УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2012 р. справа № 2а-0870/6179/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря - Шкуропадської В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі №2а-0870/6179/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстратор Таврія- Фонд»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Реєстратор Таврія-Фонд»звернулося з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0000012200/0 від 02.03.2011р., № 0000102200 від 25.05.2011р., якими визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та № 0000231702/0 від 02.03.2011р., яким визначено податкові зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду 29 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками, які зроблено в Акті перевірки та які, на думку ДПІ, свідчать про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено акт № 270/22-23792601 від 10.02.2011р.
В акті перевірки зроблені висновки про порушення підприємством:
- пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.6 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд" занижено податок на прибуток на суму безоплатно отриманих послуг у розмірі 5075,00 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2007 року у сумі 350,00 грн., за ІІІ квартал 2007 на суму 350,00 грн., за 2007 рік на суму 350,00 грн., за ІІ квартал 2008 року у сумі 350,00 грн., ІІІ квартал 2008 року на суму 975,00 грн., за 2008 рік на суму 975 грн., за ІІ квартал 2009 року на суму 1500,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року на суму 3 750,00 грн.;
- п. 5.1, п. п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безпідставно включено до складу валових витрат членські внески до Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв (м. Київ) за період з 01.07.2006 по 30.09.2010 на загальну суму 8 580,00грн.;
- п. 1.15 ст. 1, пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.9 "г" п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 "а" ст.. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд" не нараховано, не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 492,87 грн.
Висновків про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ДПІ дійшла з огляду на наступне.
Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд" з СПД ОСОБА_1, в межах яких приватним підприємцем надавалися інформаційно-консультативні послуги. Вартість послуг у розмірі 20 300,0грн. на час перевірки не сплачені. 13.10.2009р. державним реєстратором до ЄДРПОУ внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 У зв'язку з припиненням підприємницької діяльності СПД ОСОБА_1, ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд" було зобов'язано відобразити у валових доходах суму 20 300,0грн., яку ДПІ, з огляду на припинення підприємницької діяльності постачальника послуг, визначила як безоплатно надані послуги. Вказані обставини стали підставою для висновків ДПІ про заниження валових доходів, що у свою чергу призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 5075,0грн.
Крім цього, перевіркою встановлено, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат сплачені членські внески до Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв на загальну суму 8 580,0грн. Порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на думку ДПІ, полягало у тому, що вказані витрати понесені підприємством не у межах господарської діяльності.
Порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», з огляду на висновки Акту перевірки, полягають у наступному.
Перевіркою встановлено, що деякі видаткові касові ордери щодо видачі готівкових коштів найманим працівникам були оформлені з порушенням вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме відсутні підписи із зазначенням одержаної суми фізичних осіб-працівників підприємства. У зв'язку з цим податковий орган вважає, що зазначені грошові кошти є додатковими виплатами у грошовій формі керівнику підприємства, який фактично здійснював зняття готівкових коштів з банківського рахунку. Посилаючись на положення п.1.15 ст.1 п.4.2.9 «г»п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податкова інспекція вказувала на те, що ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд" є податковим агентом у разі виплати громадянину доходу, а тому було зобов'язано нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
На підставі акту перевірки, 02 березня 2011 року ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000012200/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 7 962,50 грн., в т.ч. 6 370,00 грн. за основним платежем та 1 592,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення та №0000231702/0 про визначення позивачу податку з доходів найманих працівників в сумі 616,09грн. в т.ч. 492,87 грн. за основним платежем та 123,22 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
За наслідками адміністративного оскарження, скаргу ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд" рішенням ДПА у Запорізькій області від 13.05.2011 № 2193/10/25-020 залишило без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін, а також збільшено суму податку на прибуток на 350,00 грн. і відповідно штрафні (фінансові) санкції, у зв'язку з чим 25 травня 2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102200, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 438,50 грн., в т.ч. 350,00 грн. за основним платежем та 87,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень, є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Щодо заниження валового доходу на суму 20 300,00 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначено вище, вказане порушення ДПІ пов'язує з тим, що підприємство, відповідно до п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», було зобов'язано збільшити валовий дохід на суму безоплатно отриманих послуг від СПД ОСОБА_1 В свою чергу, безоплатно надані послуги, ДПІ пов'язує з припиненням підприємницької діяльності СПД ОСОБА_1
Відповідно до п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безоплатні надані послуги -це послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.
Таким чином, зі змісту наведеної норми матеріального права вбачається, що безоплатно надані послуги характеризується такими визначальними ознаками як надання послуг платником податку, які не передбачають можливості виплати компенсації за наданні послуги.
Встановлені обставини свідчать про те, що між ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд" та ФОП ОСОБА_1 були укладені договори про надання інформаційно-консультаційних послуг № 13/а від 28.04.2007, № б/н від 21.03.2008, № 20/а від 10.06.2008, № 23 від 08.09.2008, б/н від 05.05.2009, № 25 від 25.06.2009, № 26 від 14.07.2009, № 27 від 05.08.2009, № 28 від 02.09.2009. За умовами договорів ФОП (виконавець) зобов'язався надавати ТОВ (замовнику) спеціальну інформацію (консультацію), зокрема щодо розробки комплексу документів та послідовності проведення процедури переведення цінних паперів акціонерних товариств з документарної форми в без документарну; по розробці комплекту документів та послідовності проведення процедури реорганізації акціонерних товариств; по підготовці та проведенню загальних зборів акціонерів замовника тощо, а замовник зобов'язався прийняти послуги та оплатити їх. Розділом 4 у вказаних договорах сторони визначали суму договору та порядок оплати наданих послуг.
Виконання вказаних робіт (надання послуг) підстверджується актами виконаних робіт, складені сторонами. На оплату наданих послуг ФОП виставлялись рахунки, однак ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд" здійснило лише часткову оплату в сумі 5 000 грн.
З урахуванням вимог п.1.23 ст.1 названого Закону, та встановивши той факт, що послуги, які надано СПД ОСОБА_1 на адресу ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд", надавалися на платній основі, у зв'язку з чим і виникла кредиторська заборгованість у позивача, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на неправомірність позиції податкового органу щодо обов'язку позивача збільшити валовий дохід на суму безоплатно наданих послуг.
Щодо висновків Акту перевірки про завищення позивачем валових витрат на суму членських внесків, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті
Згідно із пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються: суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям -засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.
Суд першої інстанції вірно вказав на те, що сплата позивачем внесків до Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю позивача, у зв'язку з чим позивач мав право на віднесення вказаних витрат до складу валових витрат.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, які свідчать про те, що ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд" у періоді, що перевірявся, мав ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів: діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів видану 25.10.2005 серії АБ № 29331, серії АБ № 0558082 від 24.10.2002.
Відповідно до п. 6 Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 р. № 348 (в редакції чинній на момент спірних відносин), ліцензіат може провадити свою професійну діяльність тільки за умови вступу до щонайменше однієї саморегулівної організації професійних учасників фондового ринку.
Як зазначено в акті перевірки, Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД) зареєстрована Печерською районною державною адміністрацією м. Києва та знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва як неприбуткова організація.
Згідно Статуту Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД) - є добровільною недержавною некомерційною організацією, заснованою на засадах рівноправності, вільного волевиявлення і спільності інтересів своїх членів.
Відповідно п. 5.4.3 Статуту ПАРД, член ПАРД зобов'язаний сплачувати членські внески, які встановлюються рішенням Загальних зборів асоціації шляхом їх визначення в Положенні про членство в ПАРД.
Документом, який регламентує процедури вступу, перебування, виходу та виключення з ПАРД, права та обов'язки членів ПАРД, види та порядок застосування заходів впливу, що застосовуються до члена ПАРД за порушення Статуту та Правил ПАРД є Положення про членство в ПАРД (оновлена редакція затверджена рішенням XXI Загальних зборів ПАРД від 13.03.2009).
Згідно п. п. 4.1.3 п. 4.1 розділу 4 Положення про членство в ПАРД, член ПАРД зобов'язаний сплачувати періодичні (членські) внески.
Протягом перевіряємого періоду ТОВ "Реєстратор "Таврія-Фонд" через розрахунковий рахунок (підтверджено банківськими виписками) перераховувало на розрахунковий рахунок Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв на суму 8 580,00 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані витрати пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки без членства у вказаній організації і відповідно без сплати членських внесків, позивач не мав можливості здійснювати свою Статутну діяльність.
Щодо висновків ДПІ про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб в сумі 492,87 грн. суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити.
Позиція ДПІ у цій частині спірних правовідносин полягає у тому, що оскільки касові ордери не дають змоги встановити факт виплати заробітної плати найманим працівникам, у зв'язку з недоліками їх оформлення та враховуючи той факт, що фактичне зняття готівкових коштів з банківської установи здійснювалось керівником підприємства, то відповідно дохід отримано цим керівником, у зв'язку з чим підприємство, як податковий агент, було зобов'язано нарахувати та утримати податок з доходів фізичних осіб на дохід, який отримав керівник підприємства.
Враховуючи позицію ДПІ та дослідивши у судовому засіданні видаткові касові ордери, які дійсно мали недоліки у їх оформленні, суд першої інстанції правомірно вказав на те, що такі недоліки оформлення видаткових касових ордерів можуть лише свідчити про порушення підприємством Порядку оформлення касових операцій, а не про порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в частині не нарахування та не утримання податку з доходів фізичних осіб.
Обґрунтовано суд першої інстанції вказав і на те, що твердження ДПІ про отримання доходу саме керівником підприємством жодними доказами не підтверджено.
В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що керівником підприємства ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд" Тоцьким С.М. здійснювалось зняття готівкових коштів (гривні) з банківського рахунку підприємства № 26500001023839 в ЗАТ "Хоум Кредіт Банк" на видачу зарплати, одноразової матеріальної допомоги, закупівлю товарно-матеріальних цінностей. Факт такого зняття грошових коштів з банку підтверджується чеками, реквізити яких вказані у касовій книзі підприємства. Зняті грошові кошти з банку були належним чином оприбутковані в касі підприємства, що підтверджується відповідними записами в касовій книзі підприємства та відображено безпосередньо в акті перевірки.
В касовій книзі підприємства наведені записи про видачу отриманих з банку готівкових коштів найманим працівникам підприємства у вигляді заробітної плати, одноразової матеріальної допомоги на підставі видаткових касових ордерів.
Суд першої інстанції правильно вказав на те, що ДПІ не спростовано той факт, що вказані у видаткових касових ордерах особи цей дохід отримали. З наданих копій платіжних доручень та довідки ТОВ "Реєстратор Таврія-Фонд" судом встановлено, що із виплачених сум доходу фізичним особам-працівника підприємства було нараховано, утримано та сплачено податок з доходів фізичних осіб.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про те, що відповідачем не доведено як факт отримання доходу саме керівником підприємства так і порушення позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в частині нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб.
Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач фактично посилається на доводи перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки, натомість цим доводам та висновкам, як зазначено вище, суд першої інстанції надав належну правову оцінку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі №2а-0870/6179/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст ухвали виготовлено 20.06.2012р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Судове рішення № 25903245, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 9101/3146/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: