Постанова № 25926406, 30.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2012 року 2а-2866/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Іванченка О.І.

представника відповідача: Шпанюка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос»до Переяслав -Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про скасування податкових повідомлень -рішень, -

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство «Племзавод «Колос»(надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Переяслав -Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС (надалі - відповідача) про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень -рішень № 0000231702 від 08.12.2011, № 0000131702 та № 0000121702 від 27.04.2012.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідач в порушення податкового законодавства невірно визначив базу для нарахування суми штрафних санкцій податку на доходи фізичних осіб в сумі 743 503,94 грн., оскільки зазначена сума заборгованості виникла в минулому періоді і відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 18.01.2011 є скасованою і не є узгодженим податковим зобов'язанням.

Вважає, що відповідач неправомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення -рішення, якими визначив та збільшив позивачу податкові зобов'язання.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково та подав суду відповідну заяву, а саме податкове повідомлення - рішення № 0000121702 від 27.04.2012 на загальну суму 225 632,75 грн. В решті позовних вимог просив відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 02.11.2011 № 470 та направлень від 02.11.2011 № 391 працівниками Переяслав -Хмельницької ОДПІ згідно п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) та відповідно до вимоги Переяслав -Хмельницької міжрайонної прокуратури від 26.10.2011 № 4019 поведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, про що складено акт від 22.11.2011 № 125/17-1/00846369.

Даною перевіркою було встановлено ряд порушень, а саме:

- п.п. 8.1.1 п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-IV (надалі -Закон № 889), а саме при виплаті оподаткованих доходів на користь платників податків у листопаді 2008 року, січні - квітні, червні, серпні, жовтні, грудні 2009 року, квітні, травні, вересні 2010 року не утримувався та не перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 2 387,23 грн. від суми таких доходів;

- п.п. 9.10.2, п.п. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону № 889, а саме працівники підприємства не повертали суми надміру витрачених коштів, отриманих під звіт, протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, не нараховувався штраф у розмірі 15% на не нараховувався податок з доходів фізичних осіб на суми таких надміру витрачених коштів, в результаті чого за жовтень -грудень 2008 року, січень -липень, жовтень, грудень 2009 року, лютий, березень, липень -листопада 2010 року по 5 особовим рахункам в 21 випадку не утримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 17 510, 29 та не нараховано штраф у розмірі 15% у сумі 14 883,86 грн.;

- ст. 16 п. 19.2-а ст. 19 Закону № 889 та п. 168.4 ст. 168 ПК України, а саме при нарахуванні та виплаті оподаткованих доходів на користь платників податку позивач за період жовтень -грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року, січень - грудень 2010 року та січень -вересень 2011 року не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 759 506, 07 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 08.12.2011 № 0000231702 про грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 34 781,38 грн. і штрафну санкцію у розмірі 190 851,37 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач при виплаті оподаткованих доходів на користь платників податку у листопаді 2008 року, січні -квітні, червні, серпні, жовтні, грудні 2009 року, квітні, травні, вересні 2010 року не утримувався та не перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 2 387,23 грн. від суми таких доходів.

Підпунктом 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889, що діяв на момент виникнення даних правовідносин визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього закону.

Згідно п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до п.п. «а»п. 19.2 Закону № 889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час виплати та за її рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи при перевірці касових книг, прибуткових касових ордерів, видаткових касових ордерів, звітів про використання коштів наданих на відрядження або під звіт, обігово -сальдових відомостей по рах. 372 «Розрахунки з підзвітними особами»за жовтень -грудень 2008 року, січень -липень, жовтень, грудень 2009 року, лютий, березень, липень -листопад 2010 року були встановлено факти неповернення працівниками підприємства сум надміру витрачених котів, отриманих під звіт, протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк. Крім того ВАТ «Племзавод «Колос»штраф у розмірі 15% від суми таких неповернутих підзвітних коштів та не нараховувало податок з доходів фізичних осіб на суми таких надміру витрачених коштів не нарахувало. В результаті цього за жовтень -грудень 2008 року, січень -липень, жовтень, грудень 2009 року, лютий, березень, липень -листопад 2010 року по 5 особовим рахункам у 21 випадку не утримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 17 510,29 грн. та не нараховано штраф у розмірі 15 % в сумі 14 883,86 грн.

Також відповідно до п.п. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону № 889 якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого п.п. 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця на який припадає останній день такого граничного строку то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 % суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою п.п. 9.10.1 цього пункту.

Якщо платник податку не повертає суму надміру втрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами встановленими п.п. 9.10.1 цього закону та платник податку сплачує штраф встановлений абз. 1 цього підпункту.

Крім того в акті перевірки зазначено, що при нарахуванні та виплаті заробітної плати працівникам позивача за період жовтень -грудень 2008 року, січень -грудень 2009 року, січень -грудень 2010 року та січень -вересень 2011 року підприємство не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 759 506,07 грн.

Стосовно твердження представника позивача про порушення з боку відповідача податкового законодавства щодо невірно визначеної бази для нарахування суми штрафних санкцій податку на доходи фізичних осіб в сумі 743 503,94 грн. у зв'язку з тим, що зазначена сума заборгованості виникла в минулому періоді і відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 18.01.2011 є скасованою і не є узгодженим податковим зобов'язанням.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Постанови Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2010 та Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 при перевірці, що оформлена актом від 10.02.2003 № 11-23-1/23-1-22/00846369 був охоплений період з 22.02.2007 по 04.08.2008, в той час як в даній справі період перевірки з 01.10.2008 по 30.09.2011, що також оформлено актом від 22.11.2011 № 125/17-1/00846369.

Щодо оскарженого податкового повідомлення -рішення № 0000231702 від 08.12.2011 суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно п. 56.9 ст. 56 ПК України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20 - денний строк, визначений у п. 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 цієї статті.

Суд не бере до уваги твердження позивача про відсутність у нього повідомлення щодо продовження строків розгляду скарги на повідомлення -рішення № 0000231702 від 08.12.2011, оскільки в судовому засіданні відповідач надав суду список № 34 від 20.02.2012 поштового відправлення, яким повідомлено позивача про продовження строків розгляду скарги.

Тобто відповідачем виконано обов'язок направлення повідомлення про продовження строку розгляду скарги.

Також щодо оскаржуваного податкового повідомлення -рішення № 0000121702 від 27.04.2012 на загальну суму 225 632,75 грн. відповідачем було подано заяву про визнання позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до ст. 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, виходячи з системного аналізу вищезазначених приписів податкового законодавства, суд вбачає відсутність порушення норм чинного податкового законодавства в рішеннях Переяслав -Хмельницької ОДПІ Київської області № 0000231702 від 08.12.2011, № 0000131702 від 27.04.2012 щодо збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.

За наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС № 0000121702 від 27.04.2012.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» судовий збір в сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 33 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 вересня 2012 р.