Ухвала суду № 25900243, 22.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5888/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Старової Н.Е.

суддів - Чаку Є.В, Файдюка В.В.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові техно-системи»на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові техно-системи»про стягнення заборгованості, суд -

В С Т А Н О В И В

Броварська об'єднана державна податкова інспекція (надалі -позивач або ОДПІ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові техно-системи»(надалі ТОВ «Нові техно-системи»або відповідач, або апелянт) про стягнення заборгованості.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати повністю, та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невірне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем було самостійно подано до податкового органу податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки, в яких самостійно визначено розмір цього податку, а саме: від 29.01.2010р. за № 2069 на суму 689 767, 11 грн. та від 28.01.2010р. за № 1216 на суму 68 767, 11 грн., за загальною сумою 721 456, 42 грн.

Працівниками Броварської ОДПІ було проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, за результатами якої складено Акт № 234-1503 від 17.06.2010р. про порушення вимог пп. 5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»(далі Закон №2181-ІІІ), а саме : платником несвоєчасно сплачено орендну плату за землю. Вказаний акт було направлено відповідачу засобом поштового зв'язку на юридичну адресу зазначену в ЄДРПОУ. Проте, відповідно до довідки пошти від 24.06.2010р., поштове відправлення позивачу було повернуто без вручення з причин неповної адреси платника податків.

Як наслідок, позивачем було складено Акт № 228 від 30.06.2010р. про неможливість вручення акта камеральної перевірки платнику податків, оскільки останній не знаходиться за юридичною адресою та було направлено першу податкову вимогу від 06.04.2010р. № 1/189 на суму 16530, 99 грн. щодо сплати заборгованості в добровільному порядку, яку також було повернуто без вручення з причини незнаходження фактичного місця знаходження платника податків, а тому 16.08.2010р. першу податкову вимогу було розмішено на дошці оголошень, про що складено Акт №116 від 16.08.2010р.

Так само, після повернення без вручення, другу податкову вимогу було розміщено на дошці оголошень, та складено Акт №145 від 06.10.2010р.

Також, позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2010р., якою було встановлено порушення відповідачем пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181 -ІІІ, а саме : неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2010р., за результатами якої складено Акт № 687/15-01, та на підставі якого винесено податкове повідомлення рішення від 21.10.2010р. № 0006691501/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170 грн.

На підставі Акту перевірки № 234-1503 від 17.06.2010р. було винесено податкове повідомлення рішення від 30.06.2010р. № 0002571503/0 яким визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6448, 42 грн., яке було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом, проте повернуто позивачу з відміткою «за зазначеною адресою не проживає», про що позивачем складено Акт №244 про причини невручення цього податкового повідомлення-рішення платнику у зв'язку з не знаходженням останнього за юридичною адресою та розміщення його на дошці податкових оголошень.

До того ж, подальші поштові відправлення, а саме: акт №88/861/1503/33927665 про результат перевірки своєчасності сплати (перерахування) податків відповідача, було отримано відповідачем, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні. Так само відповідачем отримано повідомлення -рішення № 0000971503 від 28.07.2011р., винесене за наслідками перевірки, яким визначено суму податкового зобов'язання, сплаченого з затримкою, в розмірі 32 997,68 грн., адресоване на юридичну адресу відповідача зазначену в ЄДРПОУ, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача щодо неузгодженості податкових зобов'язань та порушення процедури надіслання податкових повідомлень -рішень є безпідставним і не відповідає дійсності, оскільки згідно, пп.6.2.4 п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181 -ІІІ у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення -рішення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (знаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення вважається днем вручення.

Так, вірним є висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення від 30.06.2010 № 0002571503/0 на суму 6 448, 42 грн. було розміщено на дошці податкових оголошень, що підтверджується відповідними актами, та податкове повідомлення рішення від 28.07.2010 № 0000971503, яким визначено суму податкового зобов'язання, сплаченого з затримкою, в розмірі 32 997,68 грн. вручено відповідачу, що підтверджено поштовим повідомленням, а тому є узгодженими і складають суму податкового боргу, яка підлягає сплаті, з чим погоджується судова колегія.

Крім того, суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що згідно з пп.5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України № 2181 -ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та п. 4.3 ст. 4 цього закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення -рішення, за винятком випадків, визначених пп. 5.2.2 цього пункту (оскарження податкового зобов'язання). Відповідачем було самостійно подано до податкового органу податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у яких самостійно визначено розмір цього податку на загальну суму 721 456, 42 грн.

До того ж, як було встановлено судом першої інстанції, на день розгляду даної справи судом, податковий борг становить 1 099 337, 64 грн., який відповідачем не сплачено, та вказане було підтверджено відповідачем, а також було визнано відповідачем наявність боргу за основним платежем, частково за штрафними санкціями та обґрунтованість позовних вимог.

Відтак, суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що відповідно до ч.1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Тому, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, з яким погоджується судова колегія, що визнання відповідачем адміністративного позову в частині не суперечить вимогам наведеної статті, та з огляду на те, що заперечення відповідача позивачем спростовані належними доказами, викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Нові техно-системи», не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 13 березня 2012 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові техно-системи»залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.