Ухвала суду № 25918700, 28.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18340/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Павленко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон Систем»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон Систем»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквілон Систем»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 09.11.2011 року № 0004852311, № 0004862311.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон Систем»відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Аквілон Систем»є юридичною особою, зареєстрованою Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 11.10.2007 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 697370 (т. 1 а.с. 163).

В період з 11.10.2011 року по 17.10.2011 року службовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Аквілон Систем», з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Групп», ТОВ «Амброзис», ТОВ «Косметік», ТОВ «Андрія Плюс», ТОВ «Артус», ТОВ «Дах майстер плюс», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Лерган»за період з 01.01.2008 року по 10.10.2011 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення вимог:

- п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток на загальну суму 353 633 грн. у тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 156 292,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 197 341,00 грн.;

- п. 198.3 ст. 1198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 204, п. 201.6 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість у сумі 282 910,00 грн., у тому числі за січень 2011 року в розмірі 5 737,00 грн., за лютий 2011 року в розмірі 44 377,00 грн., за березень 2011 року в розмірі 74 924,15 грн., за квітень 2011 року в розмірі 66 923,00 грн., за травень 2011 року в розмірі 90 949,00 грн.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт № 11928/23-11/35489708 від 24.10.2011 року (т. 1 а.с. 17-30), на підставі якого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва були винесені податкові повідомлення-рішення 09.11.2011 року:

- № 0004852311, яким ТОВ «Аквілон Систем»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 353 634,00 грн., у тому числі 353 633,00 грн. -за основним платежем та 1,00 -за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0004862311, яким ТОВ «Аквілон Систем»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 282 911,00 грн., у тому числі 282 910,00 грн. -за основним платежем та 1,00 -за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 31-32).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі -Закон № 334/94-ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із приписами п.п. «а»п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положенням абзаців 1-3 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абз. 4 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України).

Дослідженням матеріалів вказаної справи колегією суддів встановлено, що 22.02.2011 року між ТОВ «Аквілон Систем»та ТОВ «Сана Групп»було укладено договір № 22/02/2011, відповідно до якого ТОВ «Сана Групп»зобов'язується виконати роботи по поставці, виготовленню, монтажу і пуско-налагодженню кліматичних систем на об'єкті ТОВ «Аквілон Систем»на основі договірної ціни, а ТОВ «Аквілон Систем»зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов договору (т. 1 а.с. 78-80).

На виконання умов договору № 22/02/2011, ТОВ «Сана Групп»виписало акти приймання виконаних робіт та податкові накладні за № 156 від 23.02.2011 року, № 158 від 24.02.2011 року, № 159 від 24.02.2011 року, № 171 від 28.02.2011 року, № 188 від 28.02.2011 року, № 48 від 25.03.2011 року, № 105 від 28.03.2011 року, № 106 від 31.03.2011 року, № 107 від 31.03.2011 року, № 14 від 15.04.2011 року, № 35 від 20.04.2011 року на загальну суму 1 095 266,00 грн., в т.ч. ПДВ -182 544,40 грн. (т. 1 а.с. 84-95, 114-129).

Суми податку на додану вартість по вищенаведених податкових накладних у розмірі 182 544,40 грн. були включені позивачем до податкового кредиту за січень 2011 року у сумі 5 737,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 44 376,55 грн., за березень 2011 року у сумі 74 924,15 грн., за квітень 2011 року у сумі 57 506,67 грн.

15 квітня 2011 року між ТОВ «Аквілон Систем»та ТОВ «Амброзис»було укладено договір № 15/04/2011, відповідно до якого ТОВ «Амброзис» обов'язується виконати роботи по поставці, виготовленню, монтажу і пуско-налагодженню кліматичних систем на об'єкті ТОВ «Аквілон Систем»на основі договірної ціни, а ТОВ «Аквілон Систем»зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов договору.

На виконання умов договору № 15/04/2011, ТОВ «Амброзис»виписало акти приймання виконаних робіт та податкові накладні за № 58 від 29.04.2011 року, № 84 від 16.05.2011 року, № 99 від 18.05.2011 року, № 113 від 23.05.2011 року, № 116 від 25.05.2011року на загальну суму 602 192,60 грн., в т.ч. ПДВ -100 365,40 грн. (т. 1 а.с. 38-56).

Суми податку на додану вартість по вищенаведених податкових накладних у розмірі 100 365,40 грн. були включені позивачем до податкового кредиту за квітень 2011 року у сумі 9 416,67 грн., за травень 2011 року у сумі 90 948,76 грн.

При цьому, з акту перевірки вбачається, що в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Амброзис»та ТОВ «Сана Групп»мають ознаки фіктивності.

Так, з протоколів допиту директора ТОВ «Сана Групп»ОСОБА_2 та директора ТОВ «Амброзис»ОСОБА_6 від 15.06.2011 року вбачається, що останні за винагороду підписали засновницькі (установчі) документи та зареєстрували ТОВ «Сана Групп»і ТОВ «Амброзис», після чого ніякого відношення до діяльності вказаних підприємств не мали і не мають. Жодного звітного документа не підписували, договорів чи будь-яких інших угод від імені ТОВ «Сана Групп»і ТОВ «Амброзис»не укладали та не підписували, до діяльності ТОВ «Сана Групп»і ТОВ «Амброзис» ніякого відношення не мають, печатками товариств володіють інші особи (т. 1 а.с. 208-220).

Крім цього, з постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва старшого лейтенанта податкової міліції Романюка М.О. про порушення кримінальної справи та об'єднання кримінальних справ в одне провадження та прийняття кримінальної справи до свого провадження від 23.05.2011 року вбачається, що в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі № 49-3178, порушеної відносно директора та бухгалтера ТОВ «Кес-УА»встановлено, що невстановленими слідством особами в 2008-2011 роках без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності повторно були вчинені дії по створенню та придбанню, зокрема, ТОВ «Сана Групп»та ТОВ «Амброзис», що дало змогу невстановленим особам здійснювати незаконну діяльність, прикриваючись фактом реєстрації вказаних підприємств. Використовуючи вказані фіктивні юридичні особи, невстановлені особи отримали можливість, без участі засновників та директорів вказаних підприємств, розпоряджатися банківськими рахунками, складати від імені підприємств фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи, що свідчать про реалізовані товари, роботи (послуги), не надавати первинні документи до контролюючих установ, не сплачувати в повному обсязі до бюджетів та державних цільових фондів податки, збори, обов'язкові платежі.

Відповідач заперечує щодо правомірності договорів від 22.02.2011 року № 22/02/2011 та від 15.04.2011 року № 15/04/2011 та мотивує це тим, що останні носять фіктивний характер, оскільки підписи на первинних документах, наданих позивачу його контрагентами, здійснені від імені громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не мають юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 18. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі - Порядок), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку, тобто особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах даної справи, були підписані особами, які не мали на це права підпису та не були наділені повноваженнями на здійснення відповідних господарських операцій від імені ТОВ «Амброзис»та ТОВ «Сана Групп». У зв'язку з цим, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що ТОВ «Аквілон Систем»неправомірно сформований податковий кредит з ПДВ по операціях з поставки товарів (робіт, послуг) ТОВ «Амброзис»та ТОВ «Сана Групп».

Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій позивача по віднесенню до податкового кредиту грошових коштів по угодах з ТОВ «Амброзис»та ТОВ «Сана Групп».

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон Систем»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.