Ухвала суду № 25968946, 29.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1875/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" серпня 2012 р. м. Київ

головуючого -судді Ключковича В.Ю.,

суддів Вівдиченко Т.Р.,

Федорової Г.Г.,

при секретарі Драгирук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕКО-Центр" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕКО-Центр" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем відповідачем доведено заниження позивачем податку на додану вартість у розмірі 101 954,00 грн., а тому оспорювань податкове повідомлення-рішення органом ДПІ винесено правомірно.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що відповідачем - ДПІ у Оболонському районі м.Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Геко-Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «СКС-Ритм»за червень 2011 року, яка оформлена Актом №7/23-3-32962186 від 05.01.2012 року. ( надалі -Акт перевірки).

Актом перевірки податковим органом встановлення порушення ТОВ «Геко-Центр» п.198.6 ст.198, п.п.200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, ст.626, ст.629, ст.655, ст.662, ст.656, ст.658, ст.664, ст.203, п.1 ст.215, п.2 ст.215, ст.. 228, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у червні 2011 року у розмірі 101 954,00 грн.

Податковим органом зазначено, що виходячи з даних встановлених актом про результати документальної перевірки контрагента позивача - ТОВ «СКС-Ритм» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.11р. по 31.08.11р., складений ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідно до якого відсутня будь-яка інформація про наявність у ТОВ «СКС-Ритм» складських приміщень, наявність мобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальна кількість працюючих у ТОВ «СКС-Ритм»- 0 осіб. Форма 1-ДВ ТОВ «СКС-Ритм»до ДПІ у Печерському районі міста Києва не подавалась, згідно останньої поданої декларації з податку на прибуток фізичних осіб за ІІ квартал 2011року кількість працюючих -0 осіб. Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «СКС-Ритм»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Отже, за висновком податкового органу, в ході перевірки не підтверджено наявність передачі товарів ТОВ «СКС-Ритм» позивачу, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Геко-Центр»та ТОВ «СКС-Ритм»здійснені без мети настання реальних правових наслідків.

Враховуючи викладене, на підставі вказаного Акту перевірки 18.01.2012р. ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062303, яким позивачу, у зв'язку із порушенням п.198.6 ст.198, п.п.200.1 та п.п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, ст.626, ст.629, ст.655, ст.662, ст.656, ст.658, ст.664, ст.203, п.1 ст.215, п.2 ст.215, ст.. 228, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 101 955,00грн., в тому числі з основного платежу - у розмірі 101 954,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - у розмірі 1,00 грн.

З матеріалів справи судом першої інстанції також встановлено, що між ТОВ «Геко-Центр»(Покупець) та ТОВ «СКС-Ритм»(Постачальник) 01.06.2011р. було укладено Договір купівлі-продажу № 0106/05, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати Покупцеві, а Покупець - прийняти та оплатити бензо- та дизель- генератори (Продукція), згідно рахунків. Ціна і номенклатура Продукції, що поставляється, вказується в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Умови поставки - доставка до складу «Покупця», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33ш. Здача-приймання Продукції здійснюється за номенклатурою, кількістю, ціною і сумою, згідно видаткових накладних виданих Постачальником на ім'я Одержувача (а.с. 19).

З посиланням на вказаний договір між позивачем та ТОВ «СКС-Ритм»було складено видаткові накладні №6 від 01 червня 2011 року на суму 118 477,86 грн., №68 від 09 червня 2011 року на суму 56291,12 грн., №92 від 15 червня 2011 року на суму 69 133,31 грн., №192 від 29 червня 2011 року на суму 367 816,75 грн. (а.с. 20-23).

Позивачем було надано суду податкові накладні, виписані ТОВ «СКС-Ритм»: №6 від 01 червня 2011 року на загальну суму 118477,86 грн., в т.ч. ПДВ 19746,31 грн., №68 від 09 червня 2011 року на загальну суму 56291, 12 грн., в т.ч. ПДВ на суму 9381,85 грн., №92 від 15 червня 2011 року на суму 69133,31 грн., в т.ч. ПДВ 11522,22 грн., №192 від 29 червня 2011 року на загальну суму 367 816, 75 грн., в т.ч. ПДВ 61302,79 грн.

Суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних, виданих ТОВ «СКС-Ритм», включено позивачем до податкового кредиту та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року.

З огляду на вказане суд апеляційної інстанції приходить до наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198 ПК України в п.198.3 вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч.1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи судом першої інстанції достовірно встановлено, а позивачем не спростовано ту обставину, що актом перевірки ТОВ «СКС-Ритм» зазначено про те, що старшим експертом сектору з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Печерського РУ відділу організації роботи з ТКЗ ОВС НДЕКЦ при ГУМВС України капітаном міліції Кононченко С.А. проведено почеркознавче дослідження, за результатами якого складено висновок №189 від 11.10.2011р., в якому зазначено, що підписи директора ТОВ «СКС-Ритм» ОСОБА_5 у податковій декларації з ПДВ за серпень 2011 року і додатках 5 до неї та уточнюючих розрахунках з ПДВ за червень та липень 2011 року та додатках №5 до них, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою. Тобто, податкова декларація з ПДВ за серпень 2011 року і додаток 5 до неї та уточнюючі розрахунки з ПДВ за червень та липень 2011 року та додатки 5 до них ТОВ «СКС-Ритм»- недійсні, а останнє не задекларувало податкові зобов»язання за наслідками операцій з позивачем.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в п.1 Договору купівлі-продажу № 0106/05 від 01.06.2011р., Постачальник зобов'язується передати Покупцеві, а Покупець - прийняти та оплатити бензо- та дизель- генератори (Продукція), згідно рахунків, однак позивачем не надано і матеріали справи таких не містять. Отже, така істотна умова Договору, як прийняття передача продукції контрагентами згідно рахунків, ними не дотримана, що ставить під сумнів його фактичне виконання .

Правомірно, на думку колегії суддів апеляційного адміністративного суду, судом першої інстанції вказано на відсутність товаро-транспортних накладних, як документів, якіб свідчили про фактичне переміщення товару від продавця до покупця.

З врахуванням вищенаведеного та беручи до уваги відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарно - транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно - матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про непідтвердженість реальності проведення господарських операцій з «СКС-Ритм», тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Судом першої інстанції вірно вказано, що наявні у справі докази свідчать про те, що при здійсненні господарських операцій у контрагента позивача - ТОВ «СКС-Ритм»були відсутні необхідні умови для досягнення відповідної мети підприємницької, економічної діяльності, тобто у даному випадку, його діяльність була спрямована на здійснення операцій з метою штучного формування контрагентами податкового кредиту, за відсутності реального товарного характеру, а тому формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками здійснення цих операцій є безпідставним.

Посилання апелянта на те, що ним надано суду документальні докази продажу придбаного товару з отриманням доходу, судом апеляційної інстанції також до уваги не може бути взято, оскільки такі не свідчать проте, що були позивачем в подальшому реалізовані саме ті товари, які документально придбані у ТОВ «СКС-Ритм».

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається

Керуючись ст.ст.160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕКО-Центр"- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.