірі визначеному ст.120 ПК України за таке порушення. Таким чином, податковий орган застосовуючи штрафну санкцію за порушення строку (несвоєчасність подання) податкової звітності, діяв правомірно.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в цієї частині позовних вимог. Спірне податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 №0043921510, прийняте ДПІ в Артемівському районі м. Луганська відповідно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено законами України.

Доводи апелянта, що зміст такого податкового повідомлення - рішення, яким визначено про збільшене податкове зобов'язання, тобто зобов'язання зі сплати єдиного податку з юридичних осіб, що не відповідає сутності штрафної санкції, є безпідставним. Податковий орган приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення визначив саме штрафну санкцію за несвоєчасність подання податкової звітність, що відповідає статті 120 ПК України.

Вирішуючи питання щодо скасування податкової вимоги від 24.11.2011 №581, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог п.59.1 ст.59 ПКУ, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 ПКУ встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПКУ, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено судом першої інстанції і це підтверджується матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 року №0043921510, яким нараховано 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій, отримано представником ПП «Юридичний сервіс» 11 листопада 2011 року. У зв'язку з несплатою зазначеного зобов'язання у строк встановлений п.57.3 ст.57 ПКУ, ДПІ в Артемівському районі м. Луганська була видана податкова вимога від 24.11.2011 року № 581.

Доводи позивача-апелянта стосовно відсутності у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська законних підстав для винесення зазначеної податкової вимоги у зв'язку з адміністративним оскарженням податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 року, колегія суддів не приймає до уваги та повністю підтримує висновки та правове обґрунтування з цього приводу суду першої інстанції. Внаслідок звернення позивача, в порушення п.56.2 ст.56 ПКУ, зі скаргою від 21.11.2011 № 21/11/2011 до відповідача, а не до контролюючого органу вищого рівня (а.с.15), про що отримав відповідну відповідь ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 01.12.2011 №1965/10/15-10 (а.с.14), вказує на відсутність процедури адміністративного оскарження.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно зробив висновок, що позовні вимоги ПП «Юридичний сервіс» про скасування податкової вимоги від 24.11.2011 року №581 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Правові підстави для прийняття такої податкової вимоги у Відповідача були у повному обсязі та така податкова вимога прийнята на підставі законного податкового повідомлення - рішення від 08.11.2011 року.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати свідоцтво про сплату єдиного податку на 2012 рік, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції з цього приводу.

Як було встановлено, позивач звертався до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська с заявою про видачу свідоцтва двічі 02.12.2011 року (а.с.6), про що свідчить опис вкладення до поштового відправлення з відміткою відділення поштового зв'язку (а.с.8) та 25.01.2012 року про що свідчить вх. від 25.01.2012 № 6226/10 (а.с.50).

Стосовно першого звернення, колегія суддів звертає увагу, що у заяві про надання Свідоцтва про право сплати єдиного податку позивач просив: «... перевести наше підприємство на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2011 року за ставкою єдиного податку 10 відсотків» (а.с.6).

16 грудня 2011 року позивач отримав від ДПІ в Артемівському районі м. Луганська лист від 14.12.2011 року №20343/10/15-10 «Про відмову у видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку», обґрунтовану тим, що ПП «Юридичний сервіс» має заборгованість по єдиному податку у сумі 169,70 грн. та у заяві про надання Свідоцтва про право сплати єдиного податку невірно зазначив період з якого буде застосовуватися спрощена система оподаткування.

Стосовно другого звернення, суд зазначає що станом на 25.01.2012 (дату звернення), ДПА в Луганській області були прийняти рішення, за результатами розгляду скарг позивача з питань незгоди з податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2011 №0043921510 та податковою вимогою від 24.11.2011 № 581, від 19.12.2011 №24731/25-08 про залишення первинної скарги без розгляду та рішення від 21.12.2011 №24988/25-08 про залишення без змін податкової вимоги від 24.11.2011 №581 (а.с.9-11).

01 лютого 2012 року позивач отримав від ДП в Артемівському районі м. Луганська письмову відповідь від 30.01.2012 №1601/10/15-10 «Про відмову у видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку», обґрунтовану тим, що ПП «Юридичний сервіс» має заборгованість по єдиному податку у сумі 169,70 грн., тому відповідно до положень п.п.291.5.8 п.291.5 ст.291 Закону України від 04.11.2011 №4014-УІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», дія цього Закону на позивача не поширюється (а.с.51).

Колегія суддів зазначає, що зазначена письмова відповідь є формою рішення суб'єкта владних повноважень з реалізації своїх владних управлінських функцій в сфері застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, безпосередньо щодо відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку, що відповідає положенням п.299.8 ст.299 ПК України.

Відповідно до положень п.п.291.5.8 п.291.5 ст.291 Закону України від 04.11.2011 №4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), не можуть бути платниками єдиного податку.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність вимоги ПП «Юридичний сервіс» щодо зобов'язання відповідача надати Свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2012 рік, у зв'язку з чим правомірно відмовив у її задоволенні.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, щодо доведеності з боку відповідача факту правомірності своїх дій та прийнятого рішення у спірних правовідносинах із позивачем, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юридичний сервіс» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/747/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 05 вересня 2012 року. Ухвала у повному обсязі складена 10 вересня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Т.П.Бадахова

А.В. Гайдар