РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" вересня 2012 р. Справа № 12/5025/604/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Саврій В.А.
судді Дужич С.П. ,
судді Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Бугай Н.С.,
розглянувши апеляційну скаргу позивача - публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.07.12 р. у справі № 12/5025/604/12 (суддя Шпак В.О.)
за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Хмельницький
про стягнення 46 378, 59грн. з яких 30 000 грн. заборгованість, 10 860 грн. простроченої заборгованості із сплати відсотків, 1 890 грн. заборгованості з комісії, 3 628,59 грн. пені
За участю представників:
Позивача (скаржника) - Москалюк Світлана Анатолівна (довіреність № б/н від 12.11.2009р.)
Відповідача - ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2)
До початку розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи №12/5025/604/12 судді Крейбух О.Г., через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2012р., змінено склад суду у даній справі. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Філіпова Т.Л., суддя Дужич С.П.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.07.2012р. у справі №12/5025/604/12 (суддя Шпак В.О.) позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1.) про стягнення 46378,59грн. з яких 30 000 грн. заборгованість, 10 860 грн. простроченої заборгованості із сплати відсотків, 1 890 грн. заборгованості з комісії, 3 628,59 грн. пені -задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (і.п.н НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (код ЄДРПОУ 14360570) - 30000грн. заборгованості, 1041,35грн. судового збору.
У стягненні 10860грн. простроченої заборгованості із сплати відсотків, 1890грн. заборгованості з комісії, 3628,59грн. пені відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що, як вбачається із виписки банку, платіжного доручення №200 від 01.06.2011р., станом на 28.05.2012р. заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" склала 30000грн. На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.
В матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про наявність між сторонами договірних чи інших відносин стосовно погодження та визначення розміру і порядку сплати 24 % річних та комісії. Сторонами письмовий договір про забезпечення зобов'язання неустойкою (пенею ) не укладався. Тому господарський суд Хмельницької області відмовив у позові в частині стягнення з відповідача 10860 грн. простроченої заборгованості зі сплати відсотків, 1890 грн. заборгованості з комісії, 3628,59 грн. пені.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач -ПАТ КБ "Приватбанк" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2012р. у господарській справі №12/5025/604/12 в частині відмови в стягнені заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 10 860грн., заборгованості з комісії за користування кредитом в сумі 1 890грн., 3628,59 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань, ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2012р. залишити без змін.
Стверджує, що відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, які разом складають договір банківського рахунку №б/н від 22.03.2007р. (далі-договір), та зобов»язався виконувати умови договору.
Вважає, що укладеним між сторонами договором чітко передбачено проценти за користування кредитними коштами, розмір та умови стягнення, а відтак, висновки суду про відсутність доказів наявності досягнення згоди між сторонами щодо умов стягнення відсотків та комісії не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах.
Тому вважає, що позов в частині стягнення з відповідача 10 860 грн, простроченої заборгованості із сплати відсотків, 1 890 грн. заборгованості з комісії, 3628,59 грн. пені підлягає задоволенню.
Скаржник також зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права (арк.справи 61-68).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.2012р. у справі №12/5025/604/12 апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 60).
В судовому засіданні апеляційної інстанції 05.09.2012р. представник позивача (скаржника) - підтримав апеляційну скаргу, в своїх поясненнях посилається на доводи викладені в ній. З рішенням прийнятим судом першої інстанції не згодний в частині відмови в стягненні відсотків, пені та комісії, вважає, що воно в цій частині є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить позовні вимоги в частині відмови в стягненні відсотків, пені та комісії - задоволити.
Також, супровідним листом представник позивача подав в судове засідання копію договору банківського рахунку №б/н від 22.03.2007р.
ФОП ОСОБА_1 не скористався правом, передбаченим ст.96 ГПК України, подати письмовий відзив, однак, в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції є законним та обгрунтованим, таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 11.07.12 р. у справі № 12/5025/604/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
22.03.2007р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про відкриття поточного рахунку.
22.03.2007р. ПАТ КБ "ПриватБанк" уклав з ФОП ОСОБА_1 договір банківського рахунку, відповідно до п.1.1 якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки із спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.
Відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, які разом складають договір банківського рахунку № б/н від 22.03.2007р. (далі-договір), шляхом реєстрації в мережі Інтернет у системі клієнт-банк, що розміщені на сайті www.privatbank.ua, відповідно до умов якого, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_3, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку позивача та відповідача (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Тобто, кредитний договір між сторонами складається з договору банківського рахунку та затверджених банком умов і правил надання банківських послуг, які оприлюднені через сайт банку.
За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим договором (п.1.2 договору).
Підпунктом 3.18.1.1 умов та правил надання банківських послуг і тарифів банку передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі -„кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі -„ліміт"). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому, утворюється дебетове сальдо.
Згідно із п.3.18.1.3 умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.
Відповідно до п.3.18.1.6 умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).
Підпунктом 3.18.1.8 умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг"(або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі -далі „Угода").
Відповідно до п.п.3.18.1.11, 3.18.1.12, 3.18.1.13 умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування „кредитним лімітом на поточному рахунку" не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетового сальдо. Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена банком у порядку, передбаченому цим розділом „Умов та правил надання банківських послуг". При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку відсотки та пеню за користуванням кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом „Умов та правил надання банківських послуг".
Згідно із п.п.3.18.1.16, 3.18.1.17 умов при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг", банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом „першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі. При перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, власниками якого є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань. Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, належні до сплати банку, зі свого поточного рахунку.
Як передбачено п. 3.18.2.3.4. умов, банк має право, зокрема: при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Підпунктами 3.18.4.1, 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3 умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі -„період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під „непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.п.3.18.4.1.4 умов).
Підпунктами 3.18.4.2, 3.18.4.3 умов передбачено що, відповідно до ст.212 ЦК України, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 3.18.1.1, 3.18.1.6, 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.2.4, 3.18.2.2.5, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.18.1.13 (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов, встановленого п. 3.18.1.8). Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.18.1.1, 3.18.2.1.4, 3.18.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.18.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.
Клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати (п. 3.18.4.4 умов).
Пунктом 3.18.5. умов встановлена відповідальність сторін, де зокрема зазначено, що при порушенні клієнтом будь-якого із обов'язків по оплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагорода, передбачена п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня ( у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, вказаному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.
Як передбачено підпунктом 3.18.5.4 умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Як вбачається із виписки банку, платіжного доручення №200 від 01.06.2011р. позивач поповнив картрахунок ФОП ОСОБА_1 на суму 30000грн.
18.04.2012р. позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату 30000грн. простроченого тіла кредиту, 9140 грн. прострочених відсотків, 2871,06 грн. штрафу. Вказану вимогу відповідач отримав 23.04.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Згідно ст.202 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
У відповідності із ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Станом на 28.05.2012р. заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед позивачем склала 30000грн.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості.
Тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позов ПАТ КБ „ПриватБанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення 30000грн. заборгованості є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.
Однак, господарський суд Хмельницької області дійшов невірного висновку про відсутність доказів приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», оскільки відповідач приєднався до даних умов шляхом реєстрації в мережі Інтернет у системі клієнт-банк, що розміщені на сайті www.privatbank.ua, відповідно до умов якого, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_3, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку позивача та відповідача (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Як встановлено статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У пункті 3.18.4. умов встановлено, що обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%.
За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 24% річних починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під „непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.п.3.18.4.1.4 умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п.3.18.2.3.4. умов, банк має право, зокрема: при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції факти та зміст позовних вимог, колегія суддів вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 30000,00 грн. заборгованості із простроченого кредиту, 10860,00 грн. заборгованості зі сплати відсотків, 1890,00 грн. заборгованості з комісії, 3628,59 грн. пені. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні 10860,00 грн. заборгованості зі сплати відсотків, 1890,00 грн. заборгованості з комісії, 3628,59 грн. пені - підлягає скасуванню. В частині стягнення 30000 грн. заборгованості є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами, тому повинно бути залишено без змін.
У зв»язку з задоволенням апеляційної скарги судовий збір, на підставі ст.49 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу позивача - публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.07.12 р. у справі №12/5025/604/12 - задоволити.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 11.07.12 р. у справі №12/5025/604/12 в частині відмови в стягненні 10860грн. простроченої заборгованості із сплати відсотків, 1890грн. заборгованості з комісії, 3628,59грн. пені -скасувати.
В цій частині прийняти нове рішення.
Позов задоволити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (і.п.н НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк", м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (код ЄДРПОУ 14360570) - 10860грн. (десять тисяч вісімсот шістдесят гривень) простроченої заборгованості із сплати відсотків, 1890грн. (одна тисяча вісімсот дев»яносто гривень) заборгованості з комісії, 3628,59 грн. (три тисячі шістсот двадцять вісім гривень 59 коп.) пені.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (і.п.н НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (код ЄДРПОУ 14360570) -568,15 грн. (п»ятсот шістдесят вісім гривень 15 коп.) судового збору за подання позовної заяви.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (і.п.н НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (код ЄДРПОУ 14360570) -804, 75 грн. (вісімсот чотири гривні 75 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити господарському суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Філіпова Т.Л.
Судове рішення № 25910798, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 05.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/5025/604/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: