Ухвала суду № 25881182, 04.09.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2419/12

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Бондаренко С.А.

за участю представників сторін:

позивач : Сітніков Андрій Володимирович

відповідач (апелянт) : Харламов Анатолій В'ячеславович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопласт" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що з 16 по 22 лютого 2012 року Хмельницькою МДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Екопласт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011. За її результатами 29.02.2012 року складений акт № 369/230/31521894, яким встановлені порушення ТОВ "Екопласт" вимог Податкового кодексу України, що, на думку податкового органу, виявилось у завищенні суми бюджетного відшкодування ПДВ у грудні 2011 року в сумі 57 360,00 грн. за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання товару у ПП "Селтика", ПП "Хімінвест 2012" та завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2011 року на суму 39 900,00 грн. внаслідок непідтвердження фактичного постачання та отримання сировини від ПП "Хімінвест 2012".

Податковим повідомленням-рішенням № 0000282310/229 від 14.03.2012 року ТОВ "Екопласт" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за грудень 2011 року на суму 57 360 грн., нараховані штрафні санкції в сумі 28 680 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000272310/230 від 14.03.2012 року ТОВ "Екопласт" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за грудень 2011 року на суму 39 900 грн.

Зі змісту акту випливає, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення податку на додану вартість стало невизнання податковим органом товарного (реального) характеру господарських операцій позивача з ПП "Селтика" та ПП "Хімінвест 2012" у листопаді та грудні 2011 року.

Задовольняючи вищевказаний адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий орган під час перевірки та визначення податкових зобов'язань ТОВ "Екопласт" вийшов за межі повноважень та діяв не у спосіб, що передбачений законодавством України, а позовні вимоги є обґрунтованими, а тому суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В матеріалах справи міститься договір поставки від 24.05.2011 року № 06-11, укладений між ТОВ "Екопласт" (покупець) з ПП "Селтика" (постачальник), згідно з умовами якого продавець зобов'язувався здійснити поставку продукції (барвники, ароматизатори та інші матеріали, які використовуються покупцем у виробничому процесі), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений товар. 02 листопада 2011 року між даними суб'єктами господарювання була проведена господарська операція щодо поставки продукції - фольги алюмінієвої в кількості 3000 кг., що підтверджується податковою накладною № 3 від 02.11.2011 року, видатковою накладною № ЕК-06 від 02.11.2011 року, специфікацією № 6 від 02.11.2011 року. Вартість продукції згідно з документами - 111 600 грн., у тому числі ПДВ 18 600 грн. Про проведення розрахунків свідчать копії виписок банківських установ.

Транспортування продукції (сировини) здійснювалось ПП "Селтика" за власний рахунок орендованим автомобілем марки ISUZU NQR 70P державний номер НОМЕР_3, водій - ОСОБА_4 згідно з товарно-транспортною накладною № 5 від 02.11.2011 року. Копія договору оренди зазначеного автомобіля, свідоцтва про його державну реєстрацію, наказу ПП "Селтика" про прийняття на роботу водія ОСОБА_4 є у матеріалах справи.

В матеріалах справи також містяться докази подальшої реалізації продукції, а саме дана продукція (сировина) була реалізована ТОВ "НПК" відповідно до умов договору поставки № 090911 від 12.09.2011 року, про що свідчать видаткові накладні № 3680 від 02.11.2011 року та № 3774 від 11.11.2011 року.

Стосовно взаємовідносин ТОВ "Екопласт" з ПП "Хімінвест 2012" колегія суддів вважає за потрібне відмітити наступне.

Відповідно до договору поставки від 02.11.2011 року № 201111, укладеного між ТОВ "Екопласт" (покупець) з ПП "Хімінвест 2012" (постачальник), згідно з умовами якого продавець зобов'язувався здійснити поставку продукції (полімерні матеріали), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений товар. 04.11.2011 року ПП "Хімінвест" здійснило поставку продукції - плівки полімерної стійкої до високих температур в кількості 3400 кг., що підтверджується податковою накладною № 3148 від 04.11.2011 року, видатковою накладною № 3148 від 04.11.2011 року, специфікацією № 1 від 04.11.2011 року. Вартість продукції (сировини) згідно з документами - 193 800 грн., у тому числі ПДВ 38 760 грн. Оплата за товар підтверджується виписками банківських установ, копії яких є серед матеріалів справи.

Транспортування продукції (сировини) здійснювалось вантажним автомобілем марки МАN державний номер НОМЕР_4, водій - ОСОБА_5 згідно з товарно - транспортною накладною № 3148/1 від 04.11.2011 року. Копія договору оренди зазначеного автомобіля, свідоцтва про його державну реєстрацію є у матеріалах справи.

Колегією суддів встановлено, що у подальшому дана продукція (сировина) була використана у господарській діяльності позивача, зокрема передана ТОВ "НПК" для виготовлення продукції з давальницької сировини за договором № 01/16-10-Д від 16.10.2007 року (копія є у матеріалах справи), укладеного між ТОВ "Екопласт" та ТОВ "НПК", про що свідчить видаткова накладна (у переробку) № 68 від 21.11.2011 року.

06.12.2011 року ПП "Хімінвест" здійснило поставку продукції - плівки полімерної стійкої до високих температур, в кількості 3500 кг., що підтверджується податковою накладною № 3754 від 06.12.2011 року, видатковою накладною № 3754 від 06.12.2011 року, специфікацією № 2 від 06.12.2011 року.

Вартість продукції (сировини) згідно з документами - 199 500 грн., у тому числі ПДВ 39 900 грн. Оплата за товар підтверджується виписками банківських установ, копії яких є серед матеріалів справи.

Транспортування продукції (сировини) здійснювалось вантажним автомобілем марки Мерседес державний номер НОМЕР_2, водій - ОСОБА_6 згідно з товарно - транспортною накладною № 3148/1 від 06.12.2011 року. Копія договору від 03.10.2011 року на перевезення вантажу цим транспортним засобом та копія свідоцтва про його державну реєстрацію є у матеріалах справи.

Позивач відобразив операції з поставки товарів у бухгалтерському та податковому обліку. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справ деклараціями з ПДВ позивача.

Стосовно висновків податкового органу щодо нікчемності господарських операцій колегія суддів вважає за необхідне вказати на лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16 вересня 2011 року №7319, яким роз'яснено, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує позицію Вищого адміністративного суду, викладену в інформаційному листі № 742/11/13-11 від 06.05.2011р., в якому зазначено, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин.

Крім того, у Постанові Пленуму Верховного Суду України та Президії Ради суддів України№7 від 03.04.2009 року "Про стан здійснення судочинства адміністративними судами" звертається увага на те, що згідно з практикою Верховного суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності або іншої економічної діяльності.

Колегія суддів також бере до уваги постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2012 року, залишену без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року, якою визнаний реальний характер поставки товару від ПП "Селтика" до ТОВ "Екопласт" за зазначеною господарською операцією, а також правомірність декларування показника податкового кредиту в сумі 18 600 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000282310/229 та № 0000272310/230 від 14 березня 2012 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, є такими, що суперечать законодавству, тому їх необхідно визнати неправомірними та скасувати

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 вересня 2012 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.