Ухвала суду № 25935979, 07.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р.

справа № 2а-466/11/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.

при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року у справі №2а-466/1170 за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»Ново московський комбінат хлібопродуктів до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2011 року ДП ДАК «Хліб України»звернулося до суду з позовом до Новоукраїнської МДПІ Кіровоградської області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати та скасувати податкове повідомлення-рішення за №000002231 від 07.02.2011 року та №0000012310 від 07.02.2011 року у частині визначення та сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 299428,25 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року позовні вимоги задоволено, визнано незаконними та скасовано: податкове повідомлення-рішення Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції №0000022310 від 07.02.2010 року; податкове повідомлення-рішення Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції №0000012310 від 07.02.2010 року у частині визначення та сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства у сумі 299428,25 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодилась Новоукраїнська МДПІ та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не враховано всі обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що позивач здійснював реалізацію продукції власного виробництва (вівсяні пластівці, мюслі, суміш пластівців, крупи в асортименті) на умовах дистриб’юторських договорів з ТОВ «»Телець», ТОВ «Цереал компанія»та ТОВ «Геркулес Плюс». Відповідно до даних бухгалтерського обліку та наданих до перевірки документів у період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року ДП ДАК «Хліб України»Ново український КХП»придбало послуги мерчандайзингу у вищевказаних дистриб’юторів на загальну суму 1204000 грн.: ТОВ «Телець»на загальну суму - 364000 грн., у тому числі ПДВ 60666,67 грн.; ТОВ «Цереал компанія»на загальну суму –336000 грн., в тому числі ПДВ 56000 грн.; ТОВ «Геркулес Плюс»на загальну суму –280000 грн., у тому числі ПДВ 46666,67 грн. Аналіз звітів мерчандайзерів ТОВ «Телець»показує, що послуги, які зазначені у звітах фактично не стосуються «перепродажних заходів», тобто звіти не містять інформацію щодо виконання дистриб’ютором послуг безпосередньо у роздрібній торгівельній мережі. В актах приймання-здачі послуг ТОВ «Цереал компанія», ТОВ «Геркулес Плюс»не відображено змісту господарських операцій. У ході перевірки не встановлено фактів укладання договорів ДП ДАК «Хліб України»Новоукраїнський КХП»з підприємствами роздрібної торгівлі. У порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств»позивачем завищено валові витрати за перівіряємий період по послугам отриманих від дистриб’юторів на суму 816667 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року на суму 210000 грн., І квартал 2010 року на суму 186667 грн., за ІІ квартал 2010 року на суму 210000 грн., за ІІІ квартал 2010 року на суму 210000 грн. Щодо взаємовідносин позивача та ТОВ «ВКФ «Моренго-М», то відповідач вважав, що інформація, яка наведена у вказаному буклеті містить лише теоретичні викладки з теорії управління персоналом, які прописані у загальнодоступній науковій літературі, інформація, яка стосується позивача розміщена лише на 4 сторінці та не містить жодних результатів роботи щодо послуг, які вказані в акті виконаних робіт №11 від 07.07.2010 року та, що ці роботи виконані ТОВ «ВКФ «Моренго-М», вважала, що позивач не надав ніяких первинних документів, які б підтверджували фактичне виконання робіт.

Справа розглянута згідно ч.1 ст.41 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що витрати, пов’язані з оплатою передпродажної підготовки продукції позивача, надані дистриб’юторами спрямовані на забезпечення попиту на його продукцію, а отже спрямовані на забезпечення отримання доходів по її виробництву, метою договору про надання послуг мерчандайзингу є збільшення обсягів продажу товару позивача, суд вважав, що позивачем надано достатньо первинних документів, у тому числі податкових накладних, які є підставою для віднесення витрат на ці послуги до складу валових; на підставі доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що послуги, передбачені договорами про надання мерчандайзинкових послуг та послуг з аналітичного дослідження, які були укладені між позивачем та ТОВ «Тєлєц», ТОВ «Це реал компанія», ТОВ «Геркулес плюс», ТОВ «ВКФ «Моренго-М», пов’язані зі збільшенням виробництва і придбання продукції позивача та стосуються безпосередньо продукції (товару), постачання якої є господарською діяльністю позивача, що дає підстави віднести їх вартість до складу валових витрат і податкового кредиту підприємства.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами Новоукраїнської ДПІ Кіровоградської області з 29.11.2010 року по 14.01.2011 року була проведена планова виїзна перевірка ДП ДАК «Хліб України»Ново український КХП»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки 20.01.2011 року був складений акт №2/23-10/00951876, згідно висновків якого позивачем було порушено п.5.1, пп.5.2.8 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.4., 5.4.8, 5.4.10 п.5.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», у результаті встановлено заниження податку на прибуток у загальній сумі –316287 грн., у тому числі: ІV квартал 2009 року на суму 52500 грн.; І квартал 2010 року на суму 46667 грн.; ІІ квартал 2010 року на суму 52500 грн.; ІІІ квартал 2010 року на суму 164621 грн.; порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено ПДВ у сумі 191633 грн., у тому числі: жовтень 2009 року на суму 14000 грн.; листопад 2009 року на суму 9333 грн.; грудень 2009 року на суму 18667 грн.; січень 2010 року на суму 9333 грн.; лютий 2010 року на суму 14000 грн.; березень 2010 року на суму 14000 грн.; квітень 2010 року на суму 14000 грн.; травень 2010 року на суму 14000 грн.; червень 2010 року на суму 14000 грн.; липень 2010 року на суму 42300 грн.; серпень 2010 року на суму 14667 грн.; вересень 2010 року на суму 13333 грн. На підставі акту 07.02.2011 року Новоукраїнською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022310, згідно з яким ДП ДАК «Хліб України»Новоукраїнський КХП»збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на загальну суму 232041,25 грн., у тому числі за основним платежем –191633 грн. та 40408,25 грн. –штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення №0000012310, яким ДП ДАК «Хліб України»Новоукраїнський КХП»збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 395360,75 грн., у тому числі за основним платежем –316288 грн., 79072 грн. –штрафні (фінансові) санкції. (а.с.23-82,84,85 т.1).

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень було те, що, на думку відповідача, ДП ДАК «Хліб України»Новоукраїнський КХП» не доведено, що отримані послуги мерчандайзингу за договорами про дистрибуцію з ТОВ «Тєлєц», ТОВ «Цереал»компанія», ТОВ «Геркулес плюс»безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю позивача та направлені на отримання прибутку підприємства. На думку відповідача, послуги надавалися по просуненню товару, який на момент надання послуг згідно дистриб’юторських договорів, був вже власністю дистриб’юторів, тому віднесення позивачем до складу валових витрат та відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, є порушенням податкового законодавства. ТОВ «ВКФ «Моренго-М»ДП ДАК «Хліб України»Новоукраїнський КХП»були надані послуги щодо удосконалення виробництва, факт отримання яких не підтверджується первинними документами.

Матеріалами справи встановлено, що ДП ДАК «Хліб України»Новоукраїнський КХП у зв’язку з відсутністю власної мережі дистрибуції здійснював свою господарську діяльність з продажу свого власного товару (вівсяні пластівці, мюслі, суміш пластівців, крупи в асортименті таке інше) за допомогою мережі вищевказаних дистриб’юторів шляхом укладення з ними договорів та додаткових угод..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевказані господарські операції підтверджені первинними документами, а саме податковими накладними, актами здачі-прийняття послуг, що свідчить послуги мерчандайзингу належним чином були виконані та позивачем оплачені. Відповідач фактично не оспорював надання послуг мерчадайзингу, однак, вважав неправомірним включення позивачем їх до валових витрат. Колегія суддів вважає необґрунтованою твердження з цього приводу відповідача, оскільки, вказані послуги пов’язані з передпродажною підготовкою, розміщення та в подальшому реалізацією власних товарів позивачем. На думку колегії суддів вищевказані висновки Новоукраїнської МДПІ не обґрунтовані, зроблені виходячи з власного розуміння законодавства, не підтвердженого доказами у справі.

01.07.2010 року між позивачем та ТОВ «»ВКФ «Моренго-М»було укладено договір №0107/03/465 про надання послуг з аналітичного дослідження трудового потенціалу персоналу та проведення атестації керівних кадрів і спеціалістів.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції повно та вірно встановлені обставини справи, що стосуються цієї господарської операції, яка підтверджена первинними документами, а саме: податковою накладною від 07.07.2010 року №91, актом виконаних робіт від 07.07.2010 року №11, інноваційним проектом «Аналітичне дослідження трудового потенціалу персоналу на ДП ДАК «Хліб України»Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів» та проведенням атестації керівних кадрів і спеціалістів та оплатою цієї послуги.

Висновок відповідача про те, що «Аналітичне дослідження трудового потенціалу персоналу на ДП ДАК «Хліб України»Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів»має узагальнений характер та у зв’язку з цим не може бути використане у господарській діяльності позивача, також не пов’язане видами його статутної діяльності, колегія суддів сприймає критично. оскільки, такий висновок ґрунтується на власному судженні відповідача. У свою чергу суб’єкт господарської діяльності не обмежений згідно законодавства вступати у будь-які господарські взаємовідносини. які вважає для себе необхідними.

Так, згідно п.5.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.4 п.5.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. До валових витрат включаються: витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. До валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації). Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналізуючи вищевказані нормативні акти та докази у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані мерчандайзингові послуги та послуги з аналітичного дослідження. які були надані позивачу ТОВ «Тєлєц», ТОВ «Це реал компанія», ТОВ «Геркулес плюс», ТОВ «ВКФ «Моренго-М»були пов’язані зі збільшенням виробництва і придбання продукції позивачем, що давало йому підстави для віднесення їх вартості до складу валових витрат і податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області –залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року у справі №2а-466/1170 –залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко