Постанова № 25926928, 03.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2012 р. № 2а- 7566/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.

за участю представників сторін

позивача Єрьоміної О.Ю., відповідача Сіренко Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Американське підприємство "ОСКАР ЛТД" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Позов заявлено до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.2012 року №0000262223, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 19624,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -906,22 грн. та від 20.06.2012 р. №0000272223, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 22568,00 грн. В судовому засіданні, обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що на момент складання акту перевірки на підставі, якого винесені оскаржувані рішення відповідач не мав повноважень ані на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані на оцінку відповідності будь -якого правочину вимогам ст..ст.202, 203,215,216,228 Цивільного кодексу України, тому винесені на підставі акту оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними. Крім того представник позивача зазначив, що реальність правочину, укладеного з ТОВ «Петвторпром»»підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами, які надані до перевірки, проте не були враховані перевіряючими.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, та пояснив, що при проведенні перевірки встановлені взаємовідносини з контрагентами, які згідно інформаційних баз даних податкового органу не мають можливості здійснювати господарську діяльність, тому актом перевірки встановлено, що діяльність позивача у періоді, що ревізується, фактично зводилась до транзиту фінансових потоків та не мала на меті здійснення господарської діяльності. Перевірка діяльності платника податків, результати якої оформлені відповідним актом проведена в межах повноважень податкових органів та за наявності підстав, визначених законом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар ЛТД", зареєстровано в якості юридичної особи Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області за ідентифікаційним кодом 34264914 та перебуває на обліку в Дергачівській МДПІ Харківської області як платник податку на додану вартість.

Дергачівською міжрайонною Державною податковою інспекцією Харківської області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Петвторпром" (код ЄДРПОУ 34264914), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, за результатами перевірки складено акт від 13.06.2012 №218/22-312/34264914.

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення позивачем ст.203, ст.. 215 , ст.. 216, ст.. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по відносинам з ТОВ «Петвторпром»; порушення п.п.138.8 ст.138 п.п.14.1.27 п.п.14.1.36 ПК України, що призвело до завищення валових витрат в сумі 98124,37 грн.; ст..185, ст..188, ст..198 ПК України внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19624,87 грн.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 20.06.2012 року №0000262223, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 19624,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -4906,22 грн. та податкове повідомлення -рішення від 20.06.2012 р. №0000272223, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 22568,00 грн.

Перевіривши оскаржувані рішення на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, передбачено, що самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ ««Петвторпром»»укладено договір поставки продукції від 28.03.2011 року № 22, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві відходи полімерів, ПЕТФ-пляшки, що отримані внаслідок виробничої діяльності (п.1.1. Договору).

На виконання вказаних договору позивачеві видані податкові накладні від 12.09.2011 року № 19 та від 20.09.2011 року № 35, на підставі яких позивачем сформовані валові витрати та відповідно податковий кредит.

Дослідивши вказані податкові накладні суд встановив, що вони відповідають вимогам ст..201 ПК України, наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Проте суд зауважує, що за змістом п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Так відповідно до п.138.4,138.6 ст.138, п.14.1.228 ст. 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до п.198.1 -198.3. ст..198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаних товарів, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою, але не беззаперечною передумовою для визначення правильності формування податкового кредиту. Формування податкового кредиту відбувається не лише на підставі підписання договорів та виписування податкових накладних, воно має бути обумовлено фактичною поставкою товару, в іншому випадку право на податковий кредит у особи не виникає, оскільки не дотримується обов'язкова передумова його виникнення - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Враховуючи викладене вище, відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи витребував у позивача первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин отримання послуг за договорами із контрагентами, сплати їх вартості та подальшого використання у господарській діяльності.

Із наявних у матеріалах справи виписок банку (платіжних доручень) від 12.09.2011 року № 233, № 235 від 20.09.2011 року вбачається, що позивачем по справі сплачено вартість придбаних товарів.

Передача ТМЦ придбаних за договором від 28.03.2011 року № 22 здійснена на підставі видаткових накладних № 398 від 12.09.2011 року та № 415 від 20.09.2011 року.

Переміщення товару від продавця до покупця здійснено на автомобілі марки DAF 895 XF тип ТЗ фургон -С (держ. номер АХ 7198СК), який використовується позивачем на підставі договору оренди транспортного засобу та підтверджується ТТН б/н від 12.09.2011 року та від 20.09.2011 року, відповідно до яких відвантаження товару здійснено на склад позивача розміщений за адресою АДРЕСА_1, який позивач орендує у ФОП ОСОБА_3 згідно договору оренди від 03.01.2008 року № 03/08-01.

Облік та подальший рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні, що надійшли на підприємство проведено по рахунку 201 "Сировина й матеріали" Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 30 листопада 1999 р. № 29.

Матеріалами справи підтверджено, що одним з основних видів діяльності позивача, згідно довідки ЄДРПОУ АА № 314565 є оброблення неметалевих відходів та брухту (37.20.0), на здійснення якого підприємством отримано ліцензію серії АВ № 396771.

Використання придбаного у ТОВ «Петвторпром»товару у господарській діяльності підтверджується довідкою розрахунком калькуляції собівартості продукції від 30.09.2011 року та видатковими накладними № РН-0000019 від 01.07.11 р., РН-0000021 від 11.07.11р., РН-0000020 від 11.07.2011р., РН-0000023 від 16.07.2011р.,РН-0000034 від 16.09.2011 р. на подальшу реалізацію виготовленої продукції та журналом ордером по рахунку 361 за 3 квартал 2011 року Плану рахунків.

Враховуючи викладене вище, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача про відсутність реальності господарських операцій з ТОВ «Петвторпром»та відповідно неправомірність формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентом необґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст..94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Американське підприємство "ОСКАР ЛТД" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити

Сасувати податкове повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області Державної податкової служби від 20.06.2012 року № 0000262223, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 19624,87 грн., та нараховані штрафні санкції у сумі 4906,22 грн.; від 20.06.2012 року № 0000272223, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 22568,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Американське підприємство "ОСКАР ЛТД" (код 34264914, смт. Слатине, Дергачівський район, Харківська обл.вул. Польова,1-А, індекс 62321) судовий збір у розмірі471 (чотириста сімдесят одна) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 07.09.2012 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.