Ухвала суду № 25915954, 28.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/82080/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року

у справі № 2а-3282/11/1470

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Коблево»

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Коблево»(позивач) до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 000422 від 07 лютого 2011 року про застосування фінансових санкцій. Відшкодовано ВАТ «Коблево»судовий збір в розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року та прийняти нове рішення -про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Коблево»з питань дотримання вимог законодавства України, яке регулює виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв за період з 01 серпня 2008 року по 01 грудня 2010 року та перевірку відомостей, зазначених у довідках векселедавця, про цільове використання спирту етилового до податкових векселів № 1812391 та № 0332602, за результатами якої складено акт № 255/32-105/00413966 від 30 грудня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 000422 від 07 лютого 2011 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 192 694 251,44 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статей 2, 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 481/95-ВР) у зв'язку з використанням знаків для товарів та послуг, не внесених у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на те, що в охоплений перевіркою період позивачем при маркуванні виготовленої продукції використовувались знаки для товарів та послуг, зареєстровані в установленому чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством порядку, частину з яких не внесено у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону № 481/95-ВР виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Згідно із статтею 1 Закону № 481/95-ВР ліцензією (спеціальним дозволом) є документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до частини 8 статті 3 Закону № 481/95-ВР одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб'єкту господарювання додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зміни або доповнення до додатка до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом трьох робочих днів відповідно до заяви суб'єкта господарювання або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.

Частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 8 500 грн.

При цьому, слід зазначити, що наведений у вказаній статті перелік підстав відповідальності є вичерпним та не підлягає довільному та розширеному тлумаченню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем 28 серпня 2008 року отримано ліцензію серії АВ № 730735 на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція) терміном дії з 28 серпня 2008 року по 28 серпня 2013 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що з огляду на наявність у позивача ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, підстави для застосування до нього фінансових санкцій у вигляді штрафу відсутні.

Крім того, судами встановлено, що фактично позивач виробляв алкогольні напої, при маркуванні яких ним використовувались знаки для товарів та послуг, внесені у додаток до ліцензії № 394, але на етикетках, окрім таких знаків, містились інші позначення, які є або іншомовним перекладом торгових марок, або вказують на належність до окремих категорій виноробної продукції, або виконують функцію ідентифікатора виробника, а тому, на думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України, доводи відповідача щодо виробництва ВАТ «Коблево»алкогольних напоїв, які позначені знаками для товарів та послуг, не внесеними у додаток до ліцензії, є непідтвердженими належними засобами доказування припущеннями.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Суддя А.О. Рибченко