Постанова № 25973085, 27.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2012 р. Справа №2а-7249/12/0170/3

(17:05) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі АРК

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі АРК звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 2312,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог п.1 ч. 1 ст. 4, п.2 ч. 1 ст. 6, ч.8 ст. 9 Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову, зазначаючи на розмір його середньомісячного заробітку, положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" № 3609 від 07.07.2011 р.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням ст. 128 КАС України, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 17.03.1995 р. Нижньогірською райдержадміністрацією АДРЕСА_1, про що свідчить Витяг з ЄДР, наявний в матеріалах справи.

ОСОБА_1 узятий на облік в органах Пенсійного фонду України 01.08.1995 р. за № 2111-0195.

16.05.2012 р. УПФУ в Нижньогірському р-ні АР Крим здійснено перевірку правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, яка надається до органів Пенсійного фонду України, ФОП ОСОБА_1 за 2011 рік, про що складено акт № 89.

Так, згідно з висновками акту перевірки за результатами останньої, на підставі п. 3 ст. 9, п. 1 ст. 25, п.4 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", п. 6.3 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування:

- донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 2312,07 грн.,

- сформовано вимогу про сплату недоїмки від 16.05.2012 р. № 168 на суму 2312,07 грн.

Зокрема, в описовій частині акту перевірки № 89 від 16.05.12 р. вказано, що відповідачем здійснювалась діяльність у 2011 році на спрощеній системі оподаткування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. Звітність до управління не надана. Розрахунок мінімального страхового внеску за підсумками діяльності 2011 року складає усього 2312,07 грн.

УПФУ в Нижньогірському р-ні АР Крим на адресу відповідача направлено вимогу про сплату суми заборгованості у розмірі 2312,07 грн. станом на 16.05.2012 р., яка отримана відповідачем 22.05.12 р.

Згідно з довідкою позивача № 2270/08-41 від 21.08.2012 р. заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску станом на 21.08.12 р. складає 2312,07 грн.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 статті 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого є, зокрема, керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 р. за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює реєстрацію та веде облік платників єдиного внеску та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, забезпечує надходження єдиного внеску, сум фінансових санкцій страхових внесків та інших платежів до Фонду.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням сум єдиного внеску, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 у період до перетворення Пенсійного фонду на неприбуткову самоврядну організацію відповідно до пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" завдання та функції Пенсійного фонду та його територіальних органів щодо збору та ведення обліку єдиного внеску виконують відповідно Пенсійний фонд та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду в Нижньогірському районі АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами, виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України № 2464 від 07.08.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 12 Закону України № 2464 Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі, щодо стягнення єдиного внеску, є публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким в даному випадку є календарний місяць.

Відповідно до п.3) ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, вважається недоїмкою (пункт 6 ч. 1 статті 1 Закону України № 2464), строк давності щодо стягнення якої не застосовується відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону України № 2464.

Відповідно до ч.4 ст. 8 Закону України № 2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України № 2464 обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Механізм проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами перевірок щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, контроль за сплатою якого покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування регулюється відповідно до Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 р. N 233, згідно з яким проведення перевірок суб'єкта господарювання супроводжується складанням відповідного акту за формою, затвердженою Постанова правління Пенсійного фонду України 31.03.2011 N 9-1.

Відповідно до п.п. а) п.6.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 994/18289, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті.

Вказане відповідає ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464, згідно з якою територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464 у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вимогу № 168 від 16.05.12 р. про сплату недоїмки з єдиного внеску у сумі 2312,07 грн. було отримано 22.05.12 р.

Посилання відповідача на заперечення проти позовних вимог на положення ст. 7 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" № 3609 від 07.07.2011 р. (далі - Закон України № 3609) не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України № 3609 статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено частиною четвертою такого змісту:

"4. Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Тобто з урахуванням змін, внесених Законом № 3609, у пенсіонерів -приватних підприємців, що у 2011 році знаходились на спрощеній системі оподаткування, відсутній обов'язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з момента набрання чинності вказаного Закону України № 3609.

Вказані зміни, внесені Законом України № 3609, набули чинності 06.08.2011 р.

З урахуванням викладеного, приватні підприємці -пенсіонери, які перебували у 2011 році на спрощеній системі оподаткування, в 2011 році повинні сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до набрання змін, внесених Законом України № 3609, згідно з положеннями п.3) ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464.

З матеріалів справи, зокрема, з акту перевірки № 89 від 16.05.12 р. вбачається, що позивачем донараховано відповідачу суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2312,07 грн. за період з січня по липень 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України № 3609.

Відсутність фінансової спроможності сплатити нараховану УПФУ в Нижньогірському р-ні АР Крим суму недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у відповідача, що підтверджується довідкою про доходи № 289/г/17-0 від 01.02.2012 р., згідно з якою розмір середньомісячного доходу ФОП ОСОБА_1 за 12 місяців 2011 року склав 89,17 грн., відповідно до ст. 12 Закону України № 2464 не є підставою для звільнення від сплати єдиного внеску, оскільки єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

На заперечення проти позовних вимог відповідачем також надані: постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.11.2011 р. у справі № 2а-11050/11/0170/11, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.04.12 р. у справі № 2а-11050/11/0170/11, ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.08.2011 р. у справі № 2а-8671/11/0170/25.

Вказані судові рішення не стосуються суті справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем доказів, що спростовують доводи позивача в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, не надано.

Згідно з довідкою позивача № 2270/08-41 від 21.08.2012 р. заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску станом на 21.08.12 р. складає 2312,07 грн.

Доказів сплати стягуваної суми заборгованості у розмірі 2312,07 грн. відповідачем не надано.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Постанову у повному обсязі складено 27.08.12 р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі АРК (ЄДРПОУ 22300369) 2312,07 грн. заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 21.08.2012 р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.