Ухвала суду № 25895268, 04.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2012 року м. Київ К-13834/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вербицької О.В.

Суддів Кошіля В.В.,

Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2008 року

та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2009 року

у справі № 2-19/6013-2008А (22-а-1878/08)

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

третя особа Сімферопольська міська рада

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (далі по тексту - позивач, ВАТ "Кримгаз") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, ДПІ), третя особа Сімферопольська міська рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2008 року позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0017042301/0 на суму 2864,85 грн., №0017052301/0 на суму 5272,44 грн., №0017062301/0 на суму 758,27грн. від 30 жовтня 2007 року.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2009 року змінено постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2008 року та викладено резолютивну частину в наступній редакції: «Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим: №0017042301/0 від 30 жовтня 2007 року на суму 2864,85 грн., №0017052301/0 від 30 жовтня 2007 року на суму 5272,44 грн., №0017062301/0 від 30 жовтня 2007 року на суму 758,27 грн.»

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга ДПІ підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 19 жовтня 2007 року проведено виїзна планова перевірка ВАТ "Кримгаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2006 року по 30 червня 2007 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19 жовтня 2007 року №6734/23-2/03348117.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ відносно позивача 30 жовтня 2007 року прийнято податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб: №0017042301/0 на суму 2864,85 грн., №0017052301/0 на суму 5272,44 грн., №0017062301/0 на суму 758,27 грн.

Суд першої інстанції прийшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що на момент проведення перевірки між сторонами не були укладені додаткові угоди, які б містили в собі новий розмір орендної плати за земельні ділянки, тотже, відсутнє заниження позивачем податкового зобов'язання по орендній платі за землю у червні 2007 року за рахунок не застосування коефіцієнтів до ставки земельного податку, встановлених з 1 червня 2007 року рішенням 21-ої сесії Сімферопольської міської ради 5-го скликання №264 від 24 травня 2007 року "Про орендну плату за землю по місту Сімферополю".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" користування землею в Україні є платним. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, яка визначається у залежності від грошової оцінки земель. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, яка необхідна орендарю для здійснення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій, що діюче законодавство та умови договору передбачають зміну орендної плати тільки шляхом встановлення нових коефіцієнтів до ставок земельного податку (тобто автоматично) є необґрунтованими, оскільки розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди між орендодавцем і орендарем, та розмір орендної плати за землю підлягає зміні за домовленістю сторін відповідно з нормами, які вносяться в чинне законодавство.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податку, нараховане контролюючим органом відповідно до пункту 4.2 і пункту 4.3 статті 4 Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податку податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2, то фактично підпункт 17.1.3 встановлює необхідність погодження податкового зобов'язання, з якого сплачуються штрафні санкції. На момент винесення рішення про застосування штрафних санкцій у зазначених сумах податкові зобов'язання не були узгодженими. Таким чином, застосування відповідачем штрафних санкцій згідно зі спірним податковим повідомлення-рішення, є неправомірним.

Колегія суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо зміни резолютивної частини прийнятого судом першої інстанції рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - відхилити.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька Судді(підписи)В.В. Кошіль О.В. Муравйов