Ухвала суду № 25903457, 05.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р.

справа № 2а-9063/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання –Шкуропадської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хазар»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року у справі № 2а-9063/10/0870 за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю «Хазар»про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и В:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ «Хазар»податковий борг у сумі 18068,96грн.. В обґрунтуванні заявлених вимог ДПІ вказувала на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток у розмірі 2057,28грн. та заборгованість по податку на додану вартість –16011грн..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2010р. позов задоволено у повному обсязі. Постанова суду мотивована наявністю у товариства податкового боргу, у вказаній сумі, який в добровільному порядку відповідачем не сплачується.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ «Хазар»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції, в частині стягнення заборгованості по податку на додану вартість у сумі 16011грн. та прийняти нову постанову, в цій частині, про відмову у задоволенні заявлених вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що по-перше: податковим органом порушено порядок направлення платнику податкових повідомлень-рішень та податкових вимог. По-друге: податкові повідомлення-рішення, якими визначено спірні суми податкових зобов’язань з ПДВ, не узгоджуються з вимогами законодавства, яке зазначено в якості правових підстав для прийняття таких рішень.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу з ПДВ у сумі 16011грн., суд першої інстанції виходив з того, що податкові зобов’язання у вказані сумі є узгодженими та з огляду на вжитті податковим органом заходів (перша та друга податкова вимога), підлягають стягненню з відповідача.

Такі висновки суду першої інстанції обґрунтовані наступним.

Податковий борг з податку на додану вартість у сумі 14647,0грн. виник в результаті визначення ДПІ податкових зобов’язань з ПДВ шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення №0003291600/0 від 27.05.2010 року з сумою податкового зобов’язання за основним платежем 14647 грн. 00 коп.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту перевірки №278/16/22137700 від 14.05.2010 року, в якому зроблені висновки про порушення позивачем п.п.7.7.5 та 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В результаті встановлених порушень зменшено за березень 2008 року суми від’ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ –10524 грн., зменшено за квітень 2008 року суми від’ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ –4123 грн.

Крім цього, проведеною перевіркою, за наслідками якої складено Акт №279/16/22137700 від 14.05.2010 року, встановлено порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов’язань.

На підставі встановленого порушення прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0003281600/0 від 27.05.2010 року з сумою штрафу у розмірі 10% узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, сплаченої з затримкою, у розмірі 1364 грн. 68 коп.

Зазначені податкові повідомлення –рішення направлялися відповідачу за юридичною адресою, але повернулись до ДПІ з відміткою про невручення, за закінченням терміну зберігання, про що були складені відповідні Акти щодо неможливості вручення, податкові повідомлення –рішення розміщено на дошці податкових оголошень.

Про неможливість вручення вказаних податкових повідомлень-рішень, ДПІ надано до суду докази поштових відправлень з відповідними відмітками поштового органу.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно із пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

З огляду на вказані обставини судом першої інстанції зроблено висновок про обґрунтованість заявленого позову, що стало підставою для стягнення податкової заборгованості, у тому числі заборгованості по ПДВ у розмірі 16011грн..

Суд апеляційної інстанції, за наслідками перегляду судового рішення, не вбачає підстав для його скасування з огляду на наступне.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що податкове зобов’язання вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Днем отримання податкового повідомлення, у разі неможливості вручення його платнику податків, є день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень.

В той же час, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що податковим органом не надано доказів розміщення податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов’язання з ПДВ та застосовані штрафні санкції на дошці податкових оголошень.

З цього приводу судом апеляційної інстанції на адресу ДПІ було зроблено запит (а.с.82), який отримано податковим органом (а.с.83). З огляду на ненадання відповіді на запит, судом постановлено ухвалу про зобов’язання посадових осіб ДПІ надати інформацію щодо розміщення на дошці податкових оголошень податкових повідомлень-рішень №0003291600/0 від 27.05.2010 року та №0003281600/0 від 27.05.2010 року (а.с.88). Вказану ухвалу позивачем отримано, натомість витребуваних судом доказів ДПІ не надано.

Таким чином, судом дотримано принцип адміністративного судочинства щодо офіційного з’ясування обставин справи, а позивачем не доведено факту розміщення податкових повідомлень- рішень з ПДВ на дошці оголошень.

В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що 19.07.2010р. ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя на запит директора ТОВ «Хазар»додатково надала під розписку вищезазначені акти перевірок та податкові повідомлення-рішення.

Згідно із пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 цього Закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Згідно із пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Процедура адміністративного та судового оскарження по вказаним податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем не розпочиналася, а відтак сума заборгованості по ПДВ у розмірі 16011,68грн. є узгодженою.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги в частині не відповідності податкового повідомлення-рішення №0003291600/0 від 27.05.2010 року вимогами законодавства, яке зазначено в якості правових підстав для його прийняття. Так, обґрунтовуючи такі доводи відповідач вказував на те, що вказане рішення не узгоджується з вимогами пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ, на підставі якого прийнято спірне рішення.

Як зазначено вище, вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту перевірки №278/16/22137700 від 14.05.2010 року, в якому зроблені висновки про порушення позивачем п.п.7.7.5 та 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Сума 14647,0грн., яка зазначена у вказаному ППР, є сумою податкового зобов’язання з ПДВ (основний платіж), а не штрафною санкцією, як про це зазначав відповідач.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що суд першої інстанції помилково вказує на те, що підставою виникнення податкових зобов’язань, які визначено податковим повідомленням-рішенням №0003291600/0 від 27.05.2010 року, стало зменшення сум від’ємного значення, оскільки в Акті перевірки вказується на збільшення суми від’ємного значення зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ.

Такі доводи апеляційної скарги суд вважає необґрунтованими, оскільки в описовій частині Акту перевірки, на яку посилається відповідач, перевіряючими особами дійсно було встановлено безпідставне збільшення підприємством суми від’ємного значення зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що і стало підставою для прийняття податковим органом рішення про зменшення за березень 2008 року суми від’ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ –10524 грн., зменшення за квітень 2008 року суми від’ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ –4123 грн.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про наявність у відповідача узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ у розмірі 14647,0грн., які визначені у податковому повідомлені-рішенні №0003291600/0 від 27.05.2010 року.

Обґрунтованими висновками суду першої інстанції є і висновки щодо наявності у відповідача податкового боргу у розмірі 1364,68грн., який виник в результаті несплати відповідачем узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, які визначено податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №0003281600/0 від 27.05.2010 року.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту перевірки №279/16/22137700 від 14.05.2010 року, яким встановлено порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов’язань.

У вказаному Акті перевірки відображено суми узгоджених податкових зобов’язань, дні прострочення сплати цих зобов’язань. Вказані відомості акту перевірки відповідають обліковій картці платника податків –ТОВ «Хазар».

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 16011,68грн.

Таким чином, судом першої інстанції правильно вказано на наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу з ПДВ.

В іншій частині судове рішення не оскаржується.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1, ст. 198, ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хазар»залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року у справі № 2а-9063/10/0870 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 06.07.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк