Ухвала суду № 25975840, 30.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року справа №2а/0570/2823/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В., Чумака С.Ю. при секретарі Полторацькій С.С. за участі представника позивача Фінк О.Є., представника відповідача Присяжного С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 р. у справі №2а/0570/2823/2012, за позовом Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй", про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

02.03.2012р. ДПІ у Петровському районі м. Донецька звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй" про стягнення з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків, заборгованості зі сплати позитивної курсової різниці у сумі 1 099 258,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог податкова інспекція зазначила, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "Асал-Строй" з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 29.09.2008р. по 27.12.2011р. встановлено порушення статті 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті", пункт 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230, в частині не перерахування за період з лютого 2009 року по грудень 2011 року до Державного бюджету України позитивної курсової різниці у сумі 1 099 258,84 грн., яка виникла при поверненні передплати за контрактом № 9 від 26.09.2008 з фірмою "En Endustri Metal Sanayi Ve Ticaret Limeted Sirketі" (Туреччина) та продажу цієї іноземної валюти, попередньо купленої на міжбанківському валютному ринку України.

Постановою суду 1 інстанції у задоволенні позову відмовлено, так як

Позивач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову скасувати і прийняти нову постанову про задоволення вимог.

Представник позивача в судовому засіданні скаргу підтримав, а представник відповідача проти задоволення скарги заперечував.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй" зареєстровано як юридична особа 15.08.2007 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 35343347, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 739153 (т. 1 а.с. 51), довідкою Управління статистики у м. Донецьку від 15.08.2007 (т. 1 а.с. 50). Відповідач здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням (протоколом) засновника № 01 від 14.08.2007 (т. 1 а.с. 52-63).

Згідно з довідкою від 16.08.2007 № 1821 про взяття на облік платника податків, відповідач з 16.08.2007р. перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Петровському районі м. Донецька, правонаступником якої є позивач у справі (т. 1 а.с. 24).

21.12.2011р. головою комісії з проведення реорганізації Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька, начальником інспекції Воронковим С.О. були видані направлення на перевірку №№ 857, 858, відповідно до яких посадовим особам податкової інспекції доручено провести позапланову виїзну перевірку ТОВ "Асал-Строй" з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 29.09.2008 по 27.12.2011. Копії направлень були вручені директору товариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй" 21.12.2011 разом із копією наказу від 20.12.2011р. № 696 про проведення перевірки, що підтверджується його підписом на корінцях направлень (т. 1 а.с. 22, 23).

З 21.12.2011р. по 27.12.2011р. Державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька проводилась виїзна планова перевірка відповідача, за результатами якої складено акт № 4/22/35343347 від 04.01.2012 "Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй", код за ЄДРПОУ 35343347 з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 29.09.2008 по 27.12.2011" (т. 1 а.с. 4-7).

Згідно розділу 4 "Висновок" акту перевірки, встановлено порушення відповідачем статті 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті", пункт 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230, в частині не перерахування за період з лютого 2009 року по грудень 2011 року до Державного бюджету України позитивної курсової різниці у сумі 1 099 258,84 грн., яка виникла при поверненні передплати за контрактом № 9 від 26.09.2008 з фірмою "En Endustri Metal Sanayi Ve Ticaret Limeted Sirketі" (Туреччина) та продажу даної іноземної валюти, попередньо купленої на міжбанківському валютному ринку України (т. 1 а.с. 7).

Як вбачається з описової частини акту перевірки, "…згідно умов контракту № 9 від 26.09.2008, укладеного між фірмою "En Endustri Metal Sanayi Ve Ticaret Limeted Sirketі" (Продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй" (Покупцем), Покупець купує у Продавця систему підвісних стель "Армстронг" з металевими плитами, комплект шумоізоляції для стель, систему стель з "сендвич"-плитами, керамічну плитку, гранітну плитку, ковролін, меблі офісні, апаратуру відео спостереження на умовах поставки DDU, м. Донецьк. Загальна сума контракту становить 900 000,00 доларів США.

Попереднім актом планової документальної перевірки (№ 551/23/35343347 від 29.06.2011) встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за контрактом у сумі 58 992,99 доларів США.

Угодою про переведення боргу від 03.10.2011р. Asal Dis Ticaret Limited Sirketi визнано новим боржником Товариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй" за контрактом № 9 від 26.09.2008р.

На виконання умов контракту новий боржник перерахував 58 993,00 доларів США (виписка банку № 1 від 18.10.2011р.).

Таким чином, станом на 27.11.2011 заборгованість за результатами виконання контракту № 9 від 26.09.2008 відсутня, що відповідає даним бухгалтерського обліку. Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не нараховується у зв'язку з вимогами статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті"…

…У порушення статті 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" та пункту 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, товариство з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй" не перераховано до Державного бюджету України на код бюджетної класифікації 21081000 "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" позитивну курсову різницю у сумі 1 099 258,84 грн., яка виникла при поверненні передплати за імпортним контрактом № 9 від 26.09.2008 з нерезидентом En Endustri Metal Sanayi Ve Ticaret Limeted Sirketі (Туреччина) у зв'язку з тим, що зобов'язання з поставки товару частково не виконано. Дана сума виникла як різниця між гривневим еквівалентом валюти, отриманим від її продажу після повернення та гривневим еквівалентом валюти, попередньо витраченим для її купівлі на міжбанківському валютному ринку України для здійснення передплати за вищевказаним контрактом. У договорах на обслуговування банківських рахунків підприємства, на рахунки в яких було повернено вищевказані кошти, не передбачено перерахування до бюджету вказаної позитивної курсової різниці без доручення на це клієнта товариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй"…" (т. 1 а.с. 5-6).

Копії зазначеного у акті перевірки контракту, угоди про переведення боргу, акту попередньої перевірки та інших документів наявні у матеріалах справи.

Відповідно до додатку № 4 до акту перевірки позивачем здійснено розрахунок позитивної курсової різниці, з якого вбачається, що позитивна курсова різниця у розмірі 1 099 258,84 грн. розрахована таким чином:

-28.08.2008р. була придбана валюта для відправлення як передплата за товар у розмірі 605 000 доларів США за курсом придбання 4,67;

- товар було отримано на суму валюти у розмірі 173 547,01 доларів США;

- сума валюти, на яку не отримано товар, складає 431 452,99 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом на момент придбання валюти складало 2 014 885,46 грн.;

- станом на дату повернення 20.02.2009р. гривневий еквівалент після повернення передплати склав 1 161 917,00 грн.;

- станом на дату повернення 23.02.2009р. гривневий еквівалент після повернення передплати склав 1 071 787,50 грн.;

- станом на дату повернення 16.03.2009 гривневий еквівалент після повернення передплати склав 639 920,00 грн.;

- станом на дату повернення 05.05.2009 гривневий еквівалент після повернення передплати склав 240 519,80 грн.;

- загальний розмір у гривневому еквіваленті після повернення переплати склав 3 114 144,30 грн.

- різниця між вказаною сумою та сумою у гривнях, на яку не отримано товар за курсом на момент придбання валюти, складає 3 114 144,30 грн. - 2 014 885,46 грн. = 1 099 258,84 грн. (т. 1 а.с. 11).

Отже, позивач розрахував курсову різницю, що утворилась за наслідками операції з повернення іноземної валюти підприємству-резиденту (відповідачу) від підприємства-нерезидента.

Вимоги позивача обґрунтовані порушенням відповідачем норм статті 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" та пункту 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230.

Але в даному випадку зазначені правові норми не підлягають застосуванню до правовідносин які виникли, з наступних підстав.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" (№ 185/94 від 23.09.1994р.) Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230, суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента протягом п'яти робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільчий рахунок, повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Суб'єктами ринку, відповідно до пункту 4 розділу І цього Положення, є уповноважені банки, уповноважені фінансові установи.

Враховуючи вказані норми судова колегія зазначає, що їх застосування можливо лише у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України для використання цими резидентами купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом, і приписи Закону № 185/94 та Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, щодо перерахування до Державного бюджету України позитивної курсової різниці застосовуються лише при здійсненні операцій з продажу валюти суб"єктом ринку і розповсюджуються тільки на уповноважені банки або уповноважені фінансові установи.

Жодною з наведених вище норм не передбачено обов'язку підприємства-резидента здійснювати перерахування до бюджету зазначеної курсової різниці.

Приймаючи це до уваги, а також враховуючи, що уповноваженими державними органами будь-яких рішень про визначення вказаної суми курсової різниці як заборгованості перед Державним бюджетом України не приймалось, судова колегія вважає вимоги ДПІ про стягнення спірних коштів з підприємства такими, що не ґрунтуються на Законі.

Суд зазначає, що в даному випадку відповідачу була повернута передплата за товар і позивачем не доведено порушення підприємством строків використання раніше купленої валюти за призначенням, а тому є повністю безпідставними висновки позивача про виникнення чи то у банку, чи то у відповідача обов"язку перерахування до бюджету позитивної курсової різниці.

Також позивачем взагалі наданими суду доказами не було доведено факту здійснення операції продажу зазначеної іноземної валюти суб'єктом ринку - банком.

У акті перевірки позивачем вказано, що у договорах на обслуговування банківських рахунків підприємства, на рахунки в яких було повернено вищевказані кошти, не передбачено перерахування до бюджету вказаної позитивної курсової різниці без доручення на це клієнта товариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй".

В той же час у акті перевірки позивач не вказав ці рахунки, а також реквізити договорів та банків, у яких ці рахунки відкриті, що є порушенням пункту 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, яким передбачено необхідність вказувати первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення, а у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення,- зазначати перелік цих документів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за № 515/4736 (далі - Положення (стандарт) 21). Відповідно до пункту 2 Положення (стандарту) 21, його норми застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Як передбачено пунктом 4 Положення (стандарту) 21, курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Відповідно до приписів пункту 6 Положення (стандарту) 21, сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу.

Згідно з пунктом 8 Положення (стандарту) 21, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

При цьому, як встановлено підпунктом 15.1 пункту 15 Положення (стандарту) 21, сума курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду наводиться у примітках до фінансової звітності.

Грошові кошти (передплата), що були повернуті позивачу від підприємства-нерезидента за договором поставки (у тому числі й курсова різниця) були оприбутковані по бухгалтерському обліку підприємства у складі інших операційних доходів (витрат) та включені до рядку 01.6 декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, що підтверджено довідкою товариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй", наданою у судове засідання (т. 2 а.с. 3), а також декларацією з податку на прибуток підприємства за 2009 рік (т. 2 а.с. 4).

Такі дії відповідача відповідають наведеним вище приписам Положення (стандарту) 21, а також підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який втратив чинність, але діяв на час утворення позитивної курсової різниці), та підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України (який діяв на час проведення позивачем перевірки відповідача).

Згідно підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Пунктом 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, якою регулюється співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, встановлено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовується поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Тобто курсова різниця має оподатковуватись відповідно до статті 153 Податкового кодексу України.

Таким чином відповідач за наслідками операції з повернення грошових коштів від підприємства-нерезидента діяв правомірно і правових підстав для стягнення з ТОВ "Асал-Строй" 1 099 258,84 грн. не виникло.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 р. у справі №2а/0570/2823/2012- залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення рішення в повному обсязі.