Ухвала суду № 25916402, 03.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2012 р. м. Київ К-11722/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

при секретарі -Руденко А.М.

за участю представників:

позивача -не з'явились,

відповідача -не з'явились,

прокуратури -Чубенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балканкар-Сервіс"

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2008

по справі № АС 12/594-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балканкар-Сервіс"

до Шосткинської МДПІ

за участю Прокуратури Сумської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балканкар-Сервіс" (далі -позивач, ТОВ "Балканкар-Сервіс") звернулося до господарського суду Сумської області із позовом до Шосткинської МДПІ (далі -відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.09.2007 №000100233/0, №112171/0, №000101233/0, прийнятих відповідачем.

Постановою Господарського суду Сумської області від 09.01.2008 позовні вимоги ТОВ "Балканкар-Сервіс" задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2008 скасовано постанову Господарського суду Сумської області від 09.01.2008 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2008, залишивши в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

В судове засідання з'явився представник прокуратури Сумської області. Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явивсь, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2007, відповідачем складений акт від 10.09.2007 № 1066/23-3/3143 та прийняті 19.09.2007 податкове повідомлення-рішення № 000100233/0, яким визначено позивачу суму зобов'язання з ПДВ 210048 грн., в тому числі 140032 грн. основного платежу, 70016 грн. штрафної санкції; податкове повідомлення-рішення № 112171/0 про визначення податку з доходів фізичних осіб 4384,09 грн., в тому числі 2009,53 грн. основного платежу, 2374,56 грн. штрафних санкцій; податкове рішення № 000101233/0 про застосування штрафної санкції 3737,5 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Донарахування позивачу ПДВ у розмірі 140032 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 70016 грн., відповідач обґрунтовує наступним: в ході проведення перевірки встановлено, що одним із основних постачальників ТОВ «Балканкар-Сервіс»в перевіреному періоді було підприємство ПП «Пиво Галичини», (код 31730724, м. Львів, вул. Навроцького, буд. 10).

Згідно інформації розміщеної на сайті ДПА України та інформації бази даних «РБ8»(історія платника ПДВ) свідоцтво платника ПДВ № 17840663 ПП «Пиво Галичини»анульовано 09.11.2005 за ініціативою податкової інспекції відповідно до акта № 782 від 09.11.2005 «Про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17840663 індивідуальний податковий номер 317307213041, виданого 10.12.2001».

Причина анулювання свідоцтва:

- платник не подає податковому органу декларації з податку на додану вартість

протягом дванадцяти послідовних податкових місяців за період з 20.10.2004 р. по

20.09.2005 р.;

- період, з якого платник не подає до ДПІ податкову звітність - 14.07.2004 р.

28.08.2007 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова було направлено запит № 1335/8/23-027 щодо проведення зустрічної перевірки ПП «Пиво Галичини».

На запит ВПМ Шосткинської МДПІ від 05.09.2007 № 11198/7/26-3102 у ГВПМ ДПІ у Галицькому районі м. Львова про надання копії акта про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ПП «Пиво Галичини»та інших документів, було отримано завірені в установленому порядку копію акта № 782 від 09.11.2005 про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 17840663 ПП «Пиво Галичини»та копію довідки № 17840663 від 23.11.2005 про неможливість вручення акта про анулювання Свідоцтва платника ПДВ по підприємству «Пиво Галичини»по причині відсутності за юридичною адресою.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що позивачем порушені вимоги статті 7, 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 2, п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, і не мав права включати до податкового кредиту ПДВ, у зв'язку із придбанням товару від ПП «Пиво Галичини», так як на момент надання податкових накладних, реєстрація ПП «Пиво Галичини»як платника податку на додану вартість була анульована.

За результатом перевірки позивачу також донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1943,5 грн., штрафної санкції в розмірі 2374, 56 грн., а також застосована штрафна санкція в розмірі 3737,5 грн. за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки.

Застосовуючи зазначені донарахування та санкції, відповідач посилається на таке: позивачем в порушення вимог п.п. 4.2.15 п.4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.10.1 п.п. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не утримано і не перераховано податку з доходів фізичних осіб із суми надмірно витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, отриманих під звіт в 2006 році найманою особою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівник підприємства - ТОВ «Балканкар-Сервіс»ОСОБА_3 в травні 2006 року по видаткових ордерах отримував із каси підприємства кошти під звіт, але кошти протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк не повернув в касу підприємства та не надавав звіт про використання коштів, згідно документів, наданих на перевірку.

Перевіркою дотримання порядку видачі готівки під звіт та її використання встановлено порушення п.2.11. розділу 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженої постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637, а саме: ненадання підзвітною особою авансового звіту про витрачання одержаних у касі готівкових коштів та неповернення до каси підприємства невикористаного залишку готівки.

Перевіркою встановлено, що працівнику підприємства ОСОБА_3 в травні 2006 року з каси підприємства видана готівка під звіт в сумі 14950 грн., в тому числі згідно видаткового касового ордера № 13 від 17.05.2006 року в сумі 10000 грн. та згідно видаткового касового ордера № 20 від 30.05.2006 року в сумі 4950 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що підзвітна особа ОСОБА_3 звіт про використання коштів не надав та не повернув до каси підприємства невитрачений залишок підзвітної суми.

На підставі вказаних висновків, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 112171/0 від 19.09.2007 про визначення податку з доходів фізичних осіб в сумі 4384,09 грн. та рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 19.09.2007 № 000101233/0 в розмірі 3737,5 грн.

Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, беручи до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з листопада 2005 року по травень 2007 року між позивачем та ПП «Пиво Галичини»було укладено ряд договорів купівлі-продажу, згідно яких позивач придбавав у ПП «Пиво Галичини»технічне обладнання.

Отримання позивачем обладнання підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними. Також, до матеріалів справи приєднані копії прибуткових касових ордерів, що підтверджують повну сплату вартості отриманої продукції.

Судом першої інстанції було встановлено, що контрагент позивача -ПП «Пиво Галичини», як юридична особа, на момент перевірки, а також на день розгляду справи існує, доказів припинення юридичної особи ПП «Пиво Галичини», як юридичної особи, не надано (копія свідоцтва про реєстрацію ПП «Пиво Галичини», як юридичної особи, - а.с. 48 т. 2).

Згідно з п.п. «б»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відбувається, зокрема, у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку оголошеного банкрутом, закінчує роботу, або платник податку ліквідується за власним бажанням, чи за рішенням суду. Згідно з абзацом восьмим цього пункту анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»- «г»цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу можливе лише, якщо юридичну особу виключено з державного реєстру. До такого виключення анулювання реєстрації здійснюється виключно за ініціативою юридичної особи. До анулювання реєстрації (припинення юридичної особи) юридична особа має право та зобов'язано, у випадках встановлених Законом, видавати податкові накладні на загальних підставах.

Вказаний висновок суду узгоджується з п.п. 2.3 ст. 2, п. 9.3 ст. 9 Закону «Про податок на додану вартість», які передбачають обов'язковість реєстрації особи як платника ПДВ, якщо вона укладає одну чи більше цивільно-правових угод, у наслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену п.п. 2.3.1. п.2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що акт № 782 від 09.11.2005 про анулювання Свідоцтва платника ПДВ -ПП «Пиво Галичини»не є самостійним і єдиним доказом позбавлення права і обов'язку особи, як платника ПДВ, при наявності встановлених судом фактів господарських відносин з позивачем.

Сума податку на додану вартість, в тому числі 140032 грн. була визначена позивачем відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникла у зв'язку із будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, і має від»ємне значення.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетному відшкодуванню підлягає частина того від»ємного значення, що дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, коли платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування подає до податкового органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

В силу п. 10. 4 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Пунктом 10.2 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають зокрема, за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність сплати до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невстановлення порушень позивачем податкового законодавства з ПДВ, встановлені відповідачем обставини при перевірці не впливають на податковий кредит та бюджетне відшкодування позивача, тому позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними.

Проте, судом апеляційної інстанції, наведені вище норми матеріального права та обставини справи, не були прийняті до уваги. Так, зокрема, судом не було враховано, що дата анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Пиво Галичина»є 09.11.2005, а дата укладення першого договору купівлі-продажу між позивачем та ПП «Пиво Галичина»є 01.11.2005, перша накладна №89 на відпуск товару видана 04.11.2005 та перша податкова накладна №63 складена 04.11.2005. Отже, ці події відбувалися до дати анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Пиво Галичина».

Щодо податкових повідомлень-рішень № 112171/0 від 19.09.2007 про визначення податку з доходів фізичних осіб в сумі 4384,09 грн. та рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 19.09.2007 № 000101233/0 в розмірі 3737,5о грн., то суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо їх неправомірності, оскільки видані із каси підприємства кошти працівнику підприємства ОСОБА_3 в розмірі 14950 грн., згідно з видатковим касовим ордером № 13 від 17.05.2006 в сумі 10000 грн., № 20 від 30.05.2006 в сумі 4950 грн., були видані як повернення перевитрат підзвітній особі. Працівник ОСОБА_3 від імені підприємства придбав 27.03.2006 запчастини у ТОВ «Принт ЛТД»на суму 206,00 грн., та 24.03.2006 здійснив попередню оплату станка ПП «Пиво Галичини»в сумі 15000 грн., що підтверджується звітом про використання коштів, виданих під звіт № 31 від 27.03.2006 з квитанцією № 2992 від 27.03.2006 та звітом про використання коштів № 30 від 24.03.2006 з приходним ордером № 293 від 23.03.2006, № 298 від 24.03.2006.

Таким чином, в даному випадку отримання працівником коштів в розмірі 14950 грн. не підпадає під дію норми ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки вона стосується коштів, виданих на відрядження або під звіт. Працівнику ОСОБА_3 кошти були фактично відшкодовані підприємством.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2008 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Господарського суду Сумської області від 09.01.2008.

Керуючись статтями 160, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балканкар-Сервіс" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2008 скасувати, а постанову Господарського суду Сумської області від 09.01.2008 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.А. МоторнийСудді І.В. Борисенко В.В. Кошіль