Ухвала суду № 25967025, 12.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 р.Справа № 2-а/1570/5311/11

Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Руденко І.Ю.,

представника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Грунь С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

14 листопада 2011 року ТОВ «ТАЛА ГРУП»звернулася до суду з позовом про визнання дій протиправними по проведенню 07.04.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки, та по складанню і розповсюдженню акту № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року; зобов'язання надати письмове спростування висновків, наведених у акті № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року; зобов'язання відкликати з електронної бази даних транзитні файли, що містять інформацію про акт № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року та його висновки; зобов'язання у строк не пізніше десяти календарних днів з дня набрання постановою суду законної сили надати Одеському окружному адміністративному суду звіт про її виконання.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2011 року адміністративний позов був задоволений частково. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП», за результатами якої був складений акт № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси по складанню акту № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року. В решті позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити ТОВ «ТАЛА ГРУП»в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Грунь С.О., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП»(ідентифікаційний код 37170667, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5) 12.07.2010 року зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради, номер запису 1 556 102 0000 039515, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 70-73).

З матеріалів справи вбачається, що у подальшому позивачем було змінено місцезнаходження, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 319565 ( а.с. 40-41), довідками з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 42-44), а також довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 70-73).

Згідно з довідками з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності ТОВ «ТАЛА ГРУП»за КВЕД є: 51.90.0 -інші види оптової торгівлі; 51.19.0 -посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.38.0 - оптова торгівля іншими продуктами харчування; 51.39.0 -неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (а.с. 42-44).

Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси з 21.07.2010 року за № 107197, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 1684 від 15.07.2011 року.

Згідно наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.04.2011 № 1037 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТАЛА ГРУП», відповідно до п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України головному державному податковому ревізор-іспектору аналітичного відділу управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Задоєнко О.Г. наказано провести невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП», код за ЄДРПОУ 37170667 за лютий 2011 року з 12.04.2011 року терміном 5 робочих днів (а.с. 45). У зв'язку з чим головним державним податковим ревізором-інспектором аналітичного відділу управління податкового контролю юридичних осіб ДНІ у Приморському районі м. Одеси Задоєнко О.Г. було здійснено перевірку ТОВ «ТАЛА ГРУП»за лютий 2011 року.

Звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом обумовлено тим, що за результатами вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси складено акт № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «ТАЛА ГРУП» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року»(а.с. 11-15, 47-49). Водночас, у висновку вказаного акту зазначено, що враховуючи те, що у ТОВ «ТАЛА ГРУП»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1,5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди ТОВ «ТАЛА ГРУП»з контрагентами за період лютий 2011 року мають ознаки нікчемності: податкові зобов'язання у сумі - 533038,5 грн., податковий кредит у сумі -0 грн.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП», за результатами якої було складено акт № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року та дії по складанню вказаного акту є протиправними.

Апеляційний суд погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Обставини, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка встановлені п.п. 78.1.1-78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документарної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості проведення документальних невиїзних перевірок встановлено ст. 79 Податкового кодексу України.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.п. 83.1.1. - 83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

У своєму рішенні суд першої інстанції констатував певні порушення відповідачем вищезазначених приписів, які полягають в наступному.

З матеріалів справи вбачається що 08.04.2011 року за № 1037 начальником ДПІ у Приморському районі м. Одеси відповідно до вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України видано наказ «Про проведення невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП»(а.с. 45). Згідно п. 1 вказаного наказу, головному державному податковому ревізору-інспектору аналітичного відділу управління податкового контролю юридичних осіб Задоєнко О.Г. наказано провести невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТАЛА ГРУП»з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року з 12.04.2011 року терміном 5 робочих днів.

При цьому, в матеріалах справи також наявне повідомлення № 414/10/234 ДПІ у Приморському районі м. Одеси про проведення вказаної перевірки з 12 квітня 2011 року (а.с. 46).

Водночас з акту перевірки, наданого до суду першої інстанції позивачем вбачається, що перевірка проводилась 07 квітня 2011 року, проте, з акту перевірки, наданого під час розгляду справи представником відповідача вбачається, що перевірка проводилась 12 квітня 2011 року (а.с. 11).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не було надіслано на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП»рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручено позивачу чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Більш того, обставини щодо неповідомлення позивача про проведення перевірки підтверджені листом ДПА в Одеській області від 12.05.2011 року № 16615/10/14-0218, надісланим на адресу ТОВ «ТАЛА ГРУП», в якому, зокрема, зазначається, що на порушення вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки ТОВ «ТАЛА ГРУП»не надсилалось (а.с. 16).

Також згідно службової записки ДПІ у Приморському районі від 19.09.2011 року № 373/10-00/13-045, на виконання Доповідної записки ДПА в Одеській області від 12.05.11 року № 131/11/14-0210 «Про результати перевірки», доведеної листом ДПА в Одеській області від 12.05.11 №16616/7/14-0205 «Про вжиття заходів»в ДПІ у Приморському районі м. Одеси було видано наказ від 18.05.2011 року № 1557 «Про результати перевірки інформації, викладеної у зверненнях директора ТОВ «ГАЛА ГРУП»(37170667) Такмелова О.В.», яким було позбавлено поточного преміювання у розмірі 30% заступника начальника аналітичного відділу управління податкового контролю юридичних осіб за відсутність дієвою контролю за роботою працівників підпорядкованого структурного підрозділу, що призвело до порушення вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України при організації та проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТАЛА ГРУП». Крім того, цим же наказом було враховано, що за неналежне виконання своїх службових обов'язків, допущення порушень вимог п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України при організації та проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТАЛА ГРУП»заслуговував на притягнення до відповідальності головний державний податковий ревізор -інспектор аналітичного відділу управління податкового контролю юридичних осіб Задоєнко О.Г., але враховуючи, що наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 17.05.11 № 1539 його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, обмежились цим (а.с. 82).

Разом з тим суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги показання свідка з приводу того, що підприємство не знаходилося за юридичною адресою, і тому відповідач не мав можливості повідомити ТОВ «ТАЛА ГРУП»про проведення перевірки, оскільки, як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру, ні на момент проведення перевірки, ні на момент розгляду справи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено запису щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням (а.с. 70-73).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку, що перевірку ТОВ «ТАЛА ГРУП»було проведено взагалі без відома підприємства а також про відсутність у відповідача законних підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТАЛА ГРУП»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Позивачем також пред'явлена вимога про визнання протиправними дій відповідача по складанню акту перевірки, вирішуючи яку, суд першої інстанції правильно зазначив, що порядок оформлення результатів перевірок врегульований статтею 86 Податкового кодексу України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772). У пункті 3 Порядку зазначено про те, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень -довідка. Акт -службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Як вбачається зі змісту акту, перевіркою встановлено, що у ТОВ «ТАЛА ГРУП»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди ТОВ «ТАЛА ГРУП»з контрагентами за період лютий 2011 року мають ознаки нікчемності: податкові зобов'язання у сумі -533038,5 грн., податковий кредит у сумі -0 грн. Водночас, акт, в якому відповідачем встановлюються порушення позивачем вимог чинного законодавства, складений саме про неможливість проведення перевірки, що в свою чергу не узгоджується з приписами статті 86 Податкового кодексу України.

Також суд першої інстанції обґрунтовано визначив посилання відповідача в акті перевірки на вищезазначені норми Цивільного кодексу України безпідставними, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок чи рішення суду. Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним, виходячи з загальних засад судочинства.

Як зазначив суд першої інстанції, відповідно до приписів ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказують на його оспорюваність.

Водночас, положеннями Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Отже, висновки відповідача про ознаки нікчемності укладених позивачем угод (навіть без їх переліку) ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи. Більше того, в висновках акта відповідач обмежився твердженнями про порушення позивачем тільки вимог ЦК України.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків вже визнано ДПА України та доведено до відома нижче стоячих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно зазначив, що наведені в акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання угод нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про не дотримання відповідачем при проведенні перевірки та складанні акту вимог пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75, п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України - підприємство було позбавлено можливості надати відповідачу будь-які первинні документи, в зв'язку з чим, відповідач не дав їм належну оцінку.

Також суд першої інстанції визнав необґрунтованим, безпідставним та таким, що не відповідає дійсності висновок перевіряючого в акті перевірки про незнаходження підприємства за юридичною адресою, оскільки ні на момент проведення перевірки, ні на момент розгляду справи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено запису щодо відсутності юридичної особи -ТОВ «ТАЛА ГРУП»за місцезнаходженням.

Керуючись викладеним, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій ДПІ у Приморському районі м. Одеси по складанню акту № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року, оскільки відповідачем не надано доказів правомірності складеного акту по результатам перевірки позивача.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП», та по складанню акту № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року є протиправними, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував.

З огляду на викладене колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2011 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О. Скрипченко

Суддя О.С. Золотніков

Суддя Ю.В. Осіпов