Ухвала суду № 25937629, 06.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6579/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Акуленко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Першого заступника прокурора Житомирської області та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кітіллар»про визнання недійсними установчих документів і державної реєстрації, припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кітіллар»та просив визнати недійсними установчі документи і державну реєстрацію товариства, припинити юридичну особу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Перший заступник прокурора Житомирської області та Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на те, що обставини, наведені в адміністративному позові, свідчать про те, що ТОВ «Кітіллар»зареєстровано на особу, яка не мала та не має наміру провадити фінансово-господарську діяльність та реалізувати повноваження підприємства, що є підставою, на думку прокурора, для визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи та її припинення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ «Кітіллар»(код ЄДРПОУ 37268162), місцезнаходження: 03048, м. Київ, Солом'янський район, вул. Івана Полюя, 5, зареєстроване 13 вересня 2010 року Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією. Відповідно до даних, закріплених у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 05.06.2012 року керівником підприємства зазначений ОСОБА_5, засновником (учасником) -ОСОБА_4

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив такого:

Органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому, органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

В позовній заяві серед підстав для припинення юридичної особи позивачем не наведено доводів з наданням відповідних доказів, які б свідчили про неподання відповідачем протягом року податкової звітності. Натомість, в матеріалах справи міститься довідка ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 12.06.2012 року, яка свідчить про те, що остання звітність подавалась відповідачем до податкового органу 02.11.2011 року за ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

Частиною 2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»встановлено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Відповідно до положень ч.2 ст.110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 ч.1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

В той же час, судом було встановлено, що позивач -ДПІ не є засновником відповідача, а також не належить до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, а тому не є особою, наділеною повноваженнями щодо ініціації припинення юридичної особи -відповідача.

Посилання прокурора на письмові свідчення ОСОБА_4, висновок експерта від 29.03.2012 року №1/231, а також на постанову від 12.01.2012 року №04/5-3002-12 про порушення кримінальної справи по обвинуваченню посадової особи ТОВ «Укргранекспо»не можуть вважатися належними та достатніми доказами існування обставин, які б свідчили про реєстрацію ТОВ «Кітіллар»з порушенням закону.

За даними Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 05.06.2012 року, керівником підприємства визначено ОСОБА_5, а ОСОБА_4 є учасником товариства.

Крім того, вимоги прокурора про визнання недійсною державної реєстрації не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу приписів ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підлягають правовій оцінці лише з іншими вимогами, зокрема, у справі про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством такої юридичної особи.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, та, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду, виходить з такого.

Статтею 55-1 Господарського кодексу України передбачено ознаки «фіктивності», що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово -господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Наявність вказаних ознак фіктивності є підставою для звернення органу державної податкової служби до суду з вимогою про визнання недійсними реєстраційних документів юридичної особи.

Оскільки вироку суду, який набрав законної сили немає, -доводи апелянтів не підкріплені належними та допустимими доказами, а їх висновки є передчасними.

Згідно з ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а тому положення ст. 55-1 Господарського кодексу України та положення підпункту 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України можуть бути застосовані щодо обставин, які виникли вже після набрання чинності нормами зазначених нормативно - правових актів.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті переданчі всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Положеннями ч.1 ст.59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Суб'єкт господарювання ліквідується, зокрема, у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених ч.6 ст.59 Господарського кодексу України.

Положення ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»містять вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Належні і допустимі докази на підтвердження створення або придбання ТОВ «Кітіллар»з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, які б свідчили про його фіктивність в матеріалах справи відсутні. Крім того, не можуть бути оцінені як належний та допустимий доказ письмові свідчення ОСОБА_4, оскільки таким поясненням останнього правової оцінки вироком у кримінальній справі судом не надано (доказів існування вироку апелянтами не надано), а тому звернення до суду з позовом є передчасним.

Таким чином, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, -з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Першого заступника прокурора Житомирської області та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2012 року, -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.