Ухвала суду № 25969765, 03.09.2012, Апеляційний суд Херсонської області

03.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-2190/2596/12 Головуючий в суді 1 інстанції: Францішко Ю.В. Категорія: 27 Доповідач: Вейтас І.В.УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого: Цуканової І.В.

Суддів: Радченка С.В.

Вейтас І.В.

При секретарі: Лукашевич Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 30 березня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки, -

встановила:

У травні 2011 року публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просили в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором укладеним 12 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Марфін Банк»та ОСОБА_5 звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 137,9 кв.м., житловою площе. 44,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 та на предмет іпотеки -земельну ділянку площею 1,00 га цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою Херсонська область, територія Старозбурївської сільської ради, що належить ОСОБА_4.

Заочним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 30 березня 2012 року позов задоволено та ухвалено звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №01162/RX від 12.12.2007 року, укладеного між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін банк»та ОСОБА_5 в розмірі 706196,61 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 69999,96 доларів США, що еквівалентно 554133,68 грн. (69999,96 доларів х 7,9162), заборгованості по сплаті відсотків - 13225,04 доларів США, що еквівалентно 104692,06 грн. (13225,04 доларів х 7,9162), а також пеня по простроченим платежам - 47370,87 грн. на предмет іпотеки житловий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, а також на земельну ділянку площею 1,00 га, кадастровий номер №6522385300:06:003:0048, яка розташована на території Старозбур`ївської сільської ради Голопристанського району, Херсонської області та належить ОСОБА_4, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 13 червня 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу публічне акціонерне товариство «Марфін Банк»її доводи не визнало, рішення суду просить залишити без змін.

Представник ПАТ «Марфін Банк», відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, до суду не з'явилися з невідомих суду причин, про причини неявки не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки. За таких обставин, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляцію підтримав, посилаючись на підстави, викладені в ній, просив скасувати рішення суду.

Заслухавши доповідача, представника апелянта, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що 12 грудня 2007 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №01162/RX , за умовами якого банк надав останньому кредит на споживчі потреби в розмірі 72500 доларі США зі строком користування кредитними коштами до 11 грудня 2022 року та сплатою 13 відсотків річних за користування кредитними коштами (16-18).

В забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором 12 грудня 2007 року банк уклав із ОСОБА_3 договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4-9), та договір іпотеки з ОСОБА_4, де предметом виступала земельна ділянка площею 1,00 га, з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства (а.с.10-14).

ОСОБА_5 порушив умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого, станом на 28.09.2010 рік виникла заборгованість перед банком, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 69999,96 доларів США, що еквівалентно 554133,68 грн. (69999,96 доларів х 7,9162), заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 13225,04 доларів США, що еквівалентно 104692,06 грн. ( 13225,04 доларів х 7,9162), а також пеня по простроченим платежам в розмірі 47370,87 грн., а всього 706196,61 грн. (а.с.9).

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 20.04.2011 року з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було стягнуто солідарно вищевказану заборгованість за кредитним договором (а.с.10-11).

Рішення суду про стягнення солідарно заборгованості з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не виконано, виконавчі листи про примусове виконання вказаного рішення відділом ДВС Голопристанського районного управління юстиції повернуто банку через відсутність у боржників майна, на яке можливо звернути стягнення (а.с.136,137).

Згідно роз'яснень, даних в п.9 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»№ 5 від 30.03.20012 року, задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом погашена.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір іпотеки має бути визнаний недійсним, так як в будинку, переданому відповідачем ОСОБА_3 в іпотеку банку, проживає дочка ОСОБА_3 з малолітнім онуком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, колегія суддів не приймає до уваги як такі, що не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи.

Так, житловий будинок, що був наданий в іпотеку, належить ОСОБА_3 на праві приватної особистої власності на підставі свідоцтва на право особистої власності на будинок, виданого Голопристанською міською радою 22.11.1993 року.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 17 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що батьки та особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовитися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, як зазначено у частині 6 статті 203 ЦК України, у протилежному випадку такий правочин є нікчемним.

Відповідач ОСОБА_3 доводиться малолітньому ОСОБА_7 бабусею (а не матір'ю чи усиновлювачем), тому при передачі в іпотеку банку їй, як власнику будинку, не потрібен був дозвіл органу опіки та піклування.

Крім того, згідно наданої представником апелянта ксерокопії домової книги, ОСОБА_7 був зареєстрований у житловому будинку 25.12.2008 року, тобто після укладення договору поруки.

Як роз'яснив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду в п.44 постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»№ 5 від 30.03.20012 року, будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку), не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Договір поруки ОСОБА_3 в судовому порядку не оспорювався і є чинним.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки рішення суду постановлено правильно у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права, в межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів, досліджених в судовому засіданні.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, п.1ч.1ст.307, ст.308, ст..316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 30 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді