Постанова № 25927132, 05.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 вересня 2012 р. № 2-а- 9942/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Доценко Н.В.,

представника відповідача - Кириченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", треті особи - АТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києві, Харківське ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Харків про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Зміївському районі), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням, в якому просить суд з урахуванням наданих уточнень стягнути з розрахункових рахунків відкритих відповідачем в АТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", в Харківське ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Харків, заборгованість з плати за землю за липень 2012 року у сумі 17402,70 грн. в рахунок погашення його податкового боргу на користь місцевого бюджету.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив наступне.

Казенним підприємством «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» надано до ДПІ у Зміївському районі самостійно узгоджену податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 13.02.2012р. №9004938406 (земельний податок складає 208832,40 грн. на рік, тобто 17402,70 грн. на місяць), останній день сплати за липень - 30.08.2012 року. Зазначені суми відповідачем сплачені не були. Отже, новостворений податковий борг перед бюджетом виник 31.08.2012 року на загальну суму 17402,70 грн. Загальний податковий борг по підприємству виник 02.10.2011р. та до теперішнього часу не переривався. Відповідачу направлялись податкові вимоги - перша податкова вимога №1/19 від 26.10.2001р. на суму 40734,82 грн., друга податкова вимога №2/173 від 24.12.2001р. на суму консолідованого боргу 289198,71 грн. Податкова застава активів підприємства зареєстрована в ДП «Інформаційний центр» 11.10.2007р. за №5817000. Винесено рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів №16 від 02.04.2002р. Посилаючись на доводи, викладені в поданні, заявник просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги поданого подання та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає їх необґрунтованими, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. При цьому посилався на те, що Казенне підприємством «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» створене шляхом перетворення державного підприємства Міністерства оборони України у казенне підприємство відповідно до наказу Міністра оборони України №16 від 11.02.2002р. Представник відповідача вважає, що суми податкового боргу, які зазначені в податкових вимогах №1/19 від 26.10.2001р. та №2/173 від 24.12.2001р. з 2005 року набули статусу безнадійного податкового боргу та повинні були списані на підставі п. «в» п.п. 18.2.1 п. 18.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Представник відповідача зазначив, що на час виставлення податкових вимог у 2001 році податковий борг, що виник у 2012 році в них не міг бути відображений, а тому, на думку відповідача, заходи, що вжиті ДПІ у Зміївському районі для стягнення податкової заборгованості, є неналежними доказами в обґрунтування позовних вимог. При цьому, представник відповідача посилався на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 року по справі №2а-6153/10/2070, що набрала законної сили, якою встановлено, що виставлені позивачем податкові вимоги від 26.10.2001р. та від 24.12.2001р. набули статусу безнадійного податкового боргу, а суми податкового боргу повинні бути списані, а тому є всі підстави вважати їх відкликаними. Представник відповідача також зазначив, що борг підприємства за земельним податком був перерваний 2010р. сплатою заборгованості, крім того, загальний податковий борг також переривався, що підтверджується реєстрацією податкової застави. Крім того, представник відповідача зазначив, що п. 96.2 ст. 96 ПК України передбачено окремі заходи погашення податкового боргу державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, в порушення яких доказів реалізації заставного майна та доказів звернення до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить відповідач, податковий орган не надав.

Представник третьої особи - АТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надав.

Представник третьої особи - Харківського ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Харків, у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надав.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників третіх осіб, за наявними в даній справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків, зокрема, є фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Виходячи з п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання обчислена платником податків самостійно у поданій ним податковій декларації вважається узгодженою.

Відповідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, Казенне підприємство «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» створене шляхом перетворення державного підприємства Міністерства оборони України у казенне підприємство, 15.10.2003 року зареєстровано Зміївською районною адміністрацією Харківської області за реєстраційним номером №10004553882, засновникам якого є Міністерство оборони департамент економічної та господарської діяльності, що підтверджується наказом Міністра оборони України №16 від 11.02.2002 року, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що приєднані до матеріалів справи.

28.12.1993 року підприємство взято ДПІ у Зміївському районі на облік як платник податків за №40, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 30.08.2012 №1093, що приєднана до матеріалів справи.

Судом встановлено, що Казенним підприємством «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» надано до ДПІ у Зміївському районі податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 13.02.2012р. №9004938406 (земельний податок складає 208832,40 грн. на рік, тобто 17402,70 грн. на місяць), останній день сплати за липень - 30.08.2012 року.

Як вбачається з облікової картки платника з земельного податку, що приєднана до матеріалів справи, зазначена сума грошового зобов'язання, що є узгодженою, відповідачем сплачена не була. Отже, новостворений податковий борг перед бюджетом з земельного податку виник 31.08.2012 року на загальну суму 17402,70 грн.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Визначення податкової вимоги надається в пп. 14.1.153. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, а саме податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У підпункті 59.5 с. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що чинне законодавства не містить норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого.

Водночас підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Тому разом із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

У зв'язку з цим у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, загальний податковий борг відповідача виник 02.10.2001 року та до 31.08.2012 року не переривався, що підтверджується обліковими картками платника з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, з земельного податку та довідками ДПІ у Зміївському районі, приєднаними до матеріалів справи.

ДПІ у Зміївському районі були направлені відповідачу податкові вимоги - перша податкова вимога №1/19 від 26.10.2001р. на суму 40734,82 грн., друга податкова вимога №2/173 від 24.12.2001р. на суму боргу 289198,71 грн., що приєднані до матеріалів справи.

Суми боргу відповідачем сплачені не були.

Доказів скасування вказаних податкових вимог та/або визнання їх нечинними (протиправними) до суду не надано.

Згідно з п.88.1. ст.87 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.2. ст.89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Активи платника знаходяться в податковій заставі, що зареєстрована в ДП «Інформаційний центр» 11.10.2007р. за №5817000, також позивачем було прийняте рішення №16 від 02.04.2002 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок активів боржника, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковими органами було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що борг підприємства за земельним податком переривався зі сплатою у вересні 2010 року цієї заборгованості, а загальний податковий борг переривався у зв'язку з реєстрацією податкової застави.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 року по справі №2а-6153/10/2070, оскільки предметом розгляду цієї справи був податковий борг, що утворився у відповідача станом на 01.01.2011 року з податку на прибуток, з податку з власників транспортних засобів, з земельного податку, та інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища до фонду навколишнього природного середовища. Тоді, як предметом розгляду даної справи є заборгованість відповідача з плати за землю за липень 2012 року.

Щодо посилання відповідача на п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України, яким передбачено окремі заходи погашення податкового боргу державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

В даному випадку, матеріали справи не містять доказів наявності обставин передбачених п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України, на підставі яких податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з відповідним поданням.

Отже, суд не приймає до уваги посилання відповідача на п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України, а саме на відсутність доказів вжиття податковим органом передбачених Податковим кодексом України заходів погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1., п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що сума податкового боргу з плати за землю у сумі 17402,70 грн. підлягає стягненню з рахунків відповідача в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги заявника щодо стягнення з розрахункових рахунків відкритих відповідачем в АТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", в Харківське ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Харків, заборгованість з плати за землю за липень 2012 року у сумі 17402,70 грн. в рахунок погашення його податкового боргу на користь місцевого бюджету є обґрунтованими, доведеними та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", треті особи - АТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києві, Харківське ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Харків про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" з розрахункових рахунків відкритих в АТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (р/р 26002707208920, р/р 26005707208820, р/р 2600752113, р/р 26044710660320, МФО банку 380805), в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Харків (р/р 26005060565770, р/р 26057060534414, МФО банку 351533) заборгованість з плати за землю за липень 2012 року у сумі 17402.70 (сімнадцять тисяч чотириста дві грн. 70 коп.) грн. в рахунок погашення його податкового боргу на користь місцевого бюджету на бюджетний рахунок одержувача №31110029700227, одержувач УДК у Зміївському районі (код 24134337), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10.09.2012 року.

Суддя Піскун В.О.