АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/5933/2012
Головуючий у 1- й інстанції: Савицький О.А.
Доповідач: Гаращенко Д.Р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Гаращенка Д.Р.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.
при секретарі - Трончуку М.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за довіреністю - Лисенко Ганни Олександрівни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське борошно», про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
19 жовтня 2009 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, у якому просив стягнути з нього на свою користь заборгованість за кредитним договором № 39 від 20.06.2008 року, яка становить 9 878 407, 71 грн., з яких:
- заборгованість за кредитом - 782 999, 00 Євро, що еквівалентно станом на 01.02.2010 року 8 746 098, 83 грн.;
- заборгованість за процентами - 81 919, 73 Євро, що еквівалентно станом на 01.02.2010 року -915 043, 38 грн.;
- комісія - 44800, 00 грн.
- пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 9 298, 24 Євро, що еквівалентно станом на 01.02.2010 року 103 861, 34 грн.
- пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 5 828, 93 Євро, що еквівалентно станом на 01.02.2010 року 65 109, 15 грн.
- 3 495, 01 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2012 року позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» було задоволено частково та стягнено з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» 5 650 115 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
07 лютого 2012 року представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» за довіреністю - Лисенко Г.О. подала апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував вимоги ст.ст. 526, 553, 554 ЦК України та умови договору поруки, в результаті чого безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та пені.
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, тому розгляд справи за апеляційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України проведено за їх відсутності.
Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 20 червня 2008 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» (кредитодавець) та ТОВ «Українське борошно» (позичальник) був укладений кредитний договір № 59, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у формі мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 5 600 000, 00 грн. строком до 18 червня 2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12, 5 %річних (по траншах кредиту в Євро) або 21,5 % річних (по траншах кредиту в гривні).
Згідно з Додатковою угодою № 1 від 24 червня 2008 року, Додатковою угодою № 2 від 25 червня 2008 року, Додатковою угодою № 3 від 26 червня 2008 року, Додатковою угодою № 4 від 16 червня 2008 року, Додатковою угодою № 5 від 02.09.2008 року банком було надано позичальнику кредитні кошти у розмірі 782 999, 00 Євро.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 20 червня 2008 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» (кредитодавець), ТОВ «Українське борошно» (боржник) та ОСОБА_4 (поручитель) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого у разі порушення (невиконання та/або неналежного виконання) боржником зобов'язання, забезпеченого цим договором, поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання за кредитним договором, як від боржника так і від поручителя, як в повному обсязі, так і в частині боргу.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Українське борошно» не виконувало належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, що станом на 12 січня 2012 року становить 808 964, 49 Євро та 48 295, 01 грн., з яких:
- заборгованість за кредитом - 782 999, 00 Євро, що еквівалентно станом на 01.02.2010 року 8 746 098, 83 грн.;
- заборгованість за процентами - 81 919, 73 Євро, що еквівалентно станом на 01.02.2010 року -915 043, 38 грн.;
- комісія - 44800, 00 грн.
- пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 9 298, 24 Євро, що еквівалентно станом на 01.02.2010 року 103 861, 34 грн.
- пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 5 828, 93 Євро, що еквівалентно станом на 01.02.2010 року 65 109, 15 грн.
- 3 495, 01 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність відповідача як поручителя за зобов'язаннями ТОВ «Українське борошно» встановлена у розмірі 5 600 000 грн. щодо основної суми кредиту та додатково у розмірі 48 295, 01 грн.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з п. 2 договору поруки від 20 червня 2008 року за цим договором поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним в повному обсязі зобов'язань, що випливають з кредитного договору, а саме: погашення основної суми кредиту в сумі 5 600 000, 00 грн., погашення відсотків згідно з умовами кредитного договору та інших виплат, що належні кредитору і такі, що випливають з умов кредитного договору (в т.ч. штраф, пеня, відшкодування збитків, витрати по зверненню стягнення на предмет застави).
На підставі п. 4.3. кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної п.1.1.3 цього договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаний кредитодавцем.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 відсотків за користування кредитом у розмірі 10 838, 28 Євро, що еквівалентно станом на 01.02.2010 року 121 078, 76 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 9 298, 24 Євро, що станом на 01.02.2010 року у розмірі 103 861, 34 грн. та пені за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 5 828, 93 Євро, що станом на 01.02.2010 року еквівалентно 65 109, 15 грн.
Водночас, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно вважав, що з ОСОБА_4 підлягає стягненню сума боргу за кредитом у розмірі 5 600 000 грн., оскільки відповідач поручився перед банком за виконання боржником зобов'язання щодо погашення основної суми кредиту у вказаному розмірі.
Таким чином, апеляційна скарга представника ПАТ «ВіЕйБі Банк» за довіреністю - Лисенко Г.О. підлягає частковому задоволенню, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2012 року скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за відсотками та пенею на загальну суму 290 049, 25 грн. з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за довіреністю - Лисенко Ганни Олександрівни - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за відсотками та пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (юридична адреса: м. Київ вул. Зоологічна, 5 код ЄДРПОУ 19017842, р/р 37392880002, МФО 380537) заборгованість за відсотками у розмірі 121 078, 76 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 103 861, 34 грн. та пеню за несвоєчасне погашення відсотків 65 109, 15 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді
Судове рішення № 25967898, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 12.07.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-ц/2690/5933/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: