Ухвала суду № 25936688, 21.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р.

справа № 3/17/08-АП-5/70/10-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 18.01.2012 року у справі №3/17/08-АП-5/70/10-АП за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод малогабаритних трансформаторів»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2007 року ВАТ «Завод малогабаритних трансформаторів»(ПАТ «Завод МГТ») звернулося до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просило визнати протиправним та скасувати податне повідомлення-рішення від 24.09.2007 року №0000102303/2/12853.

Постановою господарського суду Запорізької області від 18.01.2012 року позовні вимоги задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 24.09.2007 року № 0000102303/2/12853, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8035,67 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодилось ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, без належного вивчення матеріалів справи. Під час проведення перевірок встановлено, що в порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.6.5 ст.6 ,пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем до складу податкових зобов’язань у грудні 2006 року не включено ПДВ на суму 5097,17 грн. з вартості послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, згідно укладеної 08.11.2006 року ВАТ «Завод малогабаритних трансформаторів»агентської угоди з компанією –нерезидентом «Kraft Management limited”, що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту за грудень 2006 року на 8035,67 грн. В порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем включено до податкового кредиту у грудні 2006 року ПДВ у сумі 2938,50 грн. по операціям з придбання маркетингових послуг у ТОВ «Центр ХХІ», що не пов’язані з господарською діяльністю, що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту (рядок 18.2 податкової декларації) за грудень 2006 року на 8035,67 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності з умовами агентської угоди від 08.11.2006 року ПАТ «Завод МГТ»у періоді, який перевірявся, на підставі акту виконаних робіт від 23.12.2006 року виплатило компанії –нерезиденту «Kraft Management limited», New Zealand, винагороду у розмірі 25485,84 грн. (5046,70 доларів США), про що свідчить платіжне доручення на перерахування коштів в іноземній валюті №120 від 27.12.2006 року та банківська виписка філії «Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку»від 28.12.2006 року на суму 5046,70 доларів США. Суд вважав безпідставним донарахування податкового зобов’язання на суму 8035,67 грн. у січні 2007 року, оскільки послуги. які надаються за межами митної території України резиденту-платнику ПДВ та підтверджуються первинними документами (угодами, актами виконаних робіт), нерезидентом, що не має представництва на митній території України, не підпадають під об’єкт оподаткування. Суд вважав, що згідно укладеної агентської угоди №1 від 04.01.2006 року, укладеної між ПАТ «Завод МГТ»(«принципал») та ТОВ «Центр ХХІ» («агент»), агентом своєчасно виконано покладені на нього обов’язки по наданню маркетингових послуг, послуг по пошуку партнерів та укладенню з ними договорів та інших угод принципалом на території України, про що свідчать договори з ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання»за №№У-10-06 від 05.01.2006 року, У-11-06 від 05.01.2006 року, У-78-06 від 10.12.2006 року, У-97-06 від 14.02.2006 року, У-150-06 від 09.03.2006 року, У-224-06 від 13.04.2006 року, У-333-06 від 09.06.2006 року. У-418-06 від 31.07.2006 року, У-513-06 від 08.09.2006 року та договір №40/04-06 від 21.04.2006 року. з ВАТ «Запоріжжяобленерго». Суд врахував, що за безпосередньою участю ТОВ «Центр ХХІ»ПАТ «Завод МГТ»здійснило реалізацію власної продукції за вищевказаними договорами, то з цих підстав позивач правомірно відніс у грудні 2006 року до податкового кредиту суму 2938,17 грн., яка склалася у зв’язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах діяльності позивача.

Матеріалами встановлено, що з 06.04.2007 року по 20.04.2007 року посадовими особами ДПІ у ленінському районі м. Запоріжжя було проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ «Завод МГТ»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за період січень 2007 року. За результатами перевірки 23.04.2007 року було складено акт №606/2303-13604900. Перевіркою було установлено, що на порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року на суму 410370 грн.; на порушення пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем занижено податкове зобов’язання за січень 2007 року на суму 45161,20 грн. За результатами перевірки 04.05.2007 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000102303/6728/10/23, яким ВАТ «Завод МГТ»було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі410370 грн. та №0000112303/0/6729/10/23, яким ВАТ «Завод МГТ»визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 63225,68 грн., у тому числі за основним платежем –45161,20 грн. та штрафні (фінансові) санкції –18064,48 грн. У подальшому позивачем вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались та за результатами якого 24.09.2007 року ДПІ у ленінському районі м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102303/2/12853. яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 8035,67 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000112303/2/12852, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 135,83 грн., у тому числі за основним платежем –97,02 грн. та штрафна (фінансові) санкції –38,81 грн.(ас.8-68,т.1).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та об’єктивно встановлені обставини справи, досліджені первинні документи, які свідчать про виконання агентської угоди від 08.11.2006 року, укладеної між ВАТ «Завод МГТ»та «Kraft Management limited», New Zealand та агентської угоди між ВАТ «Завод МТГ»та ТОВ «Центр ХХІ», які були підставою для формування податкового кредиту у січні 2007 року. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за безпосередньою участю ТОВ «Центр ХХІ»позивач здійснив реалізацію власної продукції за договорами з ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання»та ВАТ «Запоріжжяобленерго», позивач правомірно сформував податковий кредит у сумі 2938,17 грн. (ас.87-150, т.1, 1-150, 2, 1-45, т.3).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналізуючи докази у справі, колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача про порушення позивачем вищевказаної норми Закону і вважає правомірним віднесення до складу податкового кредиту ПДВ від суми сплачених маркетингових послуг, вартість яких відноситься до господарської діяльності позивача на суму 2938,17 грн.

Згідно пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.5 (а) ст.6, пп..7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю). Місцем поставки послуг вважається: за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д"-"е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Колегія суддів не може погодитись з думкою відповідача, що однією із підстав зменшення сум бюджетного відшкодування, є надання агентських послуг позивачу нерезидентом на митній території України, оскільки всі акти виконаних робіт мають одне і теж місце складання –м. Запоріжжя, Україна. Однак, п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає три підстави визначення місця поставки, зокрема, місцем поставки послуги вважається місце резидента. коли він надає агентські послуги від імені нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента. Колегія суддів вважає, що підписання актів виконаних робіт за агентською угодою за місцем розташування принципала –резидента, не є безумовною умовою надання цих послуг на митній території України. Колегія суддів вважає, що неможливо ототожнювати надання агентських послуг та їх прийняття згідно акту, як виконаних. У даному випадку відповідач будує свої висновки на припущеннях, які не підтверджені доказами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200,205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 18.01.2012 року у справі №3/17/08-АП-5/70/10-АП –залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлений 25.07.2012 року.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко