Вирок № 25886739, 20.08.2012, Бродівський районний суд Львівської області

Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 1-158/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Бродівський районний суд Львівської областіБродівський районний суд Львівської області в складі головуючої судді Бородійчук О.І.,

при секретарі Скорик І.Б.,

з участю прокурора Головки Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Бродівського районного суду Львівської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,-

в с т а н о в и в:

4 червня 2012 року близько 03.30 год. ОСОБА_1, перебуваючи в АДРЕСА_2 на господарстві ОСОБА_2, під час конфлікту, умисно наніс удар кулаком правої руки в ліву нижню частину обличчя гр. ОСОБА_3, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження, що виразились у переломі нижньої щелепи зліва між другим та третім зубами без зміщення, що відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я.

У пред'явленому обвинувачені за ч.1 ст. 122 КК України ОСОБА_1 визнав себе винним повністю, у вчиненому щиро кається. Він суду пояснив, що 03.06.2012 року, на перший день Зелених свят, близько 22.00 год. він приїхав у сусіднє біля Заболотців село Вовковатиця Бродівського району, де того дня святкували храмовий празник. Приїхавши у дане село, пішов до народного дому на дискотеку, де зустрів свого доброго знайомого ОСОБА_4, який також родом із с. Заболотці. Вони з ОСОБА_4 танцювали, розмовляли, виходили на вулицю і досить весело проводили час, спиртних напоїв не вживали. По закінчені дискотеки, це вже було 04.06.2012 року близько 03.00.год. ОСОБА_4 сказав, що іде спати у будинок свого знайомого і що там нікого не має та запропонував іти з ним, оскільки вже була пізня година і не було чим заїхати додому. Він погодився і вони вдвох пішли до будинку ОСОБА_5. По дорозі ОСОБА_4 розповів, що домовився з своїм родичем ОСОБА_5, що після дискотеки піде до нього на дачу в с. Вовковатиця переночувати і той йому дозволив, сказавши де лежить ключ. Прийшовши на місце, ОСОБА_4 підійшов до лічильника, де мав бути ключ, протее, його там не було. Тоді ОСОБА_4 взяв за клямку вхідних дверей, попробував їх відкрити і побачив, що вони закриті зсередини. ОСОБА_4 шарпнув двері догори, і вони відкрились. Коли двері відкрились, вони зайшли в середину і пройшли у кімнату, де було ліжко. Зайшовши у дану кімнату, побачили на ліжку невідомого хлопця, який був одітий у штани, футболки на ньому не було, а біля нього лежала ОСОБА_6, яка була одіта у штани і футболку, вони обоє спали. Вони збудили невідомого хлопця і запитали хто він, на що він обурився і сказав їм вийти. Тоді вони покликали невідомого на двір, щоб при розмові не розбудити ОСОБА_6. Коли невідомий вийшов, вони знову почали його запитувати хто він і що тут робить, на що той почав їм вказувати іти додому. ОСОБА_4 намагався пояснити, що вони мають тут ночувати, однак той не хотів нічого слухати, казав щоб вони не мішали йому відпочивати з дівчиною і продовжував їх виганяти, грубо висловлюючись у їхню сторону. У відповідь на його образливі слова ОСОБА_1 не стримався і наніс йому удар кулаком правої руки в обличчя в область щелепи, від чого той впав на землю, на спину. Коли піднявся, ОСОБА_4 наніс йому удар у обличчя в область очей. Тоді вони з ОСОБА_4 взяли його за руки і відвели на декілька метрів від будинку, де вдарили ще по разу в обличчя в область очей, щоб провчити його. Після цього ОСОБА_4 побачив у нього на обличчі кров і побіг до хати, звідки приніс відро води, він в цей час був біля невідомого. Вони з ОСОБА_4 допомогли йому помитися, в ході чого той розповів, що звати його ОСОБА_3 і сам він з Буського району. Коли всі заспокоїлись, то він з ОСОБА_4 вибачились перед ОСОБА_3, сказавши, що не хотіли, щоб все так сталось, провели його до будинку, а самі пішли додому в с.Заболотці Бродівського району.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд, відповідно до положень ст.299 КПК України визнав не доцільним подальше дослідження доказів по справі, оскільки підсудним не оспорюються фактичні обставини справи і кваліфікація інкримінованого йому протиправного діяння. Інші учасники судового засідання не заперечують, щоб не досліджувати ті обставини справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, на думку суду, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, так як останній вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання, не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, судом враховуються суспільна небезпечність та наслідки вчиненого злочину, мотив, мета та спосіб вчинення злочинного діяння, каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, що є обставиною, яка пом'якшує покарання. За таких обставин суд приходить до переконання про доцільність призначення ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано інкримінований йому злочин.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд на думку суду слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Окрім того, суд приходить до переконання про необхідність задоволення цивільного позову прокурора Бродівського району Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної держаної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.

Керуючись ст.ст. 323 -324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначити іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

Ш не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

Ш повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд відносно ОСОБА_1 залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської обласної державної адміністрації (м. Львів ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 01996711, р/р 3541005002790) кошти, затрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 1044,40 грн.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу його проголошення.

Суддя О. І. Бородійчук