Ухвала суду № 25881434, 05.09.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/506/12

Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький П.Д.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях, Державної податкової інспекції у м. Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях про визнання протиправною бездіяльності та стягнення сум надмірно сплачених коштів , -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Чернівці, третьої особи на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях про визнання протиправною бездіяльності та стягнення сум надмірно сплачених коштів. Позовні вимоги мотивовано тим, що товариство у 2008 році сплачувало консолідований податок на прибуток підприємств за свої відокремлені структурні підрозділи, в тому числі за філію «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці». Згідно з розрахунками податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства філією «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці» було розраховано до сплати у 2008 році податок на прибуток у таких розмірах: за перший квартал 2008 року - 581 114,00 грн., за півріччя 2008 року - 982 789,00 грн., за три квартали 2008 року - 1 240 001,00 грн., за 11 місяців 2008 року - 1 279 155,00 грн. Відповідно до розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2008 рік від 15.01.2009 року податкове зобов'язання з податку на прибуток за останній календарний квартал звітного періоду рахується з від'ємним значенням -776 819,00 грн.

Відділення ПАТ «Промінвестбанк в м. Чернівці» неодноразово зверталось до ДПІ в м.Чернівці з заявами щодо повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, проте кошти повернуті не були. Вважаючи бездіяльність податкового органу щодо невчинення дій для повернення надміру сплаченого податку неправомірною, просили визнати таку бездіяльність протиправною, а також стягнути на користь товариства суму надміру сплаченого податку.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач і третя особа на стороні відповідача подали апеляційні скарги, в яких просять суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційні скарги, які долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що апеляційні скарги позивач не визнає повністю, проти їх задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційні скарги без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, а розгляд справи проводити без участі представника позивача.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Публічне акціонерне товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А 01 № 306161 зареєстровано Шевченківською районною у м.Києві державною адміністрацією 26.08.1992 року за адресою: 01001, м. Київ, провулок Шевченка, буд.12 (а.с. 10).

Філія «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці» згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 216634 зареєстрована Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією11 березня 2002 року, ідентифікаційний номер 09356164, за адресою: 58018, м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Головна, буд. 205 (а.с.12).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків № 25777/29-021 від 22.10.2009 року, філію «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці» взято на облік в органах державної податкової служби 09.06.2000 року за № 35148 (а.с.9).

Згідно з розрахунками податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства філією «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці» було перераховано в бюджет за звітні періоди 2008 року податок на прибуток на загальну суму 1 279 155,00 грн., а саме з них: за І квартал 2008 року у розмірі 581 114,00 грн. (платіжне доручення від 26.03.2008 року. № 593; платіжне доручення від 29.04.2008 року №821, платіжні доручення від 15.05.2008 року №885, № 884); за ІІ квартал 2008 року у розмірі 401 675,00 грн. (платіжне доручення від 20.06.2008 року № 1131; платіжне доручення від 29.07.2008 року №1379, платіжне доручення від 13.08.2008 року №1469); за ІІІ квартал 2008 року у розмірі 257 212,00 грн. (платіжне доручення від 29.08.2008 року № 45, платіжне доручення від 06.11.2008 року №2047); за 11 місяців 2008 року у розмірі 39 154,00 грн. (платіжне доручення від 19.12.2008 року № 2370) (а.с. 23-31).

Відповідно до річного розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2008 рік від 15.01.2009 року, податкове зобов'язання з податку на прибуток за останній календарний квартал звітного періоду рахується з від'ємним значенням в розмірі - 776 819,00 грн. (а.с 22).

Державна податкова інспекція м. Чернівцях та філія «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці» за періоди з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, проводили звірення розрахунків платника з бюджетом, про що відповідно складені акти від 20.02.2009 року, 31.12.2009 року, 31.12.2010 року, 31.12.2011року. За даними державної податкової інспекції м. Чернівцях по філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці» рахується від'ємне сальдо з податку на прибуток банківських установ, а саме: станом на 31.12.2009 року у сумі 776 819,00 грн.; станом на 31.12.2010 року у сумі 776 819,00 грн.; станом на 31.12.2011 року у сумі 776 819,00 грн. (а.с. 15-17).

З метою повернення надмірно сплаченого податку позивач неодноразово звертався до ДПІ у м. Чернівці з заявами щодо повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (а.с.32-37), однак вказані кошти повернуті не були.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що пунктом 14.1.115. статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Статтею 43 ПК України визначені умови повернення помилково сплачених грошових зобов'язань, зокрема помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Судом першої інстанції встановлено, що право на повернення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток виникло у позивача на підставі розрахунку податкових зобов'язань за 2008 рік, а заяви про їх повернення подані 28.04.2011 року, 08.07.2011 року, 27.10.2011 року та 06.02.2012 року, тобто в межах встановленого законом строку.

Статтею 43 ПК України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 року № 974/1597/499 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за № 1386/18681, затверджений Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 5-6 Порядку № 974/1597/499, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Судом першої інстанції встановлено, що залишок надмірно сплаченого до бюджету податку на прибуток підприємств складав 696819,00 грн., який позивачу з державного бюджету не повернуто, що сторонами в ході судового розгляду не заперечувалось. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції в частині наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неповернення надмірно сплаченої суми коштів з податку на прибуток підприємства та стягнення відповідних сум в судовому порядку.

Доводи апеляційних скарг в частині пропуску позивачем строку звернення до суду, встановленого ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинним на час виникнення спірних правовідносин), колегія суддів відхиляє з тих підстав, що в ході судового розгляду було встановлено, що позивачем протягом вказаного строку вживались заходи щодо повернення надміру сплачених коштів, і такі дії слід розцінювати як підтвердження добросовісності дій платника податків.

Колегія суддів зауважує, згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. Відтак, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, і прийняв судове рішення з дотриманням норм права.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд першої інстанції застосував принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях, Державної податкової інспекції у м. Чернівцях, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.