Постанова № 25926401, 03.09.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2012 року 2а-2893/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представника позивача - Турчина Д.О.,

представників відповідача - Гуща О.Ю., Соколовської І.А.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший фонд проектного інвестування"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший фонд проектного інвестування" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 02.04.2012 № 0000102304, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 7561,25 грн., з яких: 6049,00 грн. - за основним платежем; 1512,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 02.04.2012 № 0000112304, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартістю на суму 282574,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 70643,00 грн.

В основу визначення податкових зобов'язань на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень податковим органом покладено дані акта перевірки про заниження позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та завищення суми бюджетного відшкодування, що сталося внаслідок самостійного визначення позивачем бази оподаткування господарських операцій з продажу на внутрішньому ринку імпортованих товарів виходячи з договірної (контрактної) ціни товарів, яка є нижчою за їх митну вартість.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що вважає рішення податкового органу неправомірними, оскільки, на його думку, оподаткування операцій з продажу товарів на митній території України має здійснюватись за договірною (контрактною) вартістю. При цьому, позивач вказував на правову колізію між положеннями абзаців третього та першого пункту 188.1 Податкового кодексу України, які встановлюють загальні правила визначення бази оподаткування податком на додану вартість та спеціальні (в разі оподаткування операції з постачання товарів, увезених на митну територію України). Як стверджував позивач, це призводить до порушення Україною міжнародних зобов'язань, що випливають з її членства в Світовій організації торгівлі, адже у такий спосіб здійснюється дискримінація імпорту товарів з країн - членів СОТ.

Крім того, на думку позивача, податковий орган податковий орган незаконно прийняв податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 року та нарахування податкового зобов'язання, оскільки одночасно не прийняв іншого податкового повідомлення-рішення про зменшення на показника податкового кредиту за цей же податковий період.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважають податкові повідомлення-рішення обґрунтованими й правомірними, тому просили суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший фонд проектного інвестування" є юридичною особою, що зареєстрована 21.10.2005 Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У березні 2012 року посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних (звітних) податкових періодів за грудень 2011 року (акт перевірки від 21.03.2012 № 113/233/33847024).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог:

абзаців "б" та "в" пункту 188.1 статті 188 та пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання за листопад 2011 року в розмірі 284523,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за листопад 2011 року в розмірі 282574,00 грн. та донарахуванню позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2011 року в розмірі 1949,00 грн., занижено суму податкових зобов'язань за грудень 2011 року в розмірі 408327,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2011 року в розмірі 404227,00 грн. та донарахуванню позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2011 року в розмірі 4100,00 грн.;

пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 року в розмірі 282574,00 грн., що підлягає зменшенню.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою самостійного визначення позивачем бази оподаткування та заявлених сум бюджетного відшкодування внаслідок здійснення господарських операцій з реалізації на внутрішньому ринку товарів, увезених на територію України, за ціною, яка є нижчою за митну вартість, та оподаткуванням цих господарських операцій виходячи з договірної (контрактної) вартості, а не митної вартості.

За результатами перевірки Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято два податкових повідомлення-рішення:

від 02.04.2012 № 0000102304, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 7561,25 грн., з яких: 6049,00 грн. - за основним платежем; 1512,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 02.04.2012 № 0000112304, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартістю на суму 282574,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 70643,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт поставки товару на митну територію України, оплату його вартості та сплати сум податку на додану вартість під час митного оформлення товару. Крім того, суд витребував первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт продажу даних товарів на митні території України. Від відповідача суд витребував детальний розрахунок грошових зобов'язань, визначених позивачу на підставі податкових повідомлень-рішень, а також ґрунтовні пояснення з приводу обставин та юридичних підстав, покладених в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень.

На підставі зібраних по справі доказів судом встановлено наступне.

Згідно з даними вантажно-митних декларацій позивача за листопад - грудень 2011 року в цьому періоді позивач здійснив митне оформлення товару (побутових швейних машинок) придбаних у фірми "Eurokommerz Overseas Group LTD" (Гонконг) на підставі контракту від 03.03.2009 № UA-2009-0303, сума контракту - 49500 доларів США.

Під час розмитнення товару його митна вартість була визначена Державною митною службою за резервним методом, нараховано і сплачено до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі 672193,00 грн., акцизний збір та ввізне мито.

У лютому 2012 року позивач подав до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року, в якій задекларував податкові зобов'язання за операціями на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у сумі 267966,00 грн., податковий кредит у сумі 672193,00 грн. (сума податку на додану вартість, сплачена митним органам), від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 404227,00 грн., а також заявив до бюджетного відшкодування суму 282574,00 грн.

При цьому, податкове зобов'язання у сумі 267966,00 грн. визначено позивачем за операціями з продажу на митній території України товарів (побутових швейних машинок), увезених ним раніше за імпортним контрактом від 03.03.2009 № UA-2009-0303, виходячи з договірної (контрактної) вартості продажу товарів на внутрішньому ринку, а не митної вартості.

Зазначені обставини не заперечувались сторонами та підтверджуються даними акта перевірки.

Під час судового розгляду представники податного органу пояснили суду, що за результатами зазначених господарських операцій позивач, відповідно до положень абзацу третього пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, був зобов'язаний визначити розмір податкових зобов'язань виходячи з митної вартості, тобто 672193,00 грн.

Даний показник мав би вплинути на визначення показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, а також на суму заявленого позивачем бюджетного відшкодування. Це означає, що позивач незаконно завищив від'ємне значення об'єкта оподаткування та безпідставно заявив до бюджетного відшкодування суму 282574,00 грн.

За результатами розрахунків, зроблених посадовими особами податкового органу, з урахуванням господарських операцій позивача з продажу товарів на митній території України виходячи з їх митної вартості, а також інших господарських операцій позивача, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, встановлено, що розмір податкового зобов'язання (як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) позивача має становити суму 6049,00 грн., у тому числі: 1949,00 грн. - за листопад 2011 року; 4100,00 грн. - за грудень 2011 року.

При цьому, як пояснили представники податкового органу, твердження позивача про необхідність прийняття також й податкового повідомлення-рішення про зменшення податкового кредиту або від'ємного значення об'єкта оподаткування за грудень 2012 року є невірними. Метою перевірок податкового органу є контроль даних податкової звітності платників податків на предмет правильності визначення податкових зобов'язань та правомірності заявлення сум ПДВ до бюджетного відшкодування, а не коригування податкової звітності платників податків. Оскільки оцінка задекларованого позивачем показника від'ємного значення об'єкта оподаткування здійснена податковим органом під час визначення позивачу розміру податкового зобов'язання та зменшення суми бюджетного відшкодування, додаткове прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення призвело б до подвійного податкового навантаження на позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом V Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

З аналізу положень абзаців першого - третього пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України вбачається, що в першому абзаці визначені загальні правила визначення бази оподаткування податком на додану вартість. Водночас, положення абзацу третього встановлюють спеціальні правила для визначення бази оподаткування за операціями з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, а саме: база оподаткування не може бути нижчою митної вартості.

Суд також зазначає, що відмінності у визначенні бази оподаткування обумовлені особливостями адміністрування податку і не свідчать про колізію між нормами абзацу першого та третього пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.

В силу положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом, податковий орган застосував до спірних правовідносин положення абзацу третього пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, самостійно визначив позивачу розмір податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зменшив суму бюджетного відшкодування, а також застосував штрафні (фінансові санкції) шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, податковий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відсутні, а позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 вересня 2012 р.