Рішення № 25939348, 11.09.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.

суддів Соломахи Л.І., Кіянової С.В.

при секретарі Забавіній М.О.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дюжикова К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», Державного підприємства «Донбасантрацит» про зобов'язання надати вугілля на побутові потреби з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3, від імені якої на підставі договору про надання юридичних послуг діє ОСОБА_1, на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 липня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2012 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (далі ДП «Донвуглереструктуризація») про зобов'язання надати вугілля на побутові потреби.

Зазначала, що її чоловік ОСОБА_4 більше 10 років відпрацював на підземних роботах на шахті «Міусська» виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит», а саме, з 09 жовтня 1965 року по 20 лютого 1971 року гірничим робітником очисного забою, з 18 березня 1972 року по 13 травня 1977 року підземним прохідником, був звільнений за власним бажанням. В теперішній час шахта «Міусська» закрита, її правонаступником є ДП «Донвуглереструктуризація».

Після виходу на пенсію її чоловік відповідно до ст. 43 Гірничого закону України забезпечувався ДП «Донвуглереструктуризація» безоплатним вугіллям на побутові потреби. Проте за I півріччя 2010 року вугілля в кількості 2 950 кг він не отримав.

ІНФОРМАЦІЯ_6 чоловік помер, після чого вона отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника.

Після смерті чоловіка відповідач забезпечував її вугіллям на побутові потреби до 2012 року, як вдову померлого пенсіонера, але в 2012 році припинив надавати вугілля, посилаючись, що згідно ст. 48 Гірничого закону та п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України від 03 липня 2001р. особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, забезпечуються вугіллям за останнім місцем роботи на вугледобувному підприємстві, яким для її чоловіка є шахта імені Ізвєстій виробничого об'єднання «Донбасантрацит».

Вважаючи відмову ДП «Донвуглереструктуризація» в забезпеченні її вугіллям незаконною та посилаючись на те, що шахта імені Ізвєстій виробничого об'єднання «Донбасантрацит» також відмовила їй в забезпеченні вугіллям, просила зобов'язати ДП «Донвуглереструктуризація» виконати в натурі обов'язок щодо постачання їй вугілля на побутові потреби за I півріччя 2010 року у кількості 2950 кг та на 2012 рік та виконувати цей обов'язок в подальшому (а.с. 2-4).

Ухвалою Сніжнянського міського суду Донецької області від 22 травня 2012 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Державне підприємство «Донбасантрацит» (далі ДП «Донбасантрацит») в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Ізвєстій» (далі ВП «Шахта імені Ізвєстій») (а.с. 29).

17 липня 2012 року позивачем до суду подана заява про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, в якій позивач, посилаючись на те, що її чоловік пішов на пенсію з Сніжнянського машинобудівельного заводу, що не є підприємством з видобутку вугілля, що останнім до виходу на пенсію підприємством з видобутку вугілля є ВП «Шахта імені Ізвєстій» ДП «Донбасантрацит», де її чоловік працював з 26 липня 1977 року по 29 травня 1978 року, що відповідач - ДП «Донвуглереструктуризація» не поставив їй вугілля за II півріччя 2010 року, просила:

- зобов'язати відповідача - ДП «Донбасантрацит» виконати в натурі обов'язок щодо надання їй вугілля на побутові потреби за I півріччя 2012 року в кількості 2 950 кг та виконання цього обов'язку в подальшому;

- зобов'язати відповідача - ДП «Донвуглереструктуризація» в особі Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт виконати в натурі обов'язок щодо надання їй вугілля на побутові потреби за II півріччя 2010 року в кількості 2 950 кг;

- покласти на відповідачів витрати по сплаті нею судового збору (а.с. 67).

Ухвалою Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ДП «Донвуглереструктуризація» в частині виконання в натурі обов'язку з постачання палива на побутові потреби за I півріччя 2012 року та виконання цього обов'язку в подальшому за заявою позивача залишені без розгляду (а.с. 74)

Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 липня 2012 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог до ДП «Донвуглереструктуризація», ДП «Донбасантрацит» про зобов'язання надати вугілля на побутові потреби (а.с. 76-78).

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_4, 1939 року народження, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 14).

Трудовою книжкою ОСОБА_4 підтверджується, що він працював на підприємствах з видобутку вугілля на підземних роботах з 09 листопада 1965 року по 20 лютого 1971 року гірничим робітником підземним з повним робочим днем під землею на шахті № 27 тресту «Сніжнеантрацит», з 18 березня 1972 року по 13 травня 1977 року прохідником підземним на шахті «Міусська» комбінату «Торезантрацит», з 26 липня 1977 року по 29 травня 1978 року підземним машиністом електровозу з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні імені Ізвєстій комбінату «Донбасантрацит» (а.с. 6-10).

Після виходу на пенсію він відповідно до ст. 43 Гірничого Закону України забезпечувався вугіллям на побутові потреби ДП «Донвуглереструктуризація», на яке, а саме, його структурний підрозділ - Шахтарська виконавча дирекція з ліквідації шахт, покладена ліквідація шахти «Міусська».

Згідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 помер (а.с. 15).

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне № 1398 від17 лютого 2012 року позивач ОСОБА_3 отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника, померлого внаслідок загального захворювання (а.с. 17).

Згідно наданої позивачем довідки територіального комітету «Міуський» № 553 від 09 лютого 2012 року за місцем проживання позивача ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 опалення пічне на твердому паливі, будинок не газифікований (а.с. 18).

Листом № 9/07-1485 від 23 квітня 2012 року ДП «Донвуглереструктуризація» в особі відокремленого підрозділу Шахтарська виконавча дирекція з ліквідації шахт позивач була повідомлена, що Шахтарська виконавча дирекція з ліквідації шахт не має права для виписки їй вугілля, оскільки таким особи, що мають право на його отримання, забезпечуються за останнім місцем роботи на вугледобувному підприємстві, годувальник вийшов на пенсію з шахти імені Ізвєстій, яка не входить в перелік ліквідуємих шахт, які входять до складу Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт (а.с. 11 ).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до відповідача - ДП «Донвуглереструктуризація» щодо забезпечення вугіллям за II півріччя 2010 року в кількості 2 950 кг, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п. 12.10.9 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України від 03 липня 2001р. особи, які мають право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям, в тому числі ті, що пішли на пенсію з підприємств інших галузей економіки України, забезпечуються паливом на побутові потреби за останнім місцем роботи на вугледобувному (переробному) або шахтовуглебудівельному підприємстві або їх правонаступниками. Оскільки останнім вугледобувним підприємством на якому працював чоловік позивача, є «Шахта імені Ізвєстій» ДП «Донбасантрацит», підстав для зобов'язання ДП «Донвуглереструктуризація» виконати в натурі обов'язок щодо постачання позивачу палива на побутові потреби за II півріччя 2010 року в кількості 2 950 кг не має.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до відповідача - ДП «Донбасантрацит», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що вона зверталася в 2012 році до відповідача з заявою про забезпечення вугіллям та надала відповідні документи, що відповідачем їй було відмовлено в забезпеченні вугіллям, а тому підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання ДП «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Ізвєстій» виконати в натурі обов'язок щодо надання вугілля на побутові потреби за I півріччя 2012 року відсутні. Відсутні підстави і для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача забезпечувати її вугіллям в подальшому, оскільки на теперішній час права позивача не порушені, не відомо чи будуть вони порушені в майбутньому. Крім того, позивачем до суду не надані всі необхідні документи, які б підтверджували її право на отримання безоплатного вугілля на побутові потреби.

З таким судовим рішенням не погодилася позивач ОСОБА_3 Від її імені її представник ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 16 липня 2012 року (а.с. 60), подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що суд дійшов неправильного висновку, що позивач не зверталася до ДП «Донбасантрацит» в особі ВП «Шахта імені Ізвєстій» з вимогою поставити їй вугілля на побутові потреби, як вдові ОСОБА_4 Цей висновок суду спростовується наданою нею довідкою ВП «Шахта імені Ізвєстій» ДП «Донбасантрацит» від 02 квітня 2012 року за № 623, згідно якої відповідач відмовив їй в забезпеченні вугіллям з посиланням на те, що її чоловік не має передбаченого Гірничим законом України стажу роботи для отримання вугілля на побутові потреби.

Суд дійшов неправильного висновку і про ненадання нею довідок про незабезпечення вугіллям інших членів сім'ї. Нею суду була надана довідка територіальної громади «Міуський» за № 553 від 09 лютого 2012 року та за № 689 від 30 березня 2012 року, згідно яких особи, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, не мають права та не отримують вугілля (а.с. 82).

В судове засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_3 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до частини 5 ст. 76 ЦПК України. В судове засідання з'явився її представник ОСОБА_1, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача - ДП «Донвуглереструктуризація» Дюжиков К.О., який діє на підставі довіреності цієї юридичної особи від 30 грудня 2011 року за № 1-12/90 (а.с. 24), проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача - ДП «Донбасантрацит» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 04 вересня 2012 року поштового відправлення - повістки про явку до суду 11 вересня 2012 року (форма № 119) (а.с. 115). Причини неявки суду не повідомлені і відповідно до частини 2 ст. 77 ЦПК України вважається, що він не з'явився у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника ДП «Донвуглереструктуризація», дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Суд першої інстанції правильно встановив, що порядок забезпечення паливом на побутові потреби встановлений Гірничим законом України від 06.10.1999 року № 1127-XIV з наступними змінами та доповненнями, Галузевою угодою між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03 липня 2001р. (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 07 серпня 2001р.), «Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби» від 11.05.1976 року та колективними договорами.

Відповідно до частини 7 ст. 43 Гірничого закону України від 06.10.1999 року № 1127-XIV підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, зокрема, таким категоріям осіб:

- пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок;

- членам сімей (вдовам) працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, а також померлих пенсіонерів, які за життя мали таке право (абзац у редакції Закону України від 05.07.2011 року № 3572-VI, який набув законної сили з 01 січня 2012 року).

Відповідно до п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03 липня 2001р. (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 07 серпня 2001р.) (з доповненнями та змінами від 15.02.2002 року (№ 25 від 04.03.2002 р.), від 20.09.2002 року (№ 80 від 07.10.2002 р.), від 10.12.2002 року (№ 89 від 20.12.2002 р.), від 01.07.2003 року (№ 63 від 09.07.2003 р.), від 29.12.2003 року (№ 9 від 21.01.2004 р.), від 21.04.2004 року (№ 41 від 20.05.2004 р.), від 15.09.2004 року (№ 77 від 04.10.2004 р.), від 06.07.2005 року (№ 67 від 28.07.2005 р.), від 21.05.2007 року (№ 47 від 05.06.2007 р.), від 15.07.2008 року (№ 40 від 04.08.2008 р.) ( далі Галузева угода) порядок забезпечення паливом на побутові потреби і компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами Підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на Підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також, (до приведення нормативно-правових актів у відповідність до Гірничого закону), чинною Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11.05.76 р.

Безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру. Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня, станом на 1 грудня, підписуються за згодою з профкомом керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів. На тих, що поступили пізніше складаються додаткові списки.

Інваліди і ветерани війни, інваліди праці вугледобувних, вуглепереробних, шахтовуглебудівельних підприємств, та ветерани праці, які відпрацювали в галузі необхідний термін, обумовлений цим пунктом Угоди, сім'ї загиблих на виробництві, непрацюючі вдови померлих працівників і пенсіонерів, що мають право на отримання пенсії в зв'язку з втратою годувальника, забезпечуються вугіллям вугледобувними, вуглепереробними, шахтовуглебудівельними підприємствами безоплатно.

Доставка палива інвалідам праці, батькам або вдовам загиблих на Підприємствах вугільної промисловості проводиться безоплатно, якщо вони не працюють.

Безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого Підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі, в тому числі на підземних роботах чоловіки не менше 10 років, жінки 7,5 років. Ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим Підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. На Підприємствах, що ліквідуються, забезпечення працівників побутовим паливом здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Особи, які мають право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям, але пішли на пенсію з підприємств інших галузей економіки України, забезпечуються паливом на побутові потреби відповідно до ст. 43, 48 Гірничого закону України за останнім місцем роботи на вуглевидобувному (перероблювальному) або шахтовуглебудівельному Підприємстві.

Трудовою книжкою ОСОБА_4, 1939 року народження, підтверджується, що він відпрацював на підприємствах з видобутку вугілля на підземних роботах більш, ніж 10 років, а саме: з 09 листопада 1965 року по 20 лютого 1971 року гірничим робітником підземним з повним робочим днем під землею на шахті № 27 тресту «Сніжнеантрацит», з 18 березня 1972 року по 13 травня 1977 року прохідником підземним на шахті «Міусська» комбінату «Торезантрацит», з 26 липня 1977 року по 29 травня 1978 року підземним машиністом електровозу з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні імені Ізвєстій комбінату «Донбасантрацит» (а.с. 6-10).

Згідно відмітки в трудовій книжці з 28 червня 1989 року йому була призначена пенсія за віком.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що чоловік позивача ОСОБА_4, який має понад 10 років стажу на підземних роботах на підприємствах з видобутку вугілля, відповідно до ст. 43 Гірничого закону України за життя мав право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби.

Оскільки ОСОБА_4 мав право на отримання вугілля на побутові потреби відповідно до частини 7 ст. 43 Гірничого закону України, таке право у зв'язку із його смертю з 01 січня 2012 року має його дружина (вдова померлого пенсіонера) ОСОБА_3 До 01 січня 2012 року таке право позивача було передбачено п. 12.10 Галузевої угоди.

Згідно копії трудової книжки, що є в матеріалах справи, та її оригіналу оглянутому у судовому засіданні апеляційного суду, як на час виходу на пенсію, так і після виходу на пенсію, ОСОБА_4 працював на Сніжнянському машинобудівельному заводі, що не є вугледобувним (переробним) підприємством. Останнім вугледобувним (переробним) підприємством, на якому ОСОБА_4 працював на підземних роботах перед виходом на пенсію, є шахтоуправління імені Ізвєстій, правонаступником якого є ВП «Шахта імені Ізвєстій» ДП «Донбасантрацит» (а.с. 35-43).

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для зобов'язання ДП «Донвуглереструктуризація» забезпечити позивача вугіллям за II півріччя 2010 року відсутні. Та обставина, що ДП «Донвуглереструктуризація» за життя ОСОБА_4 помилково забезпечувала його побутовим вугіллям до 2010 року не дає підстав для покладання на ДП «Донвуглереструктуризація» обов'язку щодо поставки позивачу вугілля за II півріччя 2010 року, оскільки такі дії ДП «Донвуглереструктуризація» не ґрунтувалися на законі.

Будь-які доводи щодо незаконності рішення суду в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог до ДП «Донвуглереструктуризація» про зобов'язання поставки вугілля за II півріччя 2010 року в апеляційній скарзі відсутні.

Що стосується забезпечення позивача вугіллям за I півріччя 2010 року, то за цими позовними вимогами висновок суду в оскаржуваному рішенні відсутній. Як вбачається з рішення суду вимоги щодо надання позивачу вугілля за I півріччя 2010 року судом взагалі не розглядалися, оскільки були відсутні в зміненій позовній заяві позивача від 17 липня 2012 року.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Діючи в межах частини 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд позбавлений можливості дати оцінку щодо правомірності дій ДП «Донвуглереструктуризація» по незабезпеченню позивача вугіллям за I півріччя 2010 року, оскільки такі вимоги судом першої інстанції не розглядалися. Позивач не позбавлена можливості звернутися до суду з позовною заявою до ДП «Донвуглереструктуризація» про забезпечення вугіллям за I півріччя 2010 року або з заявою про ухвалення додаткового рішення, яке нею може бути оскаржено в загальному порядку.

Проте не можна погодитися з висновком суду першої інстанції в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про зобов'язання надати вугілля на побутові потреби до ДП «Донбасантрацит». Висновок суду про недоведеність того, що позивач на початку 2012 року зверталася до цього відповідача з проханням забезпечувати її вугіллям з наданням відповідних документів, що цей відповідач відмовив позивачу у забезпеченні вугіллям, не відповідає обставинам справи, про що обґрунтовано зазначає позивач в апеляційній скарзі.

Відповідно до п. 3 частини 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

З матеріалів справи встановлено, що ДП «Донбасантрацит» не визнає право ОСОБА_3 на отримання від ДП «Донбасантрацит» відповідно до ст. 43 Гірничого закону України безоплатного вугілля на побутові потреби, що підтверджується письмовими запереченнями цього відповідача на позов (а.с. 70) та його запереченнями на апеляційну скаргу, згідно яких ДП «Донбасантрацит» вважає, що обов'язок із забезпечення позивача побутовим вугіллям повинен бути покладений на ДП «Донвуглереструктуризація» (а.с. 100), що свідчить про наявність спору про право між ОСОБА_3 та ДП «Донбасантрацит». Про наявність спору про право свідчить і довідка ВП «Шахта імені «Ізвєстій» ДП «Донбасантрацит» від 02 квітня 2012 року, яка була видана відокремленим підрозділом ДП «Донбасантрацит» саме на звернення позивача, яке мало місце до її звернення до суду, про що обгрунтовано зазначає позивач в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Сааме на захист свого невизнаного права позивач і звернулася до суду, що судом першої інстанції не враховано.

Не можна погодитися і з висновоком суду щодо ненадання позивачем суду всіх документів, зазначених в Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організації вугільної промисловості паливом на побутові потреби, які б підтверджували її право на безоплатне забезпечення вугіллям.

По-перше, в «Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організації вугільної промисловості паливом на побутові потреби», затвердженої міністром вугільної промисловості СРСР 11 травня 1976 року, не зазначено які документи повинні надаватися для включення в списки вуглеотримувачів (а.с. 85-90).

По-друге, в порушення частини 4 ст. 10 ЦПК України суд першої інстанції усунувся від виконання своїх обовязків щодо всебічного і повного з'ясування обставин справи і навіть не запропонував ДП «Донбасантрацит» надати колективний договір ВП шахта ім. «Ізвєстій», що регламентує порядок надання вугілля на побутові потреби на цьому підприємстві.

На пропозицію апеляційного суду ДП «Донбасантрацит» було надано додаток № 20 до колективного договору - «Положення про порядок забезпечення вугіллям на побутові потреби по ВП шахта ім. «Ізвєстій», яке затверджено директором ВП шахта ім. «Ізвєстій» ДП «Донбасантрацит» 09 червня 2010 року та головою первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України шахти імені «Ізвєстій (а.с. 113-115)

Відповідно до п. 4.11 «Положення про порядок забезпечення вугіллям на побутові потреби по ВП шахта Ізвєстій», для реалізації права на отримання побутового вугілля необхідно подати до бухгалтерії шахти генеральний план домоволодіння, домову книгу, довідку з місця проживання, паспорт, трудову книжку, пенсійне посвідчення, а в наступному - лише довідку з місця проживання (а.с. 113-114).

Позивачем було надано до суду:

- трудова книжка ОСОБА_4, якою підтверджується, що він працював на підприємствах з видобутку вугілля на підземних роботах більш, ніж 10 років, в тому числі останнім вугледобувним підприємством була шахта імені Ізвєстій (а.с. 6-10);

- свідоцтво про смерть ОСОБА_4 (а.с. 15);

- довідка Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне № 1398 від 17 лютого 2012 року про отримання позивачем ОСОБА_3 пенсії у зв'язку із втратою годувальника (а.с. 17);

- довідка територіального комітету «Міуський» № 553 від 09 лютого 2012 року про наявність в будинку, в якому розташована її квартира та в якому вона мешкає, пічного опалення. Зазначена довідка їй була видана на підставі технічного паспорту квартири, що є документом тотожнім з генеральним планом домоволодіння (а.с. 18);

- довідка територіального комітету «Міуський» № 689 від 30 березня 2012 року про те, що член її сім'ї - онук ОСОБА_5, 1980 року народження, з 31 січня 2012 року не працює та вугілля на побутові потреби не отримує (а.с. 16).

Зазначені документи є достатніми для визначення права позивача на отримання вугілля на побутові потреби.

В судовому засіданні апеляційного суду були оглянуті оригінал технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, в якій зареєстрована та проживає позивач. Згідно технічної характеристики квартири будинок обладнано пічним опаленням (а.с. 118-120), що підтверджує відомості зазначені в наданій суду позивачем довідці територіального комітету «Міуський» № 553 від 09 лютого 2012 року про наявність в будинку пічного опалення.

Згідно технічного паспорту та наданого представником позивача на пропозицію апеляційного суду свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13 вересня 2011 року, власником квартири АДРЕСА_1 є саме позивач ОСОБА_3 (а.с. 117-120).

Згідно оглянутого апеляційним судом оригіналу домової книги в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач, 1938 року народження, та її онук ОСОБА_5, 1980 року народження (а.с. 121-126).

Довідка про те, що член її сім'ї - онук ОСОБА_5, 1980 року народження, вугілля на побутові потреби не отримує, позивачем суду була надана (а.с. 16).

Відповідно до «Положення про порядок забезпечення вугіллям на побутові потреби по ВП шахта Ізвєстій» повна річна норма вугілля на пічне опалення квартири на календарний рік складає 5,9т (п. 3.1). Особам, які проживають в будинках (квартирах) на праві приватної власності з пічним опаленням вугілля видається - 100% річної норми (п. 3.3). Тобто, позивач має право на отримання вугілля в розмірі 5,9т на рік.

Враховуючи зазначене, є обґрунтованими та доведеними позовні вимоги позивача ОСОБА_3 про зобов'язання ДП «Донбасантрацит» надати їй безоплатно вугілля на побутові потреби за I півріччя 2012 року.

Враховуючи, що списки вуглеотримувачів складаються на весь календарний рік до 01 грудня року, що передує, що відповідач не визнає право позивача на отримання вугілля і за II півріччя 2012 року, що вже настало, апеляційний суд вважає необхідним зобов'язати ДП «Донбасантрацит» надати позивачу вугілля вцілому за весь календарний 2012 рік. Апеляційний суд вважає, що з урахуванням позовних вимог ОСОБА_3 зобов'язати ДП «Донбасантрацит» виконувати обов'язок по наданню їй вугілля і в подальшому, тобто і після I півріччя 2012 року, зобов'язання відповідача надати позивачу вугілля за весь календарний 2012 рік відповідно до ст. 11 ЦПК України не є виходом за межі заявлених позовних вимог.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 зобов'язати ДП «Донбасантрацит» виконувати обов'язок по наданню їй вугілля в подальшому, тобто і після 2012 року, то такі не ґрунтуються на законі, оскільки є передчасними.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 12.10 Галузевої угоди, розділу IV «Положення про порядок забезпечення вугіллям на побутові потреби по ВП шахта Ізвєстій» особи, які мають право на отримання вугілля, повинні щорічно подавати заяву на ім'я керівника підприємства та довідку про склад сім'ї. Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня, станом на 1 грудня, підписуються за згодою з профкомом керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів.

Тобто, для включення в списки вуглеотримувачів на кожний наступний рік після 2012 року позивач зобов'язана до 01 грудня, що передує наступному року, надати ВП «Шахта імені «Ізвєстій» ДП «Донбасантрацит» відповідну заяву та відповідні документи щодо місця проживання. Лише після отримання цих документів відповідач зможе вирішити чи має позивач право на отримання вугілля на наступний рік, чи є підстави для включення його в списки вуглеотримувачів.

На теперішній час право ОСОБА_3 на отримання вугілля на наступні після 2012 року роки не порушено, а тому підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання ДП «Донбасантрацит» виконувати обов'язок по наданню їй вугілля в подальшому відсутні.

Враховуючи зазначене, рішення суду в частині відмови ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до ДП «Донбасантрацит» про зобов'язання надати вугілля на побутові потреби підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме, про зобов'язання ДП «Донбасантрацит» надати позивачу безоплатно вугілля на побутові потреби на 2012 рік в кількості 5 900 кг.

Відповідно до частини 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 107,30 грн. (а.с. 1) та з апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмірі 53,65 грн. (а.с. 81).

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог до ДП «Донбасантрацит», понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду з позовною заявою в розмірі 107,30 грн. (а.с. 1) та з апеляційною скаргою в розмірі 53,65 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача - ДП «Донбасантрацит», який зобовязаний надати позивачу вугілля.

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 липня 2012 року в частині відмови ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Державного підприємства «Донбасантрацит» про зобов'язання надати вугілля на побутові потреби скасувати та ухвалити в цій частині нове.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства «Донбасантрацит» про зобов'язання надати вугілля на побутові потреби за I півріччя 2012 року та зобов'язання виконувати обов'язок в наступному задовольнити частково.

Зобов'язати Державне підприємство «Донбасантрацит» (ідентифікаціний код 32446546, юридична адреса - 94506 Луганська область м. Красний Луч вулиця Касиора, 10) надати ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка д. Колосово Високовського району Московської області) безоплатно вугілля на побутові потреби на 2012 рік в кількості 5 900 (п'ять тисяч дев'ятсот) кілограмів.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Державного підприємства «Донбасантрацит» про зобов'язання надавати вугілля на побутові потреби в наступному.

Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 липня 2012 року в частині відмови ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про зобов'язання надати вугілля на побутові потреби залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит» (ідентифікаціний код 32446546, юридична адреса - 94506 Луганська область м. Красний Луч вулиця Касиора, 10) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка д. Колосово Високовського району Московської області) витрати по сплаті судового збору в розмірі 160 (сто шістдесят) гривень 95 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

С.В. Кіянова