Ухвала суду № 25947147, 11.09.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22-ц-/2090/4245/12 Головуючий 1 інстанції -Шиховцова А.О.

Справа № 2023/2-1845/2011 р.

Категорія: земельні Доповідач -Коваленко І.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Коваленко І.П

суддів -Коровіна С.Г., Довгаль Г.П.

при секретарі -Москаленко Е.А..

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 18 квітня 2012 року по справі за позовом кредитної спілки «Карат»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Карат», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним з моменту підписання,

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2012 року кредитна спілка «Карат»звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що 31 серпня 2009 року до кредитної спілки «Карат»звернувся член спілки ОСОБА_2 з заявою надати йому кредит у розмірі 12500 грн. 00 коп. на ремонт житла, терміном на 12 місяців.

31.08.2009 р. між КС «Карат»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11782, за яким КС «Карат»зобов'язалася надати позичальнику ОСОБА_2 кредит у розмірі 12500 грн. 00 коп. на умовах строковості, платності, зворотності, забезпеченості та цільового характеру використання, а ОСОБА_2, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит у строк до 31.08.2010 року та сплатити кошти за користування кредитом, виходячи зі ставки 72 % річних за кожен день користування кредитом від несплаченої суми кредиту, згідно графіку розрахунків, який був погоджений сторонами при укладанні кредитного договору.

Для забезпечення належного виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов'язань по договору, між КС «Карат»та ОСОБА_3, між КС «Карат»та ОСОБА_4, між КС «Карат»та ОСОБА_1 були укладені договори поруки № 11782, за якими поручителі зобов'язалися відповідати по зобов'язанням ОСОБА_2 у повному обсязі та у солідарному порядку у випадку невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов'язань по кредитному договору. Узяті на себе зобов'язання за зазначеним договором кредитна спілка виконала вчасно, надавши ОСОБА_2 кредит на вказану вище суму. У свою чергу, відповідач, узяті на себе зобов'язання вчасно не виконав, допустивши прострочення платежів, у результаті чого, станом на 12.12.2011 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед кредитною спілкою «Карат»за даним договором склала 15377 грн. 30 коп. Кредитною спілкою «Карат»неодноразово доводилося до відома боржника та поручителя про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, але заборгованість до цього дня не погашена.

В зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом, згідно якого просив суд стягнути на його користь з відповідачів у солідарному порядку 15377 грн. 30 коп. заборгованості за договором кредиту, а також судові витрати, понесені ним при звернені до суду, в тому числі витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 позов визнали в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_3 надала суду заяву, згідно якої просила суд розглянути дану справу без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала та звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до кредитної спілки «Карат», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним з моменту підписання, зазначивши, що договір поруки між нею та КС «Карат»№ 11782 від 31.08.2009 року укладений із значними порушеннями чинного законодавства і вважає, що є всі підстави для визнання його недійсним, посилаючись на ст. ст. 203, 215 ЦПК України. Пункт 2.3. договору поруки № 11782 від 31.08.2009, який викладений в такій формі - «даний договір також поширюється на забезпечений даним договором кредитний договір у випадку його пролонгації, у зв'язку з чим поручитель, даним договором дає згоду на його пролонгацію та згоден із збільшенням обсягу відповідальності»повністю суперечить вимогам статті 559 ЦК України, а саме: порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Тобто, кредитор КС «Карат»свідомо уклав договір, який повністю суперечив вимогам ЦК України з моменту підписання, що відповідно є дефектом змісту правочину (незаконність) і зумовлює його недійсність. Така ж позиція висловлена і в Постанові Пленуму Верховного суду України від 16.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правло чинів недійсними». Аналогічна правова позиція висловлена і в узагальненнях Верховним судом відповідної судової практики (від 24.11.2008 року). Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що КС «Карат»в своєму позові зазначає, що неодноразово доводила до відома боржника і поручителів про необхідність погашення заборгованості, проте жодного доказу на підтвердження цього не надано. Також вказує на те, що їй не було повідомлено про те, що даний кредитний договір забезпечений, окрім іншого, заставою - всім належним позичальнику на праві власності майном і коштами, на які може бути звернене стягнення і ОСОБА_2, відповідно до п.4.3. підтвердив, що майно, яким забезпечено виконання зобов'язання за кредитним договором належить йому на праві власності.

Відповідач за зустрічним позовом - представник КС «Карат»позовні вимоги не визнав.

Треті особи за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не заперечують проти задоволення зустрічних позовних вимог.

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 18 квітня 2012 року позов КС «Карат»задоволений. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Карат»суму заборгованості за кредитним договором № 11782 від 31.08.2009 року у розмірі 15377 грн. 30 коп., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи та понесені позивачем, а саме: 188 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору та 432 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів.

В задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 -відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, оскільки судом безпідставно не було взято до уваги роз'яснення Верховного Суду України, та аналіз судової практики.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зобов'язання, згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).

Судом встановлено, що кредитна спілка «Карат»зареєстрована як фінансова установа, має ліцензію на діяльність з надання фінансових послуг /а.с.5-7/.

31.08.2009 р. між КС «Карат»та ОСОБА_2, за його заявою, був укладений кредитний договір № 11782, за умовами якого КС «Карат»зобов'язалася надати позичальнику ОСОБА_2 кредит у розмірі 12500 грн. 00 коп. на умовах строковості, платності, зворотності, забезпеченості та цільового характеру використання, а ОСОБА_2, свою чергу, зобов'язався повернути кредит у строк до 31.08.2010 року та сплатити кошти за користування кредитом, виходячи зі ставки 72 % річних за кожен день користування кредитом від несплаченої суми кредиту, згідно графіку розрахунків, який був погоджений сторонами при укладанні кредитного договору /а.с. 10-12/.

Для забезпечення належного виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов'язань по договору, між КС «Карат»та ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були укладені договори поруки № 11782, за якими поручителі зобов'язалися відповідати по зобов'язанням ОСОБА_2 у повному обсязі та у солідарному порядку у випадку невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов'язань по кредитному договору /а.с.13,14,15/.

Узяті на себе зобов'язання за зазначеним договором кредитна спілка виконала вчасно, надавши ОСОБА_2 кредит на вказану вище суму, що підтверджується видатковим касовим ордером від 31.08.2009 року № 4029 /а.с. 12а/.

У свою чергу, відповідач, узяті на себе зобов'язання вчасно не виконав, допустивши прострочення платежів, у результаті чого, станом на 12.12.2011 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед кредитною спілкою «Карат»за даним договором склала 15377 грн. 30 коп., згідно розрахунку суми заборгованості /а.с.16/.

Згідно листа від 08.06.2011 р. № 335 направленого кредитною спілкою «Карат»відповідачу ОСОБА_1, остання повідомлялася про невиконання ОСОБА_2 грошових зобов'язань перед КС «Карат»по кредитному договору № 11782 від 31.08.2009 р. та їй було запропоновано сплати, як поручителю за даним кредитним договором, суму заборгованості /а.с.60/. Цей лист було одержано ОСОБА_1 18.06.2011 р. /а.с.60/.

Лист-повідомлення також змісту, як вказано вище, направлявся і на адресу відповідача ОСОБА_4 08.06.2011 р. № 336, який був ним одержаний 30.06.2011 р. /а.с.62/.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 не отримувала повідомлення від позивача про стягнення за кредитним договором заборгованості колегією суддів не приймаються, оскільки на а.с.60 міститься зворотнє повідомлення про отримання повідомлення особисто. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила з цього питання, що вона мабудь забула, що отримувала таке повідомлення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 18 квітня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

судді