Ухвала суду № 25902832, 16.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18012/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 р. адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд»(надалі за текстом -«ДП «Сантрейд») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби (надалі за текстом -«СДПІ у м. Києві») щодо проведення позапланової перевірки, складання акта перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення. Позивач також просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000374040 від 22.06.2011 р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 661 935 грн. 15 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії СДПІ у м. Києві з проведення перевірки ДП «Сантрейд»на підставі наказу від 16.05.2011 р. № 304, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011 р. №0000374040.

В апеляційній сказі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.05.2011 р. СДПІ у м. Києві на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України видано наказ № 304 про проведення позапланової невиїзної перевірки ДП «Сантрейд».

Перевірку проведено у період з 17.05.2011 р. по 30.05.2011 р. і оформлено актом №369/40-40/25394566 від 06.06.2011 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ДП «Сантрейд»з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Стилет-ЮГ» та ПП «Альтекс-ЮГ»за період з 01.09.2010 р. по 30.11.2010 р.».

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок віднесення, у періоді що перевірявся, до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ПП «Стилет-ЮГ»та ПП «Альтекс-ЮГ»у складі вартості товару.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Між позивачем та ПП «Стилет-Юг»укладено договори поставки № 4500556199 від 07.10.2010 р., № 4500556329 від 08.10.2010 р., № 4500556765 від 12.10.2010 р., № 4500533070 від 16.10.2010 р., № 4500557390 від 18.10.2010 р., № 4500557734 від 19.10.2010 р., № 4500557858 від 20.10.2010 р., № 4500561496 від 17.11.2010 р., № 4500560981 від 16.11.2010 р., № 4500561598 від 18.11.2010 р., № 4500561856 від 20.11.2010 р., № 4500561959 від 22.11.2010 р., № 4500562474 від 26.11.2010 р., № 4500562314 від 25.11.2010 р., № 4500562356 від 26.11.2010 р.

За умовами цих договорів ПП «Стилет-Юг»зобов'язувалось передати соняшникове насіння, а ДП «Сантрейд»- прийняти і оплатити товар.

07.10.2010 р. між позивачем та ПП «Стилет-Юг»укладено договір поставки ячменю № 4500556239.

Також, між ДП «Сантрейд»та ПП «Альтекс-Юг»було укладено договори поставки № 4500553139 від 17.09.2010 р., № 4500554413 від 25.09.2010 р., № 4500556052 від 08.10.2010 р., № 4500561190 від 17.11.2010 р. та № 4500561428 від 17.11.2010 р.

Відповідно до умов цих договорів ПП «Альтекс-Юг»зобов'язувалось продати товар «Ячмінь 3 класу»та «Пшениця»з доставкою в порт, а позивач -прийняти і оплатити товар.

На виконання названих договорів позивач перерахував постачальникам кошти, а його контрагенти виписали податкові накладні.

Сплачений у складі вартості товару податок ДП «Сантрейд»віднесло до податкового кредиту і заявило до бюджетного відшкодування.

Разом з тим, відповідно до актів ДПІ у м. Херсоні № 614/23-2/370048886 від 09.03.2011 р. та № 607/23-2/37048928 по ланцюгу постачання від постачальників ПП «Стилет-ЮГ»та ПП «Альтекс-ЮГ»і надалі до покупців не встановлено фактичного руху товару.

На думку податкового органу наведене свідчить, що контрагенти позивача не мали можливості здійснювати операції з приймання товарів та подальшої їх реалізації.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, СДПІ у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000374040 від 22.06.2011 р., яким ДП «Сантрейд»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 661 935 грн. 15 коп.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Частиною 4 підпункту 7.3 названої статті ПК України визначено, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

З матеріалів справи вбачається, що СДПІ у м. Києві були підготовлені запити до позивача від 19.04.2011 р. № 11691/10/40-447 та № 11688/10/40-447.

Разом з тим, відсутні будь-які відомості про направлення їх позивачеві листом з повідомленням чи вручення під розписку.

За таких обставин, суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності проведення перевірки.

На момент виникнення спірних правовідносин, питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 168/97-ВР»).

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пункт 1.8. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За змістом наведених правових норм правильність формування платником ПДВ податкового кредиту вимагає сплати податку у складі вартості товару (послуги) та підтвердження належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність поставки товарів ПП «Стилет-ЮГ»та «Альтекс-ЮГ».

Судова колегія знаходить такий висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії договорів поставки, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, договорів перевезення, товарно-транспортних накладних, договорів складського зберігання зерна, а також докази подальшої переробки і поставки, отриманого товару.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.