Ухвала суду № 25881433, 05.09.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/15368/11

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Славутської ОДПІ у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що працівниками Славутської ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року на суму 741 744 грн. та за рахунок завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 520 707 грн., за наслідками якої складений Акт перевірки № 448/23/32285199 від 11.07.2011 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000162303 від 28.07.2011 року та № 0000172303 від 28.07.2011 року. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що апеляційну скаргу позивач не визнає повністю, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, а розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Славутської міської ради Хмельницької області 05.08.2004 року за № 10006345324 та взятий на податковий облік в Славутській ОДПІ.

Працівниками Славутської ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року на суму 741 744 грн. та за рахунок завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 520 707 грн. про що складено Акт перевірки № 448/23/32285199 від 11.07.2011 року. В ході проведеної перевірки виявлено порушення п.п "а" п.200.4 ст.200, п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ за перевіряємий період в розмірі 741 744 грн. та у завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 520 707 грн.

На підставі виявлених порушень податковими органом винесено податкові повідомлення-рішення № 0000162303 від 28.07.2011 року та № 0000172303 від 28.07.2011 року. За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги товариства - без задоволення.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Бітімпекс - Енерджи - Груп» 10.01.2011 року укладено договір № 1 про постачання природного газу, відповідно до умов якого ТОВ «Бітімпекс - Енерджи - Груп» зобов'язується постачати природний газ, а обсяг, ціна та умови розрахунків, погоджуються та оформлюються сторонами окремо шляхом укладання додаткових угод. Постачальник зобов'язаний передати Покупцю газ в обсязі узгодженому в додаткових угодах. Передача газу здійснюється газотранспортними та газорозподільчими мережами ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України».

Крім того, газотранспортним підприємством, що постачає газ на ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" є ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз України" згідно укладеного договору на транспортування природного газу від 31 грудня 2009 року № ПР/2010-Т/К/11.005. ДК "Укртрансгаз" транспортує природний газ до розподільчої організації ПАТ "Хмельницькгаз". Транспортування газу безпосередньо на підприємство забезпечує ПАТ "Хмельницькгаз" у відповідності до договору від 29.12.2010 року № 2011 - Р - (13)-(1).

Відповідно до Акту прийому - передачі природного газу № 0042 від 31.03.2011 року, ТОВ «Бітімпекс - Енерджи - Груп» у березні 2011 року передано ЗАТ «Славутський комбінат «Будфарфор»природній газ в обсязі 1 520 тис. метрів кубічних на суму 4227940,80 у тому числі ПДВ 704 656,80 грн., у квітні 2011 року - в обсязі 1000 тис. метрів кубічних на суму 2 890 965,8 грн. в т.ч. ПДВ 481 827,6 грн.

Від ТОВ «Бітімпекс - Енерджи - Груп» були отримані податкові накладні за березень 2011 року: від 04.03.2011 № 13; від 10.03.2011 року № 20; від 15.03.2011 року № 45; від 17.03.2011 року № 54; від 24.03.2011 року № 69; від 25.03.2011 року № 79; від 29.03.2011 року №88.; за квітень 2011 року: №4 від 05.04.2011р., №14 від 07.04.2011р., №41 від 14.04.2011 р., №57 від 19.04.2011 р., № 65 від 21.04.2011р., №83 від 26.04.2011р. на загальну суму 2 890965,8 грн. у тому числі ПДВ 481 827,6 грн. Розрахунки з ТОВ «Бітімпекс - Енерджи - Груп» проведено у безготівковій формі, про що зазначено у самому акті перевірки.

Факт поставки природного газу та факт його оплати підтверджуються довідкою № 999 від 17 жовтня 2011 року наданої ПАТ "Хмельницькгаз" у розрізі постачальників, а також актами прийому-передачі природного газу, місячними звітами по споживанню газу, платіжними дорученнями, накладними та податковими накладними. Крім того фактичне виконання договірних зобов'язань підтверджується прибутковими ордерами на кожне найменування продукції, лімітно - забірними картками, накладними на внутрішнє переміщення продукції по кожному найменуванню продукції, податковими накладними та про проведену проплату за отриману продукцію.

Судом першої інстанції також встанволено, що між ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» та ТОВ «Сталькомплектсервіс» було укладено договір про постачання металопрокату №СКС-11/01/11-01 від 11.01.2011 року. У відповідності до договору відбулася поставка товару та ЗАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» отримало від ТОВ «Сталькомплектсервіс» наступні податкові накладні: №46 від 08.02.2011 року, №47 від 08.02.2011 р., №48 від 08.02.2011р., №46 від 12.04.2011р., №59 від 14.04.2011р. на загальну суму 233 277,09 грн., у тому числі ПДВ 38 879 грн.

Обґрунтування позиції відповідача щодо порушення істотних умов договору, а саме: ціни, вартості та асортименту продукції, спростовується відомостями до Специфікації "1 від 10.01.2011 року та Специфікації №2 від 01.02.2011 року до договору поставки №СКС -11/01/11-01 від 11.01.2011 року, де сторони зазначили асортимент, кількість та вартість продукції, що поставляється.

В Акті зазначено, що «найменування товару, яке визначено в специфікації № 1, не відповідає фактичній номенклатурі товару та кількості, що отримано відповідно до топкових накладних від 08.02.2011 року № 146, від 08.02.2011 року № 147, від 08.02.2011 року № 148 та № 359 від 14.04.2011 року» при цьому податковий інспектор не розглянув специфікацію 2. Найменування товару, яке визначено у вказаній специфікації відповідає фактичній номенклатурі товару та кількості, що отримано відповідно до вищезазначених видаткових накладних.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи судом першої інстанції встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні. Крім того, копії платіжних доручень, згідно яких відбувались розрахунки за придбаний природний газ, містять відмітки про проведення даних платежів через банківську установу.

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування. Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагента позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з вищезазначеним Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.