Постанова № 25902802, 04.09.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2169/12

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Собчук І.Е.

за участі:

представників позивача - Драчука С.Л., Фадєєва О.С.

представника відповідача - Шмагалова Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001221700 від 14.02.2012 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року , та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому вказав на обґрунтованість висновків податкового органу, викладених в акті камеральної перевірки №239/17/37154535 від 01.02.2012 р., та на правомірність, винесеного на підставі вказаного акту, податкового повідомлення-рішення №0001221700 від 14.02.2012 р. про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 510 грн.

В судовому засіданні представники позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просили постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.05.2012 року скасувати, а позов - задовольнити, надали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 29.10.2011 року позивачем подано до Красилівською МДПІ податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2011 року, в якому, у графі № 2, зокрема, зазначено ідентифікаційні номери фізичних осіб НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

30.01.2012 року ТОВ "Ясен-Поділля" подано уточнюючий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників і сум утриманого з них податку за III квартал 2011 р. (форма № 1-ДФ) №9014637019 від 30.01.2012 року, згідно якого невірний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 замінено на вірний - НОМЕР_4.

01.02.2012 року Красилівською МДПІ проведено камеральну перевірку податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку за III квартал 2011 року ТОВ "Ясен Поділля" за результатами якої встановлено порушення п. 3.1.13 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України № 1020 від 24.12.2010 р. та пункту 119.2 ст. 119 розділу II Податкового кодексу України. Вказане порушення полягало в заповненні із помилками податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2011 року, зокрема, позивач в графі 2 вказаного розрахунку вказав недійсний ідентифікаційний номер НОМЕР_3, замість вірного НОМЕР_5.

За наслідками проведеної перевірки, на підставі виявлених порушень, складено акт камеральної перевірки №239/17/37154535 від 01.02.2012 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001221700 від 14.02.2012 р. про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 510 грн., на підставі п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в уточнюючому розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників і сум утриманого з них податку за III квартал 2011 р. №9014637019 від 30.01.2012 року замінено лише один невірний ідентифікаційний номер (і.н. НОМЕР_2 замінено на і.н. НОМЕР_4), в той час як недійсний ідентифікаційний номер ОСОБА_6 НОМЕР_3 не було замінено на вірний ідентифікаційний номер НОМЕР_5, що й слугувало підставою для застосування до позивача штрафних санкції.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до довідки Красилівської МДПІ № 9571/8/29-0 від 02.04.2010 р. та згідно даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів м. Хмельницького ОСОБА_6 належить реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_5, в той час як в податковому розрахунку доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2011 року вказано ідентифікаційний номер даної особи (НОМЕР_3).

Разом з тим, судом першої інстанції, при встановленні дійсного реєстраційного номера облікової картки ОСОБА_6, взято до уваги лише довідку Красилівської МДПІ № 9571/8/29-0 від 02.04.2010 р., в той час як в матеріалах справи наявна копія довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_6

Відповідно до даної довідки, ДПІ у м.Хмельницькому повідомляє, що ОСОБА_6 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_3. В ідентифікаційному номері дійсно допущено виправлення, однак, шляхом порівняння цифр у ідентифікаційному номері ОСОБА_6 чітко простежується відмінність між сьомою та восьмою цифрою вказаного номеру, тобто відсутні підстави стверджувати, що дійсним ідентифікаційним номером даної особи є НОМЕР_5.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 2.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України № 1020 від 24.12.2010 року податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступник за останнім календарним днем звітного кварталу, тобто податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2011 року подається до 09.11.2011 року.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) та Порядок його заповнення та подання затверджена наказом ДПА України № 1020 від 24.12.2010 року.

Відповідно до п. 3.1.13 розділу ІІІ даного Наказу у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

Згідно п.п. "б", "г" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів зобов'язані:

- подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду;

- подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем в податковому розрахунку доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2011 року вказано вірний ідентифікаційний номер ОСОБА_6, а тому висновки податкового органу та суду першої інстанції в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, в акті перевірки зафіксовано подання позивачем податкового розрахунку з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, яке кваліфіковане податковим органом як порушення позивачем вимог п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Згідно із п. 119.3 ст. 119 Податкового кодексу України, оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника по датків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунк том 119.2 цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

Таким чином, вбачаючи в діях позивача ознаки правопорушення, передбаченого п. 119.3 ст. 119 ПК України, відповідачем було кваліфіковано дані дії за п. 119.2 ст. 119 ПК України.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про неправильне застосування податковим органом норм матеріального права, що призвело до невірної кваліфікації дій позивача та винесення неправомірного податкового повідомлення-рішення, на підставі якого до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 510 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства щодо порядку заповнення та подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2011 року, а тому оскаржуване рішення податкового органу, на підставі якого до позивача застосовані фінансові санкції за вказане порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

В силу частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у зв'язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати .

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001221700 від 14.02.2012 р.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" судові витрати у розмірі 107,3 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "11" вересня 2012 р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.