Ухвала суду № 25915784, 28.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/96613/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року

у справі № 0670/7607/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Овруцький молочноконсервний комбінат»

до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинними наказу та податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Овруцький молочноконсервний комбінат»(позивач) звернулось до суду з позовом до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції (відповідач), в якому просило визнати недійсними та скасувати наказ № 305 від 19 травня 2011 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки та податкові повідомлення-рішення № 0000152201 від 01 липня 2011 року, № 0000292301 від 01 липня 2011 року, № 0000302301 від 01 липня 2011 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000152201 від 01 липня 2011 року, № 0000292301 від 01 липня 2011 року, № 0000302301 від 01 липня 2011 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Овруцька МДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року та прийняти нове рішення -про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі наказу № 305 від 19 травня 2011 року проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ «Овруцький молочноконсервний комбінат»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 березня 2008 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт № 196/23-01-00418047 від 16 червня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000152201 від 01 липня 2011 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 680,00 грн., № 0000292301 від 01 липня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 121 563,00 грн. (97 250,00 грн. -основний платіж, 24 313,00 -штрафні (фінансові) санкції), та № 0000302301 від 01 липня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 336 392,00 грн. (2 319 833,00 грн. -основний платіж, 16 559,00 -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»у зв'язку з порушенням термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна станом на 01 квітня 2010 року, 01 липня 2010 року, 01 жовтня 2010 року, 01 січня 2011 року по експортному контракту № 2-2005 від 03 січня 2005 року на суму в розмірі 1 479 470,00 рос. руб.

Крім того, встановлено порушення пунктів 1.22, 1.25, 1.32 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки, позивачем не включено до складу валового доходу кредиторську заборгованість, термін позовної давності якої минув.

Також, встановлено порушення ВАТ «Овруцький молочноконсервний комбінат»пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України), підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 5.12.4 пункту 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з огляду на неправомірне віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених на підставі договорів, укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімбор», Товариством з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат», у зв'язку з їх нікчемністю.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позапланову виїзну документальну перевірку позивача проведено на виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 22 березня 2011 року, прийнятої за результатами розгляду подання слідчого з Особливо важливих справ Слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Житомирській області у кримінальній справі № 079027/10.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, оскільки, перевірку позивача призначено відповідно до кримінально-процесуального закону, то в силу положення пункту 86.9 статті 86 ПК України акт перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є доказом в кримінальній справі та на його підставі заборонено виносити податкові повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000152201 від 01 липня 2011 року, № 0000292301 від 01 липня 2011 року, № 0000302301 від 01 липня 2011 року прийнято відповідачем всупереч приписам пункту 86.9 статті 86 ПК України, у зв'язку з чим вони підлягають визнанню неправомірними та скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Суддя А.О. Рибченко