Постанова № 25910776, 29.08.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 року Справа № 4/27-11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Сініцина Л.М. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Сідий С.В.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера" на рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.12р. у справі № 4/27-11 (суддя Білоус В.В., Говор Н.Д., Матвійчук В.В.)

за позовом Приватного малого підприємства "Тирас"

до відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера"

про стягнення 89 125,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2012 року у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи № 4/27-11 судді Демидюк О.О., через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі № 4/27-11 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Сініцина Л.М., суддя Філіпова Т.Л.

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі №4/27-11 від 11.06.12р. позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем належними доказами доведено, що відповідач 04.09.2008 р. отримав від позивача товар на загальну суму89125 грн. (74270 грн. 83 коп. без ПДВ, 14854, 17 грн. - ПДВ) і неоплату їх всупереч вимогам ч.2 ст. 530 ЦК України і вимоги позивача від 11.01.2010 р. Відтак суд вважає позов обґрунтованим, таким, що ґрунтується на вимогах закону, а тому підлягаючим задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Пера" (далі ПВКП "Пера") звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 11.06.12р. у справі 4/27-11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що висновок місцевого суду щодо одержання відповідачем товару за спірною накладною може підтверджуватися оплатою попередніх накладних є хибним та не відповідає обставинам справи. Також суд помилково припустив, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу товару, оскільки Кравченко В.А. не підписував накладну від 04.09.08р., яка до матеріалів справи була долучена позивачем. Приймаючи рішення місцевий суд також проігнорував норми ст. 207 ч.2 ЦК України. А оскільки договір купівлі-продажу між сторонами був відсутнім при купівлі посівного матеріалу - суд повинен дати належну правову оцінку доказам позивача. Скаржник в апеляційній скарзі також зазначає, що зважаючи на те, що спірна накладна не містить усіх необхідних реквізитів, зокрема, печатки товариства та підпису директора, а також приймаючи до уваги факт відсутності відповідної довіреності саме на одержання спірних товарно-матеріальних цінностей за накладною РН-0000493 від 04 вересня 2008 року, то і висновок місцевого суду про одержання відповідачем товару за накладною РН-0000493 від 04 вересня 2008 року є помилковим.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. 28.08.2012р. на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання у вигляді електронного листа про розгляд апеляційної скарги без їхньої участі. Крім того, до початку судового засідання від представника відповідача надійшла телеграма з клопотанням про розгляд апеляційної скарги без їхньої участі.

Зазначені клопотання винесені на обговорення.

Представник позивача не заперечив проти розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представника відповідача.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.12р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні представник відповідача, визнаючи допущені порушення щодо складання видаткової накладної від 04.09.08р. як первинного бухгалтерського документа, настоює на відхиленні апеляційної скарги.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.12р. у даній справі слід скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, тим самим задовольнивши апеляційну скаргу скаржника, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, видатковими накладними № РН-0000483 від 26.08.2008 р., № РН-0000484 від 26.08.2008 р., № РН-0000493 від 04.09.2008 р. (а.с.64-66 т.І) стверджується передання позивачем відповідачеві посівного матеріалу (товар) відповідно на суми 49870 грн., 24947 грн. 50 коп., 89125 грн. За товар згідно накладних № РН-0000483, 0000484 від 26.08.2008 р. на суми 49870 грн. і 24947 грн. 50 коп. (загалом 74818 грн.) відповідач з позивачем розрахувався. Це стверджується копіями банківських квитанцій № 50 від 27.08.2008 р., № 23 від 28.08.2008 р., № 3 від 29.08.2008 р., № 40 від 01.09.2008 р., № 32 від 02.09.2008 р., № 212 від 11.09.2008 р. (а.с.57-60 т.І).

Товар згідно видаткової накладної № РН-0000493 від 04.09.2008 р. на суму 89125 грн. відповідачем не оплачений.

11.01.2010 р. позивач направив відповідачеві вимогу про оплату 89125 грн. за товар згідно видаткової накладної № РН-0000493 від 04.09.2008 р. Це стверджується копіями листа від 11.01.2010 р. (а.с.33 т.І), фінансового чеку органу поштового зв'язку від 11.01.2010 р. (а.с.34 т.І).

Як з'ясовано в суді апеляційної інстанції окремого письмового договору сторони не укладали, хоча в усіх без винятку накладних на отримання товарно-матеріальних цінностей та податкових накладних міститься покликання, як на підставу виникнення зобов'язань, договір №ДГ-2/21 від 13.08.08р.

Відповідач заперечує отримання насіннєвого матеріалу за накладною від 04.09.08р. взагалі, відтак відмовляється і провести оплату такої накладної.

Звертає увагу суду, що підпис, який на накладній ніби проставлений від юридичної особи її директором Кравченко В.А., насправді не є таким.

З цього приводу було проведено було призначено судову почеркознавчу експертизу.

Експерт ВКД НДЕКУ при УМВС України у Вінницькій області у висновку експертизи № 147-П від 11.04.2011 р. (а.с.83-85 т.І) проведеної на підставі постанови про призначення почеркознавчої експертизи від 23.03.2011 р. у кримінальній справі № 11180030, винесеної дізнавачем Теплицького РВ УМВС України у Вінницькій області прийшов до висновку про те, що вирішити питання: "Ким, Кравченко В.А. чи іншою особою виконаний підпис в накладній № 0000493 від 04.09.2008 р. не представляється можливим з простотою досліджуваного підпису, відсутністю комплексу ознак необхідних для будь - якого висновку, обмеженим об'ємом досліджуваного підпису." Суд першої інстанції зазначив, що відповідач неодноразово не виконував вимоги ухвал суду щодо явки в судове засідання керівника Кравченка В.А. для відібрання від нього експериментальних зразків підпису, надання його довільних зразків підпису, щоб у випадку виконання цих вимог дозволило б суду зібрати достатній матеріал для дослідження і призначення повторної почеркознавчої експертизи.

Заперечуючи в цілому наявність правовідносин, щодо отримання насіннєвого матеріалу за накладною від 04.09.08р., відповідач зазначає, що на таку значну партію не виписувалася навіть довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ).

Відтак видаткова накладна № РН-0000493 від 04.09.2008 р. не може розцінюватися як належний та допустимий доказ, оскільки не відповідає вимогам, які встановлені для первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документарне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення. (п. 2.2. Положення).

Згідно з пунктом 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна № РН-0000493 від 04.09.2008 р. не містить обов'язкового реквізиту, визначеного Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (печатки або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку отримувача), тому не може вважатися належним первинним бухгалтерським документом та бути доказом (фіксувати факт) проведення господарської операції з поставки товару.

Видаткова накладна є двостороннім документом, яка підписується обома сторонами договору, скріплюється печаткою і повинна передбачати та конкретизувати основні умови поставки продукції згідно договору.

Відповідно до Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Як вбачається з матеріалів справи, така довіреність на одержання відповідних цінностей в матеріалах справи також відсутня.

Як зазначалося вище у даній постанові, представник позивача визнає той факт, що мають місце порушення

Отже, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що з накладної № РН-0000493 від 04.09.2008 р. неможливо з'ясувати на ім'я саме кого було передано позивачем посівного матеріалу (товару), відповідно до того, що зазначена накладна не відповідає встановленим нормам закону.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Вищого господарського суду України у справі №11/5025/490/11 від 08.02.2012 р.

Апелювання до суду представника позивача щодо тієї обставини, що позивачем зазначені зобов'язання відображені також у податкових деклараціях та податкових накладних не може розцінюватися як беззаперечний та безспірний факт поставки такої продукції як насіння ріпаку.

Законом України "Про податок на додану вартість" (на момент виникнення спірних правовідносин) надавалося право виписки податкової накладної із дати виникнення податкових зобовязань.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.3.1. пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість") вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відтак сформувавши податкову накладну, у даному випадку, на підставі події щодо відвантаження товарів, не оформивши належним чином первинні бухгалтерські документи, позивач не мав правових підстав зазначену операцію відносити до податкових зобов'язань.

Поряд з тим, здійснюючи оптову торгівлю насінням, позивач не надав ні суду першої ні суду другої інстанції дозвіл на здійснення такої операції у формі ліцензії, адже станом на 04.09.08р. такий вид діяльності як оптова торгівля насінням підлягав ліцензуванню відповідно до пункту 65 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як прийняте з порушенням норм матеріального права.

Судові витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача. Видачу наказу на стягнення судових витрат із позивача на користь відповідача слід доручити господарському суду Вінницької області.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера" задовольнити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.12 р. у справі № 4/27-11 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позивачу - Приватному малому підприємству "Тирас" - в позові відмовити.

Стягнути з Приватного малого підприємства "Тирас" (46008, м. Тернопіль, вул. Живова, 32, код ЄДРПОУ 14049910) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера" (23800, смт. Теплик, Теплицький р-н, Вінницька обл., вул. І.Франка, 8а, код ЄДРПОУ 31857816) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 891 грн. 25 коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Вінницької області.

Справу №4/27-11 повернути господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Філіпова Т.Л.