Ухвала суду № 25902874, 05.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р. справа № 2а-13675/08/0470 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Ракової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року

у справі за адміністративним позовом прокурора Довгинцівського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області до Комунального житлового підприємства №13 м.Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач прокурор Довгинцівського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі Центральна МДПІ) 3.12.2008 року звернувся до відповідача Комунального житлового підприємства №13 м.Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі КЖП №13 м.Кривий Ріг Дніпропетровської області) із позовними вимогами про стягнення суми податкового боргу у розмірі 1 143 279, 68 гр., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 927 202, 58 гр.; з податку на прибуток у розмірі 658, 42 гр.; адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 215 418, 68 гр.

З врахуванням неодноразового уточнення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача суми ПДВ в розмірі 924 339, 15 гр., в тому числі пеню 90 527, 78 гр., а також суми адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 215 418, 68 гр.

Відповідач КЖП №13 м.Кривий Ріг Дніпропетровської області заперечував проти позову, та просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року позов задоволено частково, стягнено з відповідача КЖП №13 м.Кривий Ріг Дніпропетровської області на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 656 894, 37 грн. , а також суми штрафу в розмірі 215 418, 68 грн. , на загальну суму 872 313, 05 грн. , в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Центральною МДПІ подано апеляційну скаргу про скасування постанови суду першої інстанції, де просять прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що КЖП №13 м.Кривий Ріг Дніпропетровської області зареєстровано в Центральній МДПІ у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області як платник податків, та ним подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за період з липня 2006 року по жовтень 2008 року на загальну суму 701 527гр.

Центральною МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість: №0001401401640 від 01.06.2006 року на суму 140 270, 15 гр.; №0002041502 від 06.07.2007 року на суму 24 365, 15 гр., №0002961502 від 21.08.2007 року на суму 4 520, 07 гр. Вказані рішення є узгодженими, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Тим же податковим органом при надходженні платежів від позивача як платника податків здійснювалось зарахування отриманих коштів на погашення заборгованості минулих періодів в порядку календарної черговості, у зв'язку із чим нарахована пеня: за період з 06.12.2005 року по 31.12.2005 року в розмірі 19 742, 23 гр., при зарахуванні коштів у погашення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням №0001401401640 від 01.06.2006 року нарахована пеня у розмірі 2 969, 33 гр., сума направлених на погашення зобов'язання коштів визначена податковим органом в розмірі 15 241, 93 гр.; за період 2007 рік нарахована пеня в розмірі 21 880, 44 гр., за 2008 рік -45 935, 78 грн.; за порушення порядку відчуження активів, які перебувають у податковій заставі податковим повідомленням-рішенням від 25.04.2008 року №4/20254872/240 застосовано штраф в розмірі 215 418, 68 гр.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач здійснив часткову оплату самостійно визначених податкових зобов'язань на суму 487 739 гр., при цьому не сплатив зобов'язання за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями з врахуванням суми штрафу на загальну суму 872 313, 05 гр. та суми пені, правильність вищенаведених розрахунків підтверджена сторонами в судовому засіданні першої інстанції.

Відповідно до Порядку подання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 01.07.2002 року № 301 (далі -Порядок №301), установлена послідовність дій платників податків при заповненні розрахункових документів у разі сплати платежів до бюджету.

Пунктом 4 вказаного порядку встановлено, що платники податків, що перераховують платежі до бюджету, заповнюють поле Призначення платежу платіжного документа згідно з вимогами додатка 4, який є пам'яткою про порядок заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету. Пам'ятка встановлює, що в полі №4 Призначення платежу друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Код сплати визначається платником податків самостійно при погашенні сум податкового зобов'язання (штрафної санкції) або податкового боргу 101, при сплаті пені 106.

Відповідно до положень пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон №2181) податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Вказана норма закріплює принцип рівності бюджетних інтересів, але не встановлює обов'язків та відповідальності платника податків за його недотримання, та не обмежує прав платника податку на свій розсуд розпорядитися своїми власними активами, не надаючи право податковому органу змінювати призначення платежу, визначеного платником.

Оскільки інструкція, яка набрала чинності з 13.08.2005 року згідно наказу ДПА України 18.07.2005 року № 276, зареєстрованого в МЮ України 02.08.2005 року за № 843/11123, не містить положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність врахування при веденні обліку надходження платежів призначення платежу, визначеного платником податків у відповідних платіжних документах; з урахуванням добровільно сплачених відповідачем сум правильність часткового задоволення позову та стягнення з позивача сум податкових зобов'язань, відносно яких відсутнє підтвердження їх добровільного погашення на загальну суму 872 313, 05 гр.

З матеріалів справи вбачається, що отримані податковим органом платежі до 23.03.2007 року включно направлялись на погашення податкового боргу, який виник на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2005 року №17/165; в подальшому з 23.03.2007 року суми отриманих платежів зараховувались в порядку календарної черговості на погашення інших зобов'язань , починаючи із зобов'язання, визначеного в податковій декларації №11995 від 20.05.2005 року . При цьому, податковим органом не враховувалось призначення платежу, визначене самостійно платником податків.

У зв'язку із направленням вказаних сум платежів на погашення боргу минулих періодів, податковим органом позивачу одночасно нарахована пеня, яка заявлена до стягнення в цій справі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що суд першої інстанції вірно застосував чинне законодавство та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум пені в розмірі 90 527, 78 гр., які нараховані Центральною МДПІ відповідачу при проведенні зарахування сум поточних зобов'язань в погашення заборгованості минулих періодів в порядку календарної черговості, оскільки згідно п.п. 16.3.1. п. 16.3. ст. 16 Закону №2181 закінченням строків нарахування пені є день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

При цьому податковий орган при нарахуванні пені має додержуватись п.п. 16.3.3. п. 16.3. ст. 16 Закону №2181 із врахуванням правила щодо призначення платежу, визначеного платником податків, яким встановлено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що саме податковий орган у встановленому порядку має право вживати заходи на погашення пені із одержаних від платника податків сум на сплату певного податкового боргу, з врахуванням визначеного платником призначення платежу, самостійно здійснити розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, а стягнення судом заявлених позивачем сум пені фактично змінить порядок їх зарахування.

Оскільки відповідно до приписів п.п.15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону №2181за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання, позов відповідно до реєстрації надходження поданий 03.12.2008 року, а тому позивач не допустив порушення строку звернення до суду.

Так як податкове повідомлення-рішення від 25.04.2008 року №4/20254872/240, яким нараховані суми штрафу в розмірі 215 418, 68 гр. в судовому або апеляційному порядку не скасовано, зобов'язання є узгодженими, відповідач як платник податків 14.05.2008 року скористався правом судового оскарження вказаного рішення, але провадження у справі закрито ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2008 року за клопотанням відповідача, висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відмови в задоволенні позову в цій частині є вірним.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200,205,206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова