Ухвала суду № 25902866, 19.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. справа № 23/750/06-АП-11/297/09-АП Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Ліпіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 13 липня 2010 року по справі

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САН»до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «САН»звернувся до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000322302/0/1776 від 6.04.2006 року, №0000332302/0/1777 від 6.04.2006 року, №0000322302/1/20645 від 9.06.2006 року, №0000332302/1/20646 від 9.06.2006 року, №0000322302/2/29204 від 21.08.2006 року, №0000332302/2/29205 від 21.08.2006 року, №0000322302/3/38117 від 3.11.2006 року, №0000332302/3/38118 від 3.11.2006 року.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 13.07. 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «САН» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 1.04.2004 року по 30.09.2005 року.

За наслідками перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя складений акт виїзної планової документальної перевірки №47/23-32149667 від 24.03.2006 року, яким встановлено порушення ТОВ«САН» вимог п.5.1 пп.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції закону від 22.05.1997 року №283/97-ВР з наступними змінами, по операціях з контрагентом ПП «УкрРесурсПром»за період 4 квартал 2004 року - 2 квартал 2005 року у зв'язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують здійснення господарської діяльності; та порушення вимог п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 ,7.4.5 п.7.4, пп.7.7.5,7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. з наступними змінами, у зв'язку безпідставністю віднесення до складу податкового кредиту сум по операціях з контрагентами ПП «Рост-Стат» за період з листопада 2004 року по травень 2005 року, ТОВ «СК-Тавр»за травень 2004 року,ТОВ «Стронг»за період з січня по травень 2005 року, ПП «УкрРесурсПром»за червень 2005 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя складені податкові повідомлення-рішення № 0000322302/0/1776 від 6.04.2006 року, №0000332302/0/1777 від 6.04.2006 року, №0000322302/1/20645 від 9.06.2006 року, №0000332302/1/20646 від 9.06.2006 року, №0000322302/2/29204 від 21.08.2006 року, №0000332302/2/29205 від 21.08.2006 року, №0000322302/3/38117 від 3.11.2006 року, №0000332302/3/38118 від 3.11.2006 року про визначення грошових зобов'язань за платежем податку на прибуток в сумі 417 795 гр., із яких 283 013 гр. за основним платежем, 134 782гр. за штрафними (фінансовими) санкціями, та грошових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 711 648гр.50коп. , із яких 438 547 гр. за основним платежем, 273 101гр.50коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження позивачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень, скарги залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення без змін.

Відповідно до акту перевірки ТОВ«САН» за зазначений період часу здійснювало господарську діяльність з контрагентом ПП «УкрРесурсПром», договори від імені якого підписані директором і власником підприємства Бездетко В.М., який змінив прізвище на Стоборов , внаслідок чого, за думкою перевіряючих, оскільки первинні документи господарської діяльності - договори поставки підписані прізвищем Бездетко, ці документи не є доказом здійснення господарської діяльності позивача з ПП «УкрРесурсПром», та підставою для віднесення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару у цього підприємства, власних витрат позивача .

При цьому відповідачем доказом зміни 21.11.2003 року прізвища Бездетко на Стоборов використано ксерокопію довідки, завіреної ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя , а не свідоцтво про реєстрацію зміни прізвища зазначеної особи.

Відповідно до п. 5.1 ст.5. Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до пп.5.2.1. п.5.2 ст.5. Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 року з наступними змінами, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачу при перевірці надані первинні документи , що підтверджують придбання позивачем за період 4 квартал 2004 року - 2 квартал 2005 року товару у ПП «УкрРесурсПром», зареєстрованого згідно вимог чинного законодавства, позивач не знав і не міг знати про зміну прізвища директора контрагента, який особисто несе відповідальність за проведення відповідних змін в установчі документи, а тому суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем до валових витрат ТОВ«САН» витрат, пов'язаних з придбанням товару у ПП «УкрРесурсПром»в вищезазначений період часу.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи положень п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 ,7.4.5 п.7.4, пп.7.7.5,7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР, в результаті чого безпідставно відніс до складу податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентами , а саме: ПП «Рост-Стат» суму 39 781гр.27коп. за період з листопада 2004 року по травень 2005 року; ТОВ «СК-Тавр» суму 19 556гр.92коп. за травень 2004 року; ТОВ «Стронг»суму 145 874гр.55коп. за період з січня по травень 2005 року; ПП «УкрРесурсПром»суму 233 333гр.34коп. за червень 2005 року.

Відповідно до змісту пп. 7.4.1. та пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансо вих санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверд жену зазначеними цим підпунктом документами."

Відповідно до п.п. 7.5.1 пп.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг)

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат з сплати податку, що не підтверджені податковими накладними.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та контрагентами ПП «Рост-Стат», ТОВ «СК-Тавр», ТОВ «Стронг», ПП «УкрРесурсПром»в період, що перевірявся відповідачем, укладені договори купівлі-продажу брухту сталевого та стружки сталевої тощо.

Фактичне виконання контрагентами вищезазначених договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», а саме: договорами, видатковими накладними, платіжними дорученнями.

Відповідачем не заперечується наявність у позивача як у покупця, видаткових накладних, наданих вищезазначеними контрагентами, первинні документи досліджені представником податкового органу під час перевірки, що підтверджується змістом Акту перевірки.

Чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість одним із постачальників товару у ланцюгу постачання не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого при придбанні товару, оскільки Закон №168/97-ВР не ставить таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару своїх договірних (цивільно-правових) та податкових зобов'язань.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником подат ків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог цивільного, господарського, податкового та іншого законодавства.

Оскільки на час дії угод зазначені контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому позивач не мав підстав вважати діяльність зазначених контрагентів протиправною.

Враховуючи викладене, є вірним висновок суду першої інстанції, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 13 липня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова