Постанова № 25947377, 06.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року справа №2а/1270/3642/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Яманко В. Г, суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська заготовчо-виробнича компанія»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 20 липня 2012 року у справі № 2а/1270/3642/2012 (суддя Матвєєва В. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська заготовчо-виробнича компанія»

до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області

Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування першої податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська заготовчо-виробнича компанія» звернулося 8 травня 2012 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 3-7) до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про: 1) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 27 березня 2012 року № 0007422200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17250 грн., з якого основного платежу - 13800 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 3450 грн.; 2) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 27 березня 2012 року № 0007422200 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 15870 грн. - основного платежу; 3) визнання протиправним та скасування першої податкової вимоги ДПІ від 12 квітня 2012 року № 455 на загальну суму податкового боргу в розмірі 33033 грн. 51 коп.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року (арк. спр. 154-158) позов ТОВ «Луганська заготовчо-виробнича компанія» було задоволено частково, визнано протиправною і скасовано першу податкову вимогу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 12 квітня 2012 року № 445 на загальну суму податкового боргу в розмірі 33033,51 грн., в іншій частині позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі (арк. спр. 162-168) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача надав заяву про здійснення розгляду в письмовому провадженні. Відповідач в судове засідання представників не направив, про дату та час слухання був обізнаний. Вказане обумовлено розгляд справи в письмовому провадженні.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

ТОВ «Луганська заготовчо-виробнича компанія» зареєстровано як юридична особа, включено до ЄДРПОУ за № 32419439, діє на підставі статуту, є платником податку на додану вартість з 16 квітня 2004 року (арк. спр. 83-102).

З 28 лютого 2012 року по 2 березня 2012 року на підставі направлення від 28 лютого 2012 року № 198 (арк. спр. 54), наказу від 28 лютого 2012 року № 248 (арк. спр. 53), відповідно до постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 10 січня 2012 року (арк. спр. 52) посадовою особою ДПІ в Артемівському районі м. Луганська була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Луганська заготовчо-виробнича компанія» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 1 липня 2011 року по 31 липня 2011 року та податку на прибуток підприємства за період з 1 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Дельфа ІНГ». Результати перевірки були викладені в акті № 14/2300/32419439 від 13 березня 2012 року (арк. спр. 10-28).

В висновках акту зазначено про встановлені перевіркою порушення вимог:

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого був занижений податок на прибуток за 3 квартал 2011 року на загальну суму 15870 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого був занижений податок на додану вартість у липні 2011 року на загальну суму 13800 грн.

На підставі акту перевірки № 14/2300/32419439 від 13 березня 2012 року ДПІ в Артемівському районі м. Луганська були прийняті 27 березня 2012 року податкові повідомлення-рішення: від № 0007422200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17250 грн., з якого основного платежу - 13800 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 3450 грн., № 0007422200 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 15870 грн. - основного платежу (арк. спр. 29, 31, 56). Нарахування штрафних (фінансових) санкцій підтверджено розрахунком (арк. спр. 30).

В акті перевірки ДПІ зазначило, що перевірка проведена на підставі постанови старшого слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 10 січня 2012 року (арк. спр. 52), в якій було вказано, що ТОВ «Луганська заготовчо-виробнича компанія» мала фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Дельфа ІНГ», яке входить до складу фінансово-промислової групи, створеної з метою надання послуг з мінімізації податкових платежів легальним платникам податків, а також конвертації грошових коштів та для документального оформлення фінансово-господарських операцій без мети одержання економічного ефекту від підприємницької діяльності. Згідно отриманих відповідачем даних з МКП БТІ у м. Луганську та УДАІ УМВС України Луганської області за ТОВ «Дельфа ІНГ» не зареєстровані будь-які транспортні засоби та об'єкти нерухомого майна в місті Луганську.

З урахуванням несплати позивачем нарахованих за актом перевірки № 14/2300/32419439 від 13 березня 2012 року податку на прибуток та податку на додану вартість ДПІ була виставлена 12 квітня 2012 року податкова вимога № 155 (арк. спр. 32).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дельфа ІНГ» реалізувало позивачу вугілля марки АКО (фр. 25-100) на підставі видаткової накладної від 12 липня 2011 року у кількості 69 тн на загальну суму 82800 грн., в тому числі ПДВ 13800 грн. (арк. спр. 35). В бухгалтерському обліку позивач відобразив операцію з купівлі вугілля 12 липня 2011 року ДТ 281 «Товари на складі» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 69000 грн.

Оплата позивачем була здійснена за рахунком-фактурою № СФ-0000024 від 12 липня 2011 року (арк. спр. 36) в безготівковій формі згідно платіжного доручення (арк. спр. 39) № 34 від 12 липня 2011 року на загальну суму 82800 грн., в тому числі ПДВ 13800 грн., що підтверджено випискою банку (арк. спр. 38). Операція з оплати була відображена позивачем в бухгалтерському обліку ДТ 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Поточні рахунки у банках» на суму 82800 грн.

На відвантажене вугілля була виписана податкова накладна № 33 від 12 липня 2011 року на загальну суму 82800 грн., в тому числі ПДВ 13800 грн. (арк. спр. 37). В реєстрі отриманих податкових накладних позивача податкова накладна № 33 від 12 липня 2011 року відображена у липні 2011 року (арк. спр. 46) та включена до податкової декларації за цей же податковий період (арк. спр. 129-131).

ДПІ в акті зазначено, що податкова накладна № 33 від 12 липня 2011 року (арк. спр. 37) видана ТОВ «Дельфа ІНГ» позивачу підписана невстановленою особою, хоча в цьому ж акті (арк. спр. 26) ДПІ вказало, що ОСОБА_2 був опитаний 24 жовтня 2011 року співробітниками Алчевського відділу податкової міліції та підтвердив здійснення господарської діяльності товариством з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ» в спірний період, в тому числі з позивачем. Інших порушень в оформленні податкової накладної ДПІ в акті перевірки не зазначало.

З пояснень позивача щодо обставин вчинення наведеної господарської операції (арк. спр. 176, 177) вбачається, що від ТОВ «Дельфа ІНГ» видаткову, податкову накладні, рахунок-фактуру підписав директор вказаного товариства ОСОБА_2 Цей факт додатково підтверджено оригіналом пояснень ОСОБА_2, підписаних 5 вересня 2012 року та представлених позивачем на вимогу суду через канцелярію суду апеляційної інстанції 6 вересня 2012 року (арк. спр. 184). ОСОБА_2 вказує, що за статутом є директором ТОВ «Дельфа ІНГ», 12 липня 2011 року між ТОВ «Дельфа ІНГ» та ТОВ «Луганська заготовчо-виробнича компанія» був укладений договір купівлі-продажу вугілля марки АКО (фр. 25-100) в кількості 69 тон на загальну суму 82800 грн. шляхом оформлення рахунку-фактури № СФ-0000024 від 12 липня 2011 року та видаткової накладної від 12 липня 2011 року, ці документи він в межах повноважень власноруч підписав. Укладання договору шляхом обміну первинними документами без складання письмового договору, на думку ОСОБА_2, узгоджуються з приписами статей 204, 207, 627, 639 Цивільного кодексу України і не є порушенням вимог чинного законодавства. За домовленістю з позивачем купівля-продаж вугілля здійснювалося на умовах СРТ - станція відправлення Постниково (Інкотермс, 2010), тому вугілля в кількості 69 тон було доставлено ТОВ «Дельфа ІНГ» самостійно та за власний рахунок на погрузочну дільницю, яка знаходиться біля залізничної станції Постниково Донецької залізниці. Подальше завантаження вугілля в вагон, у зв'язку з його перепродажем, оформлення проїзних документів, визначення якості вугілля здійснювалося ТОВ «Луганська заготовчо-виробнича компанія» за власний рахунок. Позивач в повному обсязі оплатив 12 липня 2011 року вартість доставленого ТОВ «Дельфа ІНГ» вугілля шляхом перерахування коштів на рахунок товариства платіжним дорученням № 34 та ці кошти ТОВ «Дельфа ІНГ» були отримані. Податкова накладна № 33 від 12 липня 2011 року, як зазначив ОСОБА_2, була підписана ним особисто.

Позивач з метою доведення використання придбаного у ТОВ «Дельфа ІНГ» вугілля у власній господарській торгівельно-посередницькій діяльності надав договір № 1/7 від 5 липня 2011 року на поставку ТОВ «Луганська заготовчо-виробнича компанія» вугілля фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (арк. спр. 137-140), лист-заявку ФОП ОСОБА_3 від 11 липня 2011 року № 34-07/11 (арк. спр. 40), видаткову накладну про відвантаження вугілля марки АКО (фр. 25-100) № РН-0000002 від 22 липня 2011 року на загальну суму 82800 грн., в тому числі ПДВ 13800 грн. (арк. спр. 41), акт здачі-прийняття вугілля № 1 від 31 липня 2011 року (арк. спр. 42), довіреність № 39 від 22 липня 2011 року на ОСОБА_3 (арк. спр. 43), податкову накладну № 1 від 12 липня 2011 року на загальну суму 82800 грн., в тому числі ПДВ 13800 грн. (арк. спр. 44), виписку банку від 12 липня 2011 року про оплату на суму 82800 грн., посвідчення про якість вугілля від 23 липня 2011 року (арк. спр. 103), залізнична накладна про відправлення вугілля з залізничної станції Постниково (арк. спр. 104), в якій відправником зазначений ФОП ОСОБА_4, який діяв за домовленістю з товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Бізнес-трейд», яке в свою чергу мало договір-доручення на вчинення цих дій з позивачем, а одержувачем був в накладній вказаний ФОП ОСОБА_3 В якості доказів надання послуг з організації послуг з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів по відправці вугілля на суму 5580 грн. та послуг з визначення якості вугілля на суму 166,67 грн. позивач надав договір № 19/07-П від 19 липня 2011 року (арк. спр. 141-144), рахунок № 10 від 19 липня 2011 року, в яких виконавцем послуг зазначено товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Бізнес-трейд», а замовником - ТОВ «Луганська заготовчо-виробнича компанія». Акт № 10 здачі-приймання наданих послуг від 25 липня 2011 року свідчить про надання ТОВ «Торгівельна компанія «Бізнес-трейд» послуг позивачу з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів по відправці вугілля та визначення якості вугілля, а платіжні доручення та податкова накладна № 10 від 25 липня 2011 року на суму 6896 грн. свідчать про прийняття та оплату позивачем наданих ТОВ «Торгівельна компанія «Бізнес-трейд» послуг (арк. спр. 105-106).

В акті перевірки позивача, ДПІ посилається на те, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дельфа ІНГ» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 1 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року був складений акт від 11 листопада 2011 року № 1797/231/37288372 (арк. спр. 57-78), в якому було зазначено про завищення податкових зобов'язань з ПДВ за період з січня по серпень 2011 року на загальну сум 8398261 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ за період з січня по серпень 2011 року на загальну суму 7768425 грн., недодержання вимог статей 203, 215, 216 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, з огляду на відсутність виробничих потужностей та трудових ресурсів у ТОВ «Дельфа ІНГ».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі № 2а-11263/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2012 року (арк. спр. 108-114), позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області були задоволені, визнані протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 1 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року ТОВ «Дельфа ІНГ», за результатами якої було складено акт від 11 листопада 2011 року № 1797/231/37288372, визнані протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо викладення в акті від 11 листопада 2011 року № 1797/231/37288372 за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 1 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року ТОВ «Дельфа ІНГ» висновків про визнання нікчемними усіх укладених правочинів ТОВ «Дельфа ІНГ», зобов'язано Алчевську ОДПІ вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Дельфа ІНГ»,оформленої актом від 11 листопада 2011 року № 1797/231/37288372 за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 1 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, в решті позову було відмовлено.

За частиною 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Під час прийняття судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, прийнятих у справі № 2а-11263/11/1270, були встановлено, що господарські операції ТОВ «Дельфа ІНГ» укладені та виконані в період з 1 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року не мають ознак нікчемності та в акті Алчевської ОДПІ від 11 листопада 2011 року № 1797/231/37288372 були визначені недостовірні відомості відносно ТОВ «Дельфа ІНГ», тому відповідно є протиправним використання ДПІ в Артемівському районі м. Луганська цих відомостей при складані акту перевірки № 14/2300/32419439 від 13 березня 2012 року відносно ТОВ «Луганська заготовчо-виробнича компанія».

Частиною 1 статті 144 Господарського кодексу України передбачено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати: з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом; внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав; внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності; з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

За частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Тобто, укладання письмового договору не є єдиною підставою для виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання, тому поставка позивачу ТОВ «Дельфа ІНГ» вугілля за рахунком, видатковою та податковою накладними, й відповідно його оплата позивачем не суперечить вимогам господарського та цивільного законодавства, що спростовує висновок суду першої інстанції про те, що відсутність письмового договору є перешкодою для формування податкового кредиту та валових витрат.

Щодо реалізації позивачем придбаного у ТОВ «Дельфа ІНГ» вугілля за ціною придбання ФОП ОСОБА_3, то за статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Проте відсутність прибутку від однієї господарської операції не свідчить про збитковість діяльності позивача у податковому звітному періоді загалом. За бухгалтерською довідкою (арк. спр. 185) у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року в результаті статутної господарської діяльності позивач отримав дохід в сумі 194274 грн. (в тому числі ПДВ 32379 грн.), що вказано в декларації про прибуток за відповідний період - 161895 грн. без ПДВ, в тому числі: реалізація вугільної продукції ФОП ОСОБА_3 на суму 69000 грн. (собівартість угоди склала 75896 грн.), реалізація вугільної продукції ФОП ОСОБА_5 на суму 77625 грн. (собівартість угоди 70032 грн., прибуток 77593 грн.), реалізація системи очистки повітря «Аеромастер» ФОП ОСОБА_6 на суму 9750 грн. (собівартість угоди 9000 грн., прибуток 750 грн.), надання послуг по оренді основних фондів МПП «Хоббіт» на суму 5500 грн. (прибуток 5500 грн.). Таким чином, операційний прибуток, отриманий позивачем у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року без врахування адміністративних та інших витрат склав 6947 грн. Підтвердженням викладеного є декларація позивача з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року (спірна операція відбулася у липні 2011 року) (арк. спр. 132-135), за якою об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності мав позитивне значення з визначенням податок на прибуток звітного періоду в розмірі 1899 грн., доказом сплати якого до бюджету є платіжне доручення № 76 від 17 листопада 2011 року на суму 1900 грн. (арк. спр. 186). За декларацією позивача з податку на додану вартість за липень 2011 року (арк. спр. 129-131) сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, склала 801 грн. Сплата вказаної суми ПДВ підтверджена платіжним дорученням № 50 від 29 серпня 2011 року (арк. спр. 186).

Відповідно до вимог частини 1 статті 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний Суд України в постанові від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10 дійшов висновку, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Виходячи з вище викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що валові витрати та податковий кредит позивачем за господарською операцією з ТОВ «Дельфа ІНГ» було відображено в податковому обліку позивача правомірно, що є підставою для задоволення позову повністю.

З висновком суду першої інстанції про визнання протиправним і скасування податкової вимоги суд апеляційної інстанції погоджується, оскільки вимога була винесена з порушенням вимог статей 57, 59 Податкового кодексу України відносно строків узгодження податкового зобов'язання (граничний строк сплати грошового зобов'язання за актом перевірки був 27 квітня 2012 року, а вимога винесена 12 квітня 2012 року, тобто раніше закінчення граничного строку сплати). Відповідач у вказаній частині постанову суду першої інстанції не оскаржував.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача, скасування постанови суду першої інстанції та задоволення позову в повному обсязі зі стягненням з Державного бюджету України на користь позивача сплаченого на першій та апеляційній інстанціях судового збору на загальну суму 496 грн. 80 коп., що підтверджено платіжними документами (арк. спр. 2, 161).

Керуючись статтями 94, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська заготовчо-виробнича компанія» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року скасувати.

Задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська заготовчо-виробнича компанія» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про: 1) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 27 березня 2012 року № 0007422200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17250 грн., з якого основного платежу - 13800 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 3450 грн.; 2) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 27 березня 2012 року № 0007422200 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 15870 грн. - основного платежу; 3) визнання протиправним та скасування першої податкової вимоги ДПІ від 12 квітня 2012 року № 455 на загальну суму податкового боргу в розмірі 33033 грн. 51 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська від 27 березня 2012 року № 0007422200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17250 грн., з якої основного платежу - 13800 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 3450 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська від 27 березня 2012 року № 0007422200 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму основного платежу 15870 грн.

Визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська від 12 квітня 2012 року № 455 на загальну суму податкового боргу в розмірі 33033 грн. 51 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська заготовчо-виробнича компанія» судовий збір на загальну суму 496 грн. 80 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва