Рішення № 25958986, 13.08.2012, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 2-174/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2012 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Пилип'юка І.В., з участю секретаря Паучек Є.В., відповідачів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, про звернення стягнення.

В позові вказував, що 20.09.2007 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №CVVWGA00000063, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15700,00 доларів США, зі сплатою 13.08% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.09.2017 року. Відповідач належним чином зобов'язання не виконав і у зв'язку з чим, станом на 10.11.2011 року заборгованість становить 15767,06 доларів США в тому числі: 12806,38 доларів США - заборгованість за кредитом, 1782,61 долари США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 562,68 долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 615,39 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.

Також зазначав, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з відповідачем 20.09.2007 року укладено договір іпотеки, згідно умов якого він надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 92,90 м.кв, який розташований по АДРЕСА_1 і належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 101000,00 грн.

Посилався на ст.6 ЗУ «Про іпотеку» договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки, яка належить відповідачу на праві власності на підставі документу, зазначеного у договорі іпотеки.

Також посилаючись на ст.ст.39, 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України зазначав, що відповідач та всі мешканці підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки.

Просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CVVWGA00000063 від 20.09.2007 року в розмірі 15767,06 доларів США звернути стягнення на будинок загальною площею 92,90 м.кв. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у житловому будинку, розташованому за вказаною адресою зі зняттям їх з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 06.08.2012 року залучено до участі у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, про звернення стягнення в якості правонаступників відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, жителів АДРЕСА_2, оскільки відповідач помер.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про місце, день та годину слухання справи, в адресованому суду клопотанні просив провести судове засідання без його участі у зв'язку із зайнятістю у іншому судовому процесі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у разі відсутності відповідача, повідомленого належним чином, просив провести заочний розгляд справи.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали, надали заперечення підписане також ОСОБА_2, в якому зазначили, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» є безпідставним, необґрунтованим, та таким, що не ґрунтується на нормах закону. В запереченні зазначали, що не отримували кошти за вказаним у позові кредитним договором та додатковою угодою до нього, не укладали та не давали згоди на укладення ОСОБА_5 договору іпотеки в рахунок забезпечення кредитного договору. Земельна ділянка, на яку позивач хоче звернути стягнення, не була і не є предметом іпотеки, а судовим рішенням Апеляційного суду Чернівецької області, про яке відомо позивачу, рішення Вижницького районного суду від 10.03.2010 року по цивільній справі №2-109/2010 змінено та відмовлено ПАТ КБ «ПриватБанк» в зверненні стягнення на земельну ділянку площею 92,92 м.кв., яка розташована по АДРЕСА_1. Крім того вказували, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 інвалід 3 групи загального захворювання, зареєстрований та проживає в даному будинку з 1986 року. У 2007-2008 роках, коли ОСОБА_5 укладав із ПАТ КБ «ПриватБанк» договір іпотеки та додаткову угоду до договору іпотеки в даному будинку були зареєстровані та проживали відповідачі, а тому вимога про виселення всіх осіб, які зареєстровані та проживають в даному житловому будинку не може бути задоволена, так як на час укладення договору іпотеки всі правонаступники були зареєстровані в будинку і нікуди не виписувались. На даний час у будинку також зареєстровані і проживають ОСОБА_6 - дружина ОСОБА_3 та їх дитина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вважали, що відповідно до п.4 ст.1281 ЦК України ПАТ КБ «ПриватБанк» втратив право на вимогу до них, як спадкоємців, так як не пред'явив вимоги у строки передбачені частиною другою та третьою цієї статті. Вони, як спадкоємців по закону не зобов'язані були повідомляти ПАБ КБ «Приватбанк» про відкриття спадщини, так як їм не було відомо про борги ОСОБА_5 та про укладення ним кредитного договору №CWWGA00000063 від 20.09.2007 року, додаткової угоди N1 до вказаного договору від 16.05.2008 pоку та договору іпотеки з додатковою угодою до нього. При пред'явленні позову до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки банком їх не було залучено до участі у справі, як відповідачів та третіх осіб, в суд їх не викликали, про судові рішення їм нічого не було відомо, так само як і про заборгованість за кредитним договором, а тому відповідно до закону вони не зобов'язані були повідомити ПАТ КБ «ПриватБанк» про відкриття спадщини, так як про борги спадкодавця нічого не знали. Більше того, вони відповідно до ст.1269 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину, так як постійно проживали із спадкодавцем, але по суті вони спадщину не прийняли, оскільки не подавали заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, не оформляли право власності на житловий будинок, а отже не зобов'язані відповідно до ст.1282 ЦК України задовольняти незаконні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», адже земельна ділянка не була приватизована. Просили в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення повністю відмовити за безпідставністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про місце, день та годину слухання справи, в наданому відповідачами запереченні просив справу розглядати у його відсутності.

Суд, заслухавши відповідачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.09.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №CVVWGA00000063, відповідно до якого ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 15700,00 доларів США, зі сплатою 13,08% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.09.2017 року. В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту №CVVWGA00000063 з ОСОБА_5 20.09.2007 року укладено договір іпотеки №CVVWGA00000063, згідно умов якого він надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 92,90 м.кв з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, яке розташоване по АДРЕСА_1 і належить йому на праві власності на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Міліївської сільської ради Вижницького району Чернівецької області 16.11.2003 року на підставі рішення №78 від 05.11.2003 року, зареєстрованого у Вижницькому РБТІ 17.11.2003 року в реєстрову книгу №6, стор. 5, за реєстровим №853 та внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно 17.11.2003 року за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 3472054. Сторони у п.35.5 договору іпотеки визначили, що вартість предмету іпотеки становить 101000,00 гривень.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_5 по кредитного договору №CVVWGA00000063 від 20.09.2007 року вбачається, що станом на 10.11.2011 року сума загальної заборгованості становила 15767,05 доларів США, що за курсом 7.98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 10.11.2011 року складало 125821,14 грн. в тому числі: 12806,38 доларів США - заборгованість за кредитом, 1782,61 долари США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 562,68 долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 615,39 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.577 ЦК України, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Частиною 1 ст.589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п.1 Договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя, в разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору, одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого в іпотеку майна.

Також судом встановлено, що Вижницьким районним судом Чернівецької області 10.03.2010 року розглянуто цивільну справу №2-109/2010 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, про звернення стягнення та винесено рішення (а.с.96-98), яким позовні вимоги задоволено повністю та вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CVVWGA00000063 від 20.09.2007 року в розмірі, 24729,09 доларів США за курсом 7,70 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/433 від 09.11.2009 року) - 197,592 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок та земельну ділянку загальною площею 92,92 які розташовані за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: с. Мілієве Вижницького району Чернівецької області зі зняттям з реєстрації обліку у Відділі громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у м. Вижниця та стягнути з ОСОБА_5 на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк", код СДРПОУ 14360570. кор./рах. № 32009100400, МФО № 305299 - 1700.00 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8,50 грн. судового збору за виселення. Рішенням апеляційного суду Чернівецької області (а.с.99-101) від 19.05.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 березня 2010 року в частині звернення стягнення на земельну ділянку загальною площею 92,92 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 скасовано і в задоволенні позову в цій частині відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Рішення набрало законної сили. Із заявою про видачу виконавчого листа до суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» не звертався.

Крім того судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_7, виданим виконавчим комітетом Міліївської сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

Згідно довідки Міліївської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №184 від 10.05.2012 року (а.с. 71), спадкоємцями після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 є: дружина - ОСОБА_1 та діти - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які на день його смерті були зареєстровані та проживали АДРЕСА_2 і які в порядку ст.37 ЦПК України були залучені судом до участі у справі в якості правонаступників відповідача.

З вказаної довідки сільської ради також вбачається, що виконкому Міліївської сільської ради не відомо, хто прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, оскільки за документами до виконкому сільської ради про відкриття спадщини після померлого із його спадкоємців ніхто не звертався.

Під час розгляду справи судом проведено запити Державному нотаріусу Вижницької державної нотаріальної контори та приватним нотаріусам Вижницького районного нотаріального округу про направлення в суд спадкової справи після смерті ОСОБА_5, однак всі нотаріуси повідомили, що ними спадкова справа після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 року не заводилась.

Таким чином, як встановлено судом, після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини ніхто із спадкоємців не звертався, а отже свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Крім того судом проведено запити у ДКП «Вижницьке РБТІ», Відділ Держкомзему у Вижницькому районі Чернівецької області та МРЕВ Вижницького району Чернівецької області для встановлення наявності у власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 рухомого чи нерухомого майна, на які надійшли відповіді: ДКП «Вижницьке РБТІ» надало інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно про те, що ОСОБА_5 на праві власності належить житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1; з ВРЕР для обслуговування Вижницького та Путильського районів при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області надійшла відповідь про те, що за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителем с. Мілієве Вижницького району значиться транспортний засіб УРАЛ 4320, 1983 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований 17.09.2010 року та видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3; з Відділу Держкомзему у Вижницькому районі Чернівецької області надійшла відповідь про те, що на прізвище ОСОБА_5 на території Вижницького району немає зареєстрованих державних актів на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до приписів ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, однак в ході розгляду справи представником позивача не надано доказів про обсяг та вартість спадкового майна, що унеможливлює визначення обсягу відповідальності за боргами спадкодавця.

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Як встановлено в судовому засіданні відповідачі не знали про борги спадкодавця, а тому і не повідомляли кредитора про відкриття спадщини, доказів протилежного представником позивача суду не надано.

А навпаки в судовому засіданні встановлено та вбачається з тексту апеляційної скарги на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.02.2012 року (а.с.107), що банку було відомо, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 і це призвело до неможливості виконання рішення суду від 10.03.2010 року, що набрало чинності 19.05.2010 року, а тому позивач звернувся повторно до суду та в судовому засіданні клопотав про виявлення правонаступників та залучення їх в якості відповідачів, тобто банк знав, що ОСОБА_5 помер, всупереч вимог ч.2 ст.1281 ЦК України не пред'явив своїх вимог до спадкоємців протягом передбаченого даною статтею строку, а звернувся через півтора роки - 06.02.2012 року в суд з ідентичним позовом, який вирішений судом.

Частиною 4 ст.1281 ЦК України передбачено, що кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, однак достатніх належних доказів в підтвердження позовних вимог представником позивача суду не надано, а відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Це підтверджено дослідженими в суді належними доказами, доказів протилежного представником позивача суду не представлено.

На підставі ст.ст.35, 38-40 ЗУ "Про іпотеку", ст.ст.526, 530, 536, 575, 589-591, 610, 1050, 1054, 1218, 1281, 1282 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 64, 169, 213-215, 218 ЦПК України, Суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звернення стягнення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.В. Пилип'юк