Ухвала суду № 25916069, 28.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" серпня 2012 р. м. Київ К-11529/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

та заяву Прокуратури Запорізької області

про приєднання до касаційної скарги

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2010 року

у справі № 2а-1068/09/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

за участю Прокуратури Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000010808/0 від 30 січня 2009 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що визначальною ознакою поставки товару в розумінні пункту 1.4 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР) є перехід права власності на товар, що відбувається з фактичною передачею майна, а тому, оскільки, в даному випадку поставки товару не відбулось, підстави для коригування податкового кредиту відсутні.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2010 року апеляційну скаргу ВАТ «Запорізький завод феросплавів»задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року скасовано. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000010808/0 від 30 січня 2009 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2010 року та залишення в силі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року.

Прокуратура Запорізької області в заяві про приєднання до касаційної скарги підтримує її вимоги.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції -без змін.

Крім того, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Запорізький завод феросплавів»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 вересня 2008 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт № 8/08-08/00186542 від 23 січня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000010808/0 від 30 січня 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 19 993 731,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР у зв'язку з неправомірним здійсненням коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за вересень 2008 року та, як наслідок, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року в розмірі 19 993 731,06 грн.

Крім того, судами встановлено, що між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів»укладено договори № 087018/804911 від 29 серпня 2008 року, № 087021/805437 від 30 вересня 2008 року, № 087022/805438 від 30 вересня 2008 року, № 087023/805439 від 30 вересня 2008 року, № 087024/805440 від 30 вересня 2008 року на поставку товару, умовами яких передбачено здійснення 100 відсоткової попередньої оплати на рахунок постачальника.

На виконання умов договорів у вересні 2008 року позивачем здійснено на адресу контрагента попередню оплату за товар в розмірі 268 552 300,00 грн. та, відповідно, віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 44 758 716,67 грн. по вказаній операції до складу податкового кредиту вересня 2008 року.

В рахунок отриманої попередньої оплати за товар та на виконання умов договору № 087018/804911 від 29 серпня 2008 року в жовтні 2008 року ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»поставлено на адресу позивача товар (агломерат АМ-35) на суму в розмірі 27 707 400,00 грн., однак за договорами № 087021/805437 від 30 вересня 2008 року, № 087022/805438 від 30 вересня 2008 року, № 087023/805439 від 30 вересня 2008 року, № 087024/805440 від 30 вересня 2008 року поставки товару не відбувалось.

З огляду на викладене, в листопаді 2008 року позивачем здійснено коригування податкового кредиту на суму в розмірі 20 066 278,00 грн., в тому числі по взаємовідносинам з ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»на суму в розмірі 19 993 731,06 грн. у зв'язку із поверненням попередньої оплати.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

При цьому, підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР передбачено, що, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Отже, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що положення пункту 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР поширюється на будь-які випадки зміни суми компенсації вартості товарів (послуг).

Таким чином, якщо попередня оплата, сплачена позивачем, потягла за собою зміну суми його податкового кредиту, то у випадку повернення такої попередньої оплати, з огляду на відсутність факту поставки, суми податкового кредиту позивача (покупця) підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2010 року. Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача -Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі його правонаступником -Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби та заяву Прокуратури Запорізької області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Суддя А.О. Рибченко