Рішення № 25975173, 11.09.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 року справа № 5020-725/2012

За позовом Прокурора Гагарінського району міста Севастополя

(99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна, будинок 16),

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головного управління Держкомзему у місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Демидова, 13)

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Прокурор (Прокурор Гагарінського району міста Севастополя) - Джавлах С.М., прокурор відділу прокуратури, посвідчення № 42 від 25.05.2012;

Позивач (Севастопольська міська Рада) - Нагорна О.В., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 0315/60 від 10.01.2012;

Відповідач (ФОП ОСОБА_1) -не з'явився;

Третя особа (Головне управління Держкомзему у місті Севастополі) -не з'явився.

. Суть спору:

Прокурор Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 11.04.2007.

Ухвалою від 03.07.2012 позовну заяву прийнято до провадження судом.

У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав письмові пояснення по суті позову, зазначивши, що підтримує позовні вимоги повністю, просить позов задовольнити.

У виконання вимог суду, прокурор, у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, уточнив підстави позову (від 02.08.2012 №556-12), просив позов задовольнити в повному обсязі у зв'язку з порушенням відповідачем істотних умов Договору оренди земельної ділянки -несплата орендної плати та не забудова земельної ділянки у встановлені договором строки (п.п. «м»,«г»п. 9.2.2 Договору) (арк.с. 38-39).

У ході розгляду справи третя особа у поряду статті 22 Господарського процесуального кодексу України надала письмові пояснення по суті спору, зазначивши що вважає наявними підстави для розірвання договору в судовому порядку у зв'язку з неналежним виконанням умов договору з боку відповідача, просила розглянути справу за відсутністю представника Головного управління Держкомзему у місті Севастополі (арк.с. 45-46).

У судове засідання 11.09.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином - за адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на той факт, що поштова кореспонденція ФОП ОСОБА_1, яка направлялась судом адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була повернута відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення за закінченням терміну зберігання.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2007 року між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі -Договір) (арк.с. 5-9) за змістом якого Орендодавець, відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1005 від 08.11.2006 надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування бази-комплексу по реалізації будівельних матеріалів з віднесенням цих земель до категорії земель виробництва, транспорту, зв'язку, ерегетики, оборони та іншого призначення, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,6328 га (п. 1.1, 2.1 Договору).

Договір укладений строком на 25 років (п. 3.1).

Відповідно до пункту 4.1 Договору, річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у відповідності до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 1348 від 14.10.2003, у розмірі 2,5 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно розрахунку складає:

а) на період будівництва: 483227 х 0,025 = 12080,68 грн.;

б) на наступний період: 2416134 х 0,025 = 60403,35 грн.;

Означений розрахунок річної орендної плати корегується щорічно відповідно до п. 4.5 Договору (п. 4.3 Договору).

Орендна плата за землю сплачується Орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду (податкової) місяця, в національній валюті України на спеціальний бюджетний рахунок міста у районному фінансовому управлінні за місцем розташування земельної ділянки. Нарахування розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції, розмір річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку в строк до 01 лютого поточного року у залежності від щорічно індексованої грошової оцінці земельної ділянці (п. 4.4, 4.5 Договору).

Відповідно до пункту 9.2.2 Договору Орендар зобов'язаний, зокрема, розпочати освоєння земельної ділянки та закінчити забудову згідно з цільовим призначенням, вказаним у пункті 5.2 Договору, протягом 2 років з моменту підписання акту приймання-передачі земельної ділянки; будівництво капітального об'єкту (бази-комплексу по реалізації будівельних матеріалів) здійснити відповідно до АПЗ (архітектурно-планувального завдання), проектно-кошторисної документації, що пройшла державну експертизу у встановленому порядку, після отримання дозволу в інспекції державного архітектурного-будівельного контролю; забезпечити виконання умов, вказаних у узгодженнях та висновках по проекту відведення земельної ділянки, а також виконання обов'язків землекористувача відповідно до вимог земельного, містобудівельного та природоохоронного законодавства; своєчасно вносити орендну плату відповідно до розділу 4 Договору та щорічно до 20 січня надавати Орендодавцю довідку про платежі за орендною платою за рік, що сплинув, засвідчену податковою інспекцією; забезпечити утримання території, будівель, споруд в належному технічному, протипожежному та санітарному стані; після припинення або розірвання цього Договору повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, придатному для його використання за цільовим призначенням.

Згідно з положеннями пункту 12.3 дія договору припиняється шляхом його розірвання: - за взаємною згодою сторін; - за рішенням суду за вимогою однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та інш.; - за іншими підставами, визначеними законом.

Орендодавець може розірвати договір в односторонньому порядку у випадках: - використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням; - несплати орендарем протягом трьох місяців орендної плати в повному обсязі; - не використання земельної ділянки під будівництво протягом трьох років підряд. (п. 12.4 Договору).

За невиконання обов'язків за договором оренди земельної ділянки сторони несуть відповідальність згідно з законами України та цим Договором (п. 13.1 Договору).

Згідно з п. 13.7 Договору у випадку якщо Орендар протягом строків, визначених у Договорі не виконав частину або усі умови та обов'язки, обумовлені в ньому, то договір розривається з вини та за рахунок Орендаря в порядку, визначеному у цьому Договорі.

11.04.2007 між сторонами за Договором був укладений Акт приймання-передачі земельної ділянки (арк.с. 10), згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, площею 0,6328 га за адресою: АДРЕСА_2

Таким чином, суд встановив, що позивач (Орендодавець) свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, передав земельну ділянку орендарю.

Однак, відповідач свої обов'язки за договором виконував неналежним чином.

За даними ДПІ у Гагарінському районі міста Севастополя 17.08.2011 у орендаря утворилася тривала заборгованість з орендної плати у розмірі 115727,79 грн. за 2008-2011 роки, оплата боргу не здійснювалась, розрахунки орендної плати для узгодження не надавалися (арк.с. 40).

Також відповідачем не було представлено доказів освоєння земельної ділянки та завершення будівництва, (яку за умовами договору відповідач повинен був здійснити до 11.04.2009).

Враховуючи означене, судом встановлено, що відповідачем були порушені істотні умови договору оренди земельної ділянки, що виразилося в наявності заборгованості за орендною платою за період 2008-2011 років (порушення пункту 9.2.2 п.п. «м»Договору), а також не закінчення будівництва об'єкта у встановлений строк (порушення п. 9.2.2 п.п. «г»Договору).

15.11.2011 Севастопольською міською Радою було прийнято рішення №1868 про розірвання з підприємцем ОСОБА_1 договору оренди від 11.04.2007, зареєстрованого 01.06.2007 під №040765900088, земельної ділянки, площею 0,6328 га, розташованої у АДРЕСА_2, наданого для будівництва та обслуговування бази-комплексу по реалізації будівельних матеріалів (арк.с. 14).

15.05.2012 Севастопольська міська Рада, у порядку статті 188 Господарського кодексу України, направила на адресу ФОП ОСОБА_1. лист-пропозицію №03-15/2030 про розірвання договору разом з угодою про дострокове розірвання договору оренди та актом прийому-передачі земельної ділянки для підписання, враховуючи порушення з боку орендаря обов'язків за договором оренди від 11.04.2007 (арк.с. 15).

Відповідь на пропозицію про розірвання договору орендарем надана не була.

Порушення істотних умов договору оренди стало причиною для звернення прокурора в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Вислухавши пояснення прокурора та позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін виникли з договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому регулюються нормами Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі". Крім того, застосуванню до спірних правовідносин підлягають загальні норми Цивільного кодексу України, які розкривають зміст зобов'язання, регулюють питання виконання зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань, а також визначають загальний порядок розірвання договорів.

Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Виходячи зі змісту статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади м. Севастополя належить до повноважень Севастопольської міської Ради.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким законом є Закон України „Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України „Про оренду землі" визначено, що оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла станом на час укладення спірного договору оренди землі) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом, на підставі рішення Севастопольського міської Ради від 08.11.2006 № 1005 між Севастопольською міською Радою (позивач) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач) укладено Договір оренди земельної ділянки від 11.04.2007.

Статтею 206 Земельного кодексу України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 Закону України „Про оренду землі").

Статтею 24 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Водночас, згідно з пунктом „в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Судом встановлено, що за умовами Договору Орендар, серед іншого, зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату відповідно до розділу 4 цього Договору (підпункт „м" пункту 9.2.2 Договору).

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

В свою чергу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 32 Закону України „Про оренду землі" та пункту 12.3 Договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання стороною обов'язків, передбачених договором.

Систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою (пункт „д" статті 141 ЗК України).

Пунктом 2.23 розділу 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України „Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Наявність заборгованості з орендної плати у відповідача підтверджується даними Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя від 17.08.2011 (арк.с. 40).

Крім того, судом встановлено порушення з боку відповідача умов договору щодо освоєння земельної ділянки та закінчення забудови згідно з цільовим призначенням, вказаним у пункті 5.2 Договору, протягом 2 років з моменту підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 2.20 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями). У вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

За змістом підпункту 2.22 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями) розірвання договору оренди земельної ділянки, наданої для будівництва об'єкта містобудування, у зв'язку із порушенням терміну будівництва можливе лише у випадку, коли ця обставина є істотним порушенням умов договору оренди, що встановлюється з урахуванням якісних характеристик об'єкта будівництва, обсягу будівництва, а також реальних термінів здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва.

Данні про завершення будівництва, введення в експлуатацію об'єкта будівництва, докази звернення з клопотанням про продовження строків будівництва суду не представлені.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення наведених приписів, доказів належного та повного внесення орендної плати, освоєння земельної ділянки та закінчення будівництва об'єкту, суду не надано.

Отже, судом встановлено порушення істотних умов договору з боку відповідача, що є підставою для розірвання Договору оренди земельної ділянки.

Як вже було зазначено, згідно з пунктом 12.3 дія Договору припиняється шляхом його розірвання: - за взаємною згодою сторін; - за рішенням суду за вимогою однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та інш.; - за іншими підставами, визначеними законом.

Судом встановлено дотримання з боку позивача положень статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору (арк.с. 15).

За викладених обставин, вимога прокурора про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2007 є обґрунтованою, відповідає способам захисту цивільного права, визначеним статтею 16 Цивільного кодексу України та підлягає задоволенню.

Згідно з частинами другою та третьою статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Абзацом першим статті 34 Закону України „Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Підпунктом „п" пункту 9.2.2 Договору встановлений обов'язок Орендаря повернути Орендодавцю земельну ділянку після припинення чи розірвання Договору, у стані, пригідному для його використання за цільовим призначенням.

Таким чином, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку Севастопольській міській Раді, яка є похідною від вимоги про розірвання договору, також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір від 11.04.2007 оренди земельної ділянки, площею 0,6328 га, що розташована за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе (в районі КПД -40), для будівництва та обслуговування бази-комплексу по реалізації будівельних матеріалів, укладений між Севастопольською міською Радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований 01.06.2007 під №040765900088.

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1) повернути Севастопольській міській Раді (ідентифікаційний код 24872845; 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3) земельну ділянку площею 0,6328 га, що розташована за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе (в районі КПД -40), шляхом підписання акту прийому-передачі.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 1073,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.09.2012.

Суддя підпис Погребняк О.С.