Ухвала суду № 25902801, 04.09.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/617/12

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Білоуса О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Техноцукор" про застосування адміністративного арешту коштів , -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Вінниці (далі - ДПІ у м.Вінниці, позивач) із адміністративним позовом до приватного підприємства "Техноцукор" (далі - ПП "Техноцукор", відповідач) про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2012 р. в задоволенні позовних вимог ДПІ у м.Вінниці відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

06.08.2012 р. відповідач подав до суду письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки обставини, які слугували приводом застосування арешту майна відповідача відпали.

Сторони у справі 04.09.2012 р. подали до суду заяви, в яких просили суд провести розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення у справі в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для звернення ДПІ у м.Вінниці до адміністративного суду для застосування арешту коштів на рахунках ПП "Техноцукор" слугувало недопущення керівництвом відповідача посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Техноцукор".

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що рішенням № 3633/23 від 23.01.2012 року позивачем застосовано адміністративний арешт майна відповідача.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ДПІ у м.Вінниці, виходив з того, що відповідачем в подальшому було допущено посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, тобто усунено причини застосування адміністра тивного арешту майна, а тому підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків не вбачається.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачем було направлено запит до ПП "Техноцукор" №74337/2330 від 13.12.2011 р., в якому ДПІ у м.Вінниці просила ПП "Техноцукор" надати інформацію та її документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів господарських операцій ПП "Техноцукор" із ТОВ "Ентерпрайзглобал С.А.", ТОВ "Інжбудцентр", ПП "Моноліт-Будлуг-А", ПП "Строй-Індустрія-7 за період з грудня 2007 по березень 2010 року.

Відповідь на вказаний запит відповідач надав в листі від 19.12.2011 р., зокрема зазначив, що вищезгаданий запит не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому позивач не вбачає законних підстав для надання завірених копій первинних документів, що зазначені в запиті.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не на дасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов 'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

20 січня 2012 року відповідно до наказу №112/23 від 19.01.2012 року та направлення № 83/23 від 20.01.2012 року старший державний податковий ревізор-інспектор ДПІ у м. Вінниці Петрук С.Г. прибув для проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП "Техноцукор" за період з 01.12.2007 року по 31.03.2010 року на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, однак директор ПП "Техноцукор" відмовився від отримання копії зазначеного вище наказу та не допустив посадову особу до проведення перевірки, про що останнім складено акт №9123 від 10.01.2012 р.

Відповідно до п.п. 94.2.3. п.94.2. ст. 94 ПК України, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби податковим органом може бути застосовано арешт майна такого платника податків.

Згідно з п.94.4. ст.94 ПК України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відносно застосування арешту коштів на рахунку платника по датків встановлено порядок, який відповідає нормам глави 72 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ щодо пра вового режиму банківських рахунків. Зокрема, ст. 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо роз порядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Так, у відповідності з п.94.6 ст.94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служ би до суду.

Згідно п. 94.6. ст. 94 ПК України, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї ж статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

23.01.2012 року начальником ДПІ у м.Вінниці прийнято рішення № 3633/23, на підставі якого застосовано повний адміністративний арешт майна ПП "Техноцукор", обґрунтованість якого підтверджена постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2012 р. по справі №2а/0270/347/12.

Разом з тим, з 19.03.2012 року по 21.03.2012 року Державною податковою службою у Вінницькій області на підставі наказу № 84 від 15.03.2012 року здійснено невиїзну позапланову перевірку ПП "Техноцукор" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з ТОВ "Ентерпрайзглобал С.А.", ТОВ "Інжбудцентр", ПП "Моноліт-Будлуг-А", ПП "Строй-Індустрія-7 за період з 01.01.2007 року по 31.03.2010 року та за наслідками якої складено акт №8/1640/31601877 від 22.03.2012 року.

Відповідно до п.п. 94.19.3 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється, зокрема, у зв 'язку з усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що допустивши посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, відповідач фактично усунув обставини, які слугували приводом для застосування адміністративного арешту майна платника податків, а тому підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків - відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 вересня 2012 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Білоус О.В.