Ухвала суду № 25937564, 04.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2298/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Білоцерківської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»про стягнення податкового боргу. Свої вимоги мотивує тим, що на даний час у третьої особи існує узгоджений податковий борг в сумі 723402,00 грн., який платником податку самостійно не погашено. Оскільки відповідач є органом місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить майно третьої особи, то позивач на підставі пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України просить звернути стягнення податкового боргу третьої особи на кошти Ради.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Як юридична особа Білоцерківська міська рада зареєстрована виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 04.02.2002 року.

Як платник податків та інших обов'язкових зборів, Рада взята на облік в органах державної податкової служби України 26.06.2003 за № 103. Станом на день подання позову відповідач перебував на податковому обліку в Білоцерківській ОДПІ.

Як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа КП БМР «Білоцерківводоканал»зареєстроване виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 29.12.2007 року.

23.06.2010 року замінено свідоцтво про державну реєстрацію з причин втрати свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, про що у журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за № 1 353 108 0012 003802.

Як платник податків та інших обов'язкових зборів, Підприємство взяте на облік Білоцерківською ОДПІ 08.01.2008 року за № 2.

Згідно з довідкою Податкового органу №1643/10/19-036 від 17.04.2012 Підприємство має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 9264621,44 грн.: податковий борг, щодо якого до суду подано позови про стягнення -8541219,44 грн.; податковий борг з податку на додану вартість, стосовно якого подано даний адміністративний позов - 723402,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг третьої особи в розмірі 723402,00 грн. виник наступним чином.

На виконання вимог Податкового Кодексу України Підприємством до Податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ від 19.03.2012 року № 9012922729 (за лютий 2012 року) на суму 639387,00 грн. Однак у строки, визначені Податковим Кодексом України, третя особа самостійно визначені зобов'язання зі сплати ПДВ не виконала.

Працівниками відділу адміністрування ПДВ позивача складено акт перевірки від 25.01.2012 року за МІ98/15-3/35615226/20 щодо своєчасності сплати податку на додану вартість, згідно з яким встановлено порушення вимог п. 200.2 ст. 200 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України. На підставі вказаного акту, заступником начальника Білоцерківської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 01.02.2012 року №146/15-3/26, на загальну суму 38193,40 грн.

Також, працівниками відділу адміністрування ПДВ Білоцерківської ОДПІ складено акт перевірки від 25.01.2012 року за № 201/15-3/35615226/21 щодо своєчасності сплати податку на додану вартість. На підставі цього акту, Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 01.02.2012 року № 147/15-3/28, на загальну суму 45821,60 грн.

Крім того, позивачем Підприємству надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення, першу податкову вимогу № 1/46 від 22.01.2008 року на загальну суму податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями 1793285,72 грн. Оскільки вищевказана податкова вимога залишилась без задоволення, Білоцерківською ОДПІ виставлено третій особі другу податкову вимогу № 2/127 від 26.02.2008 року на загальну суму податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями 1828314,46 грн. Вищезазначені податкові вимоги були надіслані поштою, про що свідчать відмітки на корінцях поштових повідомлень.

Як вбачається із статутних та реєстраційних документів третя особа є комунальним підприємством, засновником, органом управління та розпорядником майна якого є Білоцерківська міська рада.

З метою погашення існуючого податкового боргу третьої особи, на виконання вимог статей 95, 96 Податкового Кодексу України податковий орган звертався до відповідача з пропозицією вжити дієвих заходів щодо погашення існуючого податкового боргу підприємства. 14.12.2011 року позивачем до Ради направлено лист №15529/9/24-036 щодо включення при розробці проекту бюджету м. Біла Церква на 2012 рік до видаткової частини коштів для забезпечення проведення розрахунків третьої особи з бюджетом, в обсягах відповідно до заборгованості Підприємства.

Листом від 28.12.2011 року Білоцерківська міська рада повідомила про внесення пропозиції до проекту бюджету міста на 2012 рік щодо включення до видаткової частини витрат на поповнення статутного фонду Підприємства.

На запит позивача від 12.01.2012 року № 307/9/24-0 міське фінансове управління Білоцерківської міської ради повідомило, що відповідно до додатку № 5 рішення Білоцерківської міської ради від 28.12.2011 року № 408-17-VI «Про бюджет м. Біла Церква на 2012 рік»передбачені внески до статутного фонду Підприємства в сумі 1,0 млн. грн. на поповнення обіговими коштами без визначення напрямків їх використання.

27.01.2012 року позивачем до Ради направлено лист № 811/9/24-10 щодо повідомлення про можливі терміни та обсяги виділення коштів з місцевого бюджету.

Листом від 15.02.2012 року № 1-9-518 відповідач повідомив про вжиті заходи по зверненню до законодавчих органів влади щодо сприяння у вирішенні питання надання субвенцій з Державного бюджету України на покриття різниці в тарифах з послуг водопостачання та водовідведення для населення, про терміни та обсяги виділення коштів з місцевого бюджету в листі не повідомлено.

У зв'язку з наявністю податкового боргу у податковій заставі перебуває наступне майно третьої особи: триповерхова будівля АБК по вул. Чуйкова, 2; приміщення будівлі АБК по вул. Сухоярська, 14, про що свідчать акти доопису активів, на які поширюється право податкової застави від 31.07.2009 року № 125.

На адресу податкового органу надійшов лист третьої особи № 1-03/05-266 від 22.02.2012 року, в якому зазначено, що у разі здійснення Підприємством комплексу заходів із вивільнення будівель і споруд, розташованих по вул. Чуйкова, буд. 2, реалізації вищевказаного комплексу споруд на аукціоні та направлення коштів від реалізації на погашення податкового боргу є можливість погашення податкового боргу у повному обсязі.

Згідно із ст. 4 Статуту Підприємства, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 25.03.2010 року № 1338, майно Підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Біла Церква і закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Органом управління майном є засновник -Білоцерківська міська рада. Будь-які дії щодо майна підприємства здійснюється відповідно до рішень засновника.

Враховуючи вищевикладене позивач звернувся до Ради, як до органу управління майном Підприємства (лист від 28.02.2012 року № 1648/9/24-036), з проханням розглянути питання щодо прийняття рішення про продаж будівель і споруд, розташованих по вул. Чуйкова, буд. 2 та іншого майна, вказаного в листі підприємства, з метою направлення коштів, отриманих від продажу майна, на погашення податкового боргу третьої особи.

Листом від 06.04.2012 року № 1346/1-9 Рада повідомила, що відповідачем прийнято рішення «Про пропозицію передачі цілісного майнового комплексу КП БМР «Білоцерківводоканал»в концесію», у зв'язку з чим питання щодо прийняття рішення про продаж будівель і споруд, розташованих по вул. Чуйкова, 2 з метою направлення коштів, отриманих від продажу майна, на погашення боргу Підприємства на даний час є неможливим.

За змістом рішення Білоцерківської міської ради від 28.12.2011 року № 462-17-VI «Про затвердження об'єктів, які перебувають на балансі КП БМР «Білоцерківводоканал»та не передаються в концесію», з якого вбачається, що будівлі і споруди, розташовані по вул. Чуйкова, 2, не передаються в концесію.

Зважаючи на викладене, Податковий орган звернувся з даним позовом до суду з метою звернення стягнення податкового боргу з відповідача.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що у відповідач звернувся до суду з даним позовом з порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу третьої особи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.3 статті 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття рішення з розгляду вказаного подання відповідач повинен був надіслати органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач вважає, що оскільки на лист позивача від 28.02.2012 року № 1648/9/24-036 відповідач надав відповідь про відмову у задоволенні вимог податкового органу, то останній вважає, що податковий борг Підприємства може бути стягнено в судовому порядку із органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган звернувся з даним адміністративним позовом необґрунтовано та не в порядку, передбаченому чинним законодавством, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Судом першої інстанції було встановлено та не заперечувалося сторонами, що нерухоме майно третьої особи перебуває у податковій заставі з 2009 року.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього, згідно з пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Жодних доказів того, що Податковий орган вживав зазначені вище заходи для погашення податкового боргу Підприємства шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, суду не надано.

В той же час, обов'язок Податкового органу на звернення до органу місцевого самоврядування з поданням в порядку статті 96 Податкового кодексу України виникне лише за умов здійснення продажу внесеного у податкову заставу майна комунального підприємства і недостатності суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для погашення його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що лист позивача від 28.02.2012 року № 1648/9/24-036 та інші листи, надіслані Податковим органом на адресу Ради щодо погашення податкового боргу третьої особи, не можуть бути розцінені, як подання в межах пункту 96.1 статті 96 ПК України.

Враховуючи викладене, на даний час у Податкового органу відсутній обов'язок звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти Ради, в управлінні якої перебуває майно Підприємства, оскільки відсутні необхідні умови для такого звернення.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та звернення стягнення з відповідача коштів у сумі 723402,00 грн.

За вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги даного позову є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.