Постанова № 25931115, 10.09.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2012 р. Справа № 5019/647/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" на рішення господарського суду Рівненської області від 19.06.12 р.

у справі № 5019/647/12 (суддя Гудзенко Я.О. )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів"

про стягнення 537 908,24 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Смоленська А.В. (довіреність №49 від 16.07.2012р.);

відповідача - не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.06.2012 року у справі №5019/647/12 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" задоволено . Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" 537 908,24 грн., з яких 468 959,76 грн.основного боргу, 44836,00 грн. пені, 15616,00 грн. відсотків річних, 8496,32 грн. інфляційні втрати та 10758,16 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ТОВ "Лендком Симонів" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального права, а також на неповне з'яування обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що лише частина товару була поставлена в рамках специфікації, що визначена у додатку №1 до договору з вказівкою на строк оплати до 23.05.2011 року; інший товар поставлявся за накладними, за якими строку оплати сторонами визначено не було.

Крім того, апелянт звертає увагу апеляційної інстанції, що реалізовані позивачем засоби захисту рослин, згідно Додатку №2, Додатку №3 та Додатку №4 (Специфікації від 20.05.2011р.) до договору поставки, відповідно до п.7 ч.3 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та ст.9 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" є ліцензійним видом діяльності, однак ні в момент укладення договору поставки, ні в суді першої інстанції відповідної ліцензії позивачем надано не було.

Позивач - ТОВ "АМАКО Україна" у відзиві на апеляційну скаргу та його представник безпосередньо в судовомузасіданні вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. При цьому, останнім через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача судом відхилене як необгрунтоване, оскільки представництво в господарському процесі не обмежується певним колом осіб, тому відповідач зобов'язаний добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та забезпечити явку свого представника в судове засідання, таким представником може бути сам керівник, головний бухгалтер, бухгалтер, інші працівники підприємства або представники на підставі доручення, які не перебувають з ним у трудових відносинах.

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 27.07.2012 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на викладене, нез'явлення представника відповідача через його відрядження не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 квітня 2011 року між ТОВ "АМАКО Україна" (продавець/позивач) та ТОВ "Лендком Симонів" (покупець/відповідач) був укладений договір на поставку мінеральних добрив № 3530/015072 (далі - договір, а.с.8-12), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець, в свою чергу, зобов'язувався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.п. 1.3, 2.1, 5.1 договору загальна кількість товарів, асортимент, умови поставки, ціна та порядок розрахунків, поставка товарів, форма оплати зазначається у відповідній специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до умов договору між сторонами були підписані Специфікації: Додаток №1 від 18.04.2011 року, Додаток №2 від 20.05.2011 року, Додаток №3 від 20.05.2011 року та Додаток №4 від 20.05.2011 року, в яких останні узгодили найменування товару, його кількість, ціну та строк оплати вказаного у відповідній специфікації поставленого товару (а.с.13-20).

Як встановлено судами обох інстанцій, позивачем на виконання умов договору та додатків до нього було поставлено відповідачу товар на загальну суму 768959,76 грн., що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та відповідними довіреностями на отримання вказаного в них товару (а.с.21-28).

Натомість, відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, оплату за отриманий товар здійснив частково, сплативши лише 300000,00 грн., що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалх справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача (а.с.29-33).

Крім того, зазначені розрахунки були здійснені відповідачем лише 22.08.-23.08.2011 року, тобто з порушенням строків оплати, передбачених додатками до договору.

Внаслідок таких неправильних дій відповідача, останнім створена заборгованість в розмірі 468 959,76 грн.

При цьому, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів на підтвердження добровільногопогашення вказаної заборгованості відповідачем не подано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість відповідача перед позивачем, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 468959,76 грн. обгрунтовані, законні, підтверджуються наявними в матеріалах спраив доказами та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 655, 692 ЦК України.

Відповідно до п.9.2 договору, у випадку прострочення терміну оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день по день погашення заборгованості включно.

Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору та зважаючи, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 549, 551, 611 п.3 ЦК України, п.9.2. договору передбачена майнова відповідальність, суд першої інстанції правомірно присудив до стягнення 44836,16 грн. пені, згідно поданого позивачем розрахунку (а.с.4).

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як з'ясовано судами, прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача має місце, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом щодо правомірності стягнення з останнього 1176,16 грн. інфляційних нарахувань та 8496,32 грн. відсотків річних, згідно поданого позивачем розрахунку (а.с.5).

При цьому, посилання скаржника щодо поставки продукції поза межами специфікацій-Додатку №1 та без узгодження сторонами строку проведення розрахунку за поставлений товар, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Так, як вже зазначалося вище, 18 квітня 2011 року, відповідно до умов договору, між сторонами було підписано Додаток №1 до Договору - Специфікацію, відповідно до умов якої, позивач зобов'язувався поставити відповідачу аміачну селітру в кількості 76 тонн, загальною вартістю 255 360 грн. Оплата повної вартості товару здійснюється покупцем до 25 квітня 2011 року (а.с.13-14).

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №Т-000522/015072 від 21.04.2011 року на суму 147840,00 грн., №Т-000523/015072 від 28.04.2011 року на суму 67200,00 грн., №Т-000524/015072 від 02.05.2011 року на суму 40320,00 грн. та відповідною довіреністю №13 від 29.04.2011 року (а.с.21-24).

20 квітня 2011 року між сторонами було підписано Додаток №2 до Договору - Специфікацію, відповідно до умов якої, позивач зобов'язувався поставити відповідачу аміачну селітру в кількості 10 тонн, загальною вартістю 29 100 грн. Оплата повної вартості товару здійснюється покупцем до 23 травня 2011 року (а.с.15-16).

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №Т-000745/015072 від 23.05.2011 року на суму 29100,00 грн. та відповідною довіреністю №18/1 від 20.05.2011 року (а.с.25,28).

20 травня 2011 року між сторонами було підписано Додаток №3 до Договору - Специфікацію, відповідно до умов якої, позивач зобов'язувався поставити відповідачу нітроамофоску в кількості 70 тонн загальною вартістю 312 900 грн. Оплата повної вартості товару здійснюється покупцем до 23 травня 2011 року (а.с.17-18).

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №Т-000751/015072 від 23.05.2011 року на суму 312900,00 грн. та відповідною довіреністю №18/1 від 20.05.2011 року (а.с.26,28).

20 травня 2011 року між сторонами було підписано Додаток №4 до Договору - Специфікацію, відповідно до умов якої, позивач зобов'язувався поставити відповідачу вапняково-аміачну селітру в кількості 60 тонн, загальною вартістю 171 599,76 грн. Оплата повної вартості товару здійснюється покупцем до 23 травня 2011 року (а.с.19-20).

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №Т-000748/015072 від 23.05.2011 року на суму 171599,76 грн. та відповідною довіреністю №18/1 від 20.05.2011 року (а.с.27-28).

При цьому слід зазначити, що у вищевказаних видаткових накладних товар, за найменуванням, видами, кількістю та вартістю відповідає товару, зазначеному у відповідних специфікаціях.

Посилання апелянта на порушення позивачем вимог п.7 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та ст. 9 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" спростовуються наявною у матеріалах справи копією відповідної ліцензії на оптову торгівлю пестицидами та агрохімікатами зі строком дії з 16.11.2007 року по 16.11.2012 року (а.с.122).

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 19.06.2012 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.