Постанова № 25959341, 07.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/8239/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

при секретарі Кобець О.А.

за участю:

представника позивача Вознюка Є.В.,

представника відповідача Пікалова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2012 №0001401502/3459, №0001411502/3640,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2012 №0001401502/3459, №0001411502/3640/а.с.2-4/.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що податкові повідомлення-рішення від 03.04.2012 №0001401502/3459, №0001411502/3640 про застосування до КП "Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них" штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки актом перевірки встановлено порушення вимог п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.5.3.1 п.5.3 сст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.203.2 ст.203 ПК України, які відповідно до п.2 розділу ХІХ ПК України втратили чинність. Зазначає, що відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У спірних податкових повідомленнях-рішеннях вказано, що вони приймаються на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, однак кодекс вступив у законну силу 01.01.2011 року і його положення не можуть застосовуватися до правовідносин, які виникли 30.10.2010 р., 30.11.2010 р.,30.12.2010 р.

У зв'язку із зазначеним позивач у судовому порядку просить скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що відповідно до акту перевірки позивачем порушено вимоги п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно ст.58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 у випадку, коли «старим» податковим законодавством подія, визначалась як правопорушення, за скоєння якого застосовувалась юридична відповідальність, і в «новому» законодавстві визначається як правопорушення, за скоєння якого також застосовується юридична відповідальність, то в такому випадку застосовується відповідальність, яка є діючою на момент її застосування.

Відповідальністю за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань до 01.01.2011 визначалась п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», після 01.01.2011 п.126.1 ст.126 ПКУ. При цьому за порушення ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 20% від сплати простроченої суми зобов'язання, проте як по-старому законодавству сума штрафу становить 50%. Вважає застосування штрафних санкцій спірними рішеннями правомірним.

Просив суд відмовити у задоволенні позову/а.с.41-43/.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - комунальне підприємство «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 31.01.2003 року за адресою: вул. Горького, 5, м. Краматорськ, Донецької області, включено до ЄДРПОУ за № 13489818 /а.с.44/. Здійснює свою діяльність відповідно до статуту в новій редакції затвердженому Відділом керування комунальною власністю Краматорської міської ради /а.с.48-56/.

Комунальне підприємство «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС /а.с.47/.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №06292229 серії НБ№000171 комунальне підприємство «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» зареєстроване в якості платника податку на додану вартість /а.с.46/.

06 березня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську проведено камеральну перевірку КП «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 06.03.2012 року №866/15-2-13489818 /а.с.8-11/.

Даним актом встановлено порушення підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за вересень-листопад 2010 року, липень-серпень 2011 року /а.с.11/.

На акт перевірки від 06.03.2012 року №866/15-2-13489818 КП «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» подано заперечення від 23.03.2012 №243 /а.с.13/.

Листом ДПІ у м. Краматорську від 30.03.2012 року №2778/8/15-213 заперечення на акт відхилено, висновки акту залишено без змін /а.с.14/.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у м. Краматорську прийнято наступні податкові повідомлення-рішення форми «Ш»:

- від 03.04.2012 №0001401502/3459, яким комунальному підприємству «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3458,42грн. за затримку на 7 календарних днів сплати суми узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 34584,18грн./а.с.6/;

- від 03.04.2012 №0001411502/3640, яким комунальному підприємству «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 60518,48грн. за затримку на 51,57,59,62,84,87,88,115,120,140,151 календарних днів сплати суми узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 302592,38грн./а.с.7/.

Не погодившись із даними податковими повідомленнями-рішеннями комунальне підприємство «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» подало скаргу до Державної податкової служби у Донецькій області /а.с.15-16/.

Рішенням Державної податкової служби у Донецькій області від 08.05.2012 року №6140/10/10-210-5 податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську від 03.04.2012 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення /а.с.17-20/.

За результатами повторної скарги від 18.05.2012 року №442 /а.с.21-23/ рішенням Державної податкової служби України від 11.06.2012 року №9710/6/10-2215 податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську від 03.04.2012 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення /а.с.24-26/.

Не погодившись із даними результатами процедури адміністративного оскарження, позивач 03 липня 2012 року звернувся до суду із даним позовом /а.с.2-4/.

Суд вважає вказані рішення законними та обґрунтованим з наступних підстав.

У податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, наданій до Державної податкової інспекції у м. Краматорську 19.10.2010 року вх№9004408255, КП «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» визначило до сплати суму ПДВ у розмірі 76360грн. по строку сплати 30.10.2010 року /а.с.54-58/. По особовому рахунку підприємства станом на 30.10.2010 року рахувалась переплата в сумі 41775,82грн./а.с.92-104/. Станом на 01.11.2010 року податковий борг склав 34584,18грн., який було сплачено 08.11.2010 року платіжним дорученням-вимогою №U3570596 на суму 40417,48грн. погашено податковий борг по декларації - 34584,18грн., із затримкою по строку сплати на 7 календарних днів /а.с.70/.

Податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, наданій до ДПІ у м. Краматорську 19.11.2010 року за вх.№9005184779, позивачем самостійно визначено до сплати суму ПДВ у розмірі 67467грн. по строку сплати 30.11.2010 року/а.с.59-60/. По особовому рахунку підприємства станом на 30.11.2010 рахувалась переплата у сумі 5771,62грн. /а.с.94-102/. Станом на 01.12.2010 року податковий борг склав 61695,38грн., який було сплачено 28.01.2011 року платіжними дорученнями №12 на суму 6623,65грн./а.с.71/ та 25.02.2011 №66 на суму 58886грн./а.с.71/. Затримка по строку сплати становить 59 та 87 календарних днів відповідно.

Податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2010 року від 17.12.2010 року вх.№9005621827, підприємством визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 58879грн. по строку сплати 30.12.2010 /а.с.61-62/. По особовому рахунку підприємства станом на 30.12.2010 року переплата не рахувалася /а.с.92-104/. Станом на 31.12.2012 року податковий борг становив 58879грн., який було сплачено:

- платіжним дорученням від 25.02.2011 №66 на суму 58886грн. /а.с.71/ погашено частину податкового боргу у розмірі 3814,27грн. Затримка сплати склала 57 календарних днів;

- платіжним дорученням від 28.03.2011 №36 на суму 11100,85грн./а.с.72/ погашено податкового боргу по декларації у розмірі 11100,85грн. Затримка сплати склала 88 календарних днів;

- платіжним дорученням від 28.03.2011 №122 на суму 21353,54грн./а.с.72/ погашено податкового боргу у розмірі 21353,54грн. Затримка сплати склала 88 календарних днів;

- платіжним дорученням від 29.04.2011 №160 на суму 14811,35грн. /а.с.73/ погашено податкового боргу у розмірі 14811,35грн. Затримка сплати склала 120 календарних днів;

- платіжним дорученням від 30.05.2011 року №66 на суму 52598,92грн. /а.с.88/ погашено податкового боргу у розмірі 7799,01грн. Затримка сплати склала 151 календарний день.

Податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2011 року за липень 2011 року від 17.08.2011 року вх.№9006801774, підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 84909грн. по строку сплати 30.08.2011 року /а.с.63-64/. По особовому рахунку станом на 30.08.2011 року переплата не рахувалась /а.с.92-104/. Станом на 31.08.2011 року податковий борг склав 84909грн., який було сплачено:

- платіжним дорученням від 20.10.2011 року №396 на суму 39000грн./а.с.74/ погашено податкового боргу у розмірі 16231,40грн. Затримка склала 51 календарний день;

- платіжним дорученням від 31.10.2011 року №427 на суму 3054,66грн./а.с.75/, погашено податкового боргу у розмірі 3054,66грн. Затримка склала 62 календарних днів;

- платіжним дорученням від 22.11.2011 року №495 на суму 43000грн./а.с.76/ погашено податкового боргу по декларації у розмірі 43000грн. Затримка склала 84 календарних днів;

- платіжним дорученням від 23.12.2011 року №607 на суму 25000грн. /а.с.77/ погашено податкового боргу по декларації у розмірі 22622,96грн. Затримка склала 115 календарних днів.

Податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року від 16.09.2011 року вх.№9007628971, підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 97109грн. по строку сплати 30.09.2011 року /а.с.65-66/. По особовому рахунку підприємства станом на 30.09.2011 року переплата не рахувалась /а.с.92-104/. Станом на 01.10.2011 року податковий борг з податку на додану вартість склав 97109грн., який було сплачено платіжним дорученням від 17.02.2012 року №58 на суму 246406,14грн./а.с.78/, погашено податкового боргу по декларації на суму 97109грн. Затримка склала 140 календарних днів.

Згідно ст.58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 у випадку, коли «старим» податковим законодавством подія, визначалась як правопорушення, за скоєння якого застосовувалась юридична відповідальність, і в «новому» законодавстві визначається як правопорушення, за скоєння якого також застосовується юридична відповідальність, то в такому випадку застосовується відповідальність, яка є діючою на момент її застосування.

Відповідальністю за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань до 01.01.2011 визначалась п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», після 01.01.2011 п.126.1 ст.126 ПКУ. При цьому за порушення ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 20% від сплати простроченої суми зобов'язання, проте як по старому законодавству сума штрафу становить 50%.

На підставі пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку, зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Так, п. 249.1 ст. 249 ПКУ встановлено, що суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу), податковими агентами (які визначені підпунктом 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу). У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини (п. 249.2 ст. 249 ПКУ).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Так, згідно п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи судом встановлено, що граничні терміни сплати екологічного податку, який відповідач самостійно визначив в деклараціях з екологічного податку, сплинув, що підтверджено матеріалами справи, та позивачем не спростовано.

Отже, за порушення цих граничних термінів ДПІ у м. Краматорську застосовано до КП "Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них" штрафні санкції у розмірі, передбаченому вимогами п. 126.1 ст. 126 ПКУ.

З аналізу наведених норм суд зазначає, що податковим законодавством прямо встановлені строки подання податкової звітності по існуючим податкам, у тому числі -податку на додану вартість, а також строки оплати грошового зобов'язання по цим податкам, при цьому, будь-які виключення щодо визначених строків законодавством не встановлено.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Краматорську правомірно винесені податкові повідомлення-рішення від 03.04.2012 №0001401502/3459, №0001411502/3640 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податку на додану вартість, а тому позовні вимоги КП "Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них" задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б доводили неправомірність актів чи дій відповідача згідно заявленому позову, позивач суду не надав.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач довів правомірність своїх дій та прийняття спірних рішень, а тому позовні вимоги комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2012 №0001401502/3459, №0001411502/3640 - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 07 вересня 2012 року у присутності представників сторін. Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 12 вересня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.