Постанова № 25875256, 30.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2012 р.Справа № 17/226/10 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мацюри П.Ф.

суддів Андрєєвої Е.І., Ліпчанської Н.В.

при секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

за участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відвовідача - Растєряєва О.В, за довіреністю;

Від третьої особи - Шушняєв Р.М., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4

на рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2011 р.

у справі №17/226/10

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4

до Первомайської міської ради Миколаївської області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фермерське господарство "Руслан"

про відшкодування моральної та матеріальної шкоди у розмірі 2177914 грн.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Первомайської міської ради Миколаївської області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної незаконними рішеннями та діями відповідача у розмірі 2177914 грн.

Ухвалою господарського суду першої інстанції від 20.01.2011 р. за власною ініціативою суду було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача фермерське господарство "Руслан".

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01 березня 2002 року між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_4 та допоміжною школою - інтернатом № 14 м. Первомайська Миколаївської області було укладено договір оренди комунального майна - цілісного майнового комплексу підсобного господарства (нежитлові будівлі, техніка) терміном на 10 років і передбачена передача в користування земельна ділянка площею 49,5га. розташованої в районі Семихаток м. Первомайськ.

А 08 квітня 2003 року рішенням Первомайської міської ради Миколаївської області № 7, з порушенням вимог чинного законодавства України, вищезазначену земельну ділянку вилучено з користування допоміжної школи-інтернату та зараховано до земель запасу.

Після виготовлення проекту відводу 19.10.2004р. між Первомайською міською радою та СФГ "Руслан" укладено та нотаріально засвідчено договір оренди землі площею 48.0128га. - для ведення сільськогосподарського виробництва в м. Первомайську, район Семихаток.

Позивач вказує на те, що неправомірність дій відповідача підтверджується: 10 листопада 2003 року відповідач за підписом міського голови надав СФГ "Руслан" дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на умовах оренди терміном на 10 років на вищезазначену земельну ділянку, тим самим порушив вимоги п. 34 ст. 26, п.2 ст. 77 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні ", які передбачають, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії. Та на те, що надання земельної ділянки СФГ "Руслан" відповідачем було здійснено з порушенням вимог ст.ст. 123-124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції закону, що діяла на момент укладання спірного договору), а саме без проведення конкурсу.

Його заява з якою він звернувся до міського голови м. Первомайськ 11.11.2003р., про подання дозволу на виготовлення проекту відведення спірної земельної ділянки для обслуговування підсобного господарства, яке орендує з 01.03.2002р., не була задоволена. Цим самим відповідачем були порушені ст.. 16 Закону України "Про оренду землі" і ст.ст. 123-124 Земельного Кодексу України які діяли на момент укладання спірного договору, оскільки при надходженні двух або більше заяв оренди однієї і тієї ж самої земельної ділянки, відповідні органи влади чи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.

Винесений 17.01.2004р. протест прокурора м. Первомайська на п. 22 рішення Первомайської міської ради від 19.05.2004р. 30 сесії 24 скликання було задоволено.

Для відстоювання своїх прав йому прийшлося звертатись в адрес правоохоронних органів, до різного рівня органів державного управління та судів, про що свідчать відповідні документи.

Вважає, що вищезазначеними протиправними діями відповідач причинив йому моральну шкоду, порушивши його особисті немайнові блага, а саме: здоров'я, безпеку, честь, гідність, ділову репутацію. Та посилаючись на ст.. 23 ЦК України і на те, що нарахування моральної шкоди річ суб'єктивна, просить компенсації моральної шкоди в розмірі 2016414грн.

Крім моральної шкоди позивач вважає, що йому заподіяна і матеріальна шкода, а саме: упущена вигода відповідно до ст.. 22, ч. 2, п.п.1 і 2 Цивільного кодексу України, яка склала 1 027 919, 09 гривень, бо весь період, витрачений на намагання поновити його порушені права, а саме з 2004 року по 2010 рік включно, він був позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою, яка йому була передана згідно договору оренди від 01.03.2002 року.

Але позивач вимушений зменшити суму упущеної вигоди до 161 500,00 гривень, в зв'язку з відсутністю коштів на сплату держмита.

Таким чином, загальна сума моральної шкоди та матеріальних збитків заподіяних позивачу склала -2 177 914,00 гривень (161 500, 00 грн. - упущена вигода + 2016414,00 грн. - моральна шкода).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08 квітня 2011 року у справі №17/226/10 (суддя Коваль С.М.) у задоволенні позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 відмовлено в повному обсязі.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутні правові підстави щодо стягнення матеріальної шкоди (упущеної вигоди) за період з 2004 року по вересень 2010 року.

В судовому рішенні зазначено, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки критерії завдання моральної шкоди, зазначені позивачем, як докази в обґрунтування позову, стосуються фізичної особи (громадянина) і не можуть бути застосовані для розрахунку моральної шкоди завданої юридичній особі до статусу якої прирівнюється статус фізичної особи підприємця при розгляді спорів в господарських судах.

Відмовляючи позивачу в частині стягнення матеріальної шкоди суд першої інстанції посилався на те, що спірний договір оренди було визнано недійсним на майбутнє, тобто дія договору визнається недійсною і припиняється на майбутнє.

Відповідач не погоджуючись з рішенням звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2011 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. На думку скаржника господарським судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт зазначає. що господарським судом залишено поза увагою та не надано належної правової оцінки тим обставинам, що рішення господарського суду Миколаївської області від 29.07.2010 р. у справі №13/264/07-НР(10) між тими ж сторонами що і у даній справі, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 р., та постановою вищого господарського суду України від 23.12.2010р. і набрало законної сили, укладений між Первомайською міською радою та СФГ "Руслан" договір оренди від 19.04.2004 р. визнано недійсним на майбутнє саме з підстав протиправності міської ради надання земельної ділянки в оренду СФГ "Руслан" без проведення конкурсу.

Дане рішення мотивовано посиланням на ст. 215 ЦК України в якій передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин вважається визнаний судом недійсним.

Також позивач посилається на рішення господарського суду Миколаївської області від 14.11.2011р. у справі №5016/2885/2011(3/174) за позовом ФОП ОСОБА_4 до Селянського фермерського господарства "Руслан" та Первомайської міської ради про визнання недійсним договору оренди землі від 02.02.2010 р. - позов задоволено, визнано недійсним договір оренди землі від 02.02.2010 між Первомайською міською радою та ФГ "Руслан", зареєстрований в Первомайському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр земельного кадастру України" за № 041049500003., скасоване постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2012, та залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від22.06.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.

01.03.2002 року між допоміжною школою-інтернатом №14 (орендодавцем) та ОСОБА_4 (орендарем) було укладено договір оренди, згідно якого орендар приймав в строкове (на 10 років) платне користування підсобне господарство (нежитлові будівлі, техніку), розміщене в м. Первомайськ, район Семихаток, що знаходиться на балансі допоміжної школи-інтернату №14. Також, зазначеним договором за орендарем разом з підсобним господарством тимчасово залишалась земельна ділянка - 49,5га.

08.04.2003 року рішенням Первомайської міської ради №7 за клопотанням землекористувача (від 28.02.2002 року №67) земельні ділянки загальною площею 49,5285 га вилучено з користування допоміжної школи-інтернату №14 та зараховано до земель запасу.

В газеті "Прибузький Вісник" від 30.09.2003 року №79 виконкомом Первомайської міської ради було розміщено повідомлення, в якому запропоновано юридичним та фізичним особам, бажаючим одержати земельні ділянки - загальною площею 49,5285га сільськогосподарського призначення в районі ВАТ "Первомайський завод будівельних матеріалів" - в оренду, подати заяви до міської ради.

15.10.2003 року СФГ "Руслан" звернулось із заявою до міського голови про надання дозволу на відведення зазначених земельних ділянок сільськогосподарського призначення для товарного виробництва площею 49га в оренду на 25 років.

10.11.2003 року СФГ "Руслан" - за підписом міського голови - було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на умовах оренди, терміном на 10 років на земельній ділянці орієнтовною площею 58 га, за рахунок земель запасу.

В той же час, 11.11.2003 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до міського голови м. Первомайська із заявою, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки навколо підсобного господарства площею 12,8 га, та заключити договір оренди на 10 років та з заявою від 11.11.2003 року, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельних ділянок, що знаходяться в районі Семихаток, площею 58 га, для обслуговування підсобного господарства, яке він орендує з 01.03.2002 року.

Листом №Л-502-3 від 19.12.2003 року - за підписом в.о. міського голови - повідомлено ОСОБА_4, що його заяву щодо відведення земельної ділянки в районі Семихаток було розглянуто робочою групою від 02.12.2003 року та підготовлено протокол №30 від 12.12.2003 року. Робочою групою було прийнято рішення повідомити заявника, що на дану земельну ділянку погоджено виготовлення проекту відведення земельної ділянки ФГ "Руслан".

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.07.2010 р. у справі №13/264/07-НР(10) між тими ж сторонами що і у даній справі, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 р., та постановою вищого господарського суду України від 23.12.2010р. і набрало законної сили, укладений між Первомайською міською радою та СФГ "Руслан" договір оренди від 19.04.2004 р. визнано недійсним на майбутнє саме з підстав протиправності міської ради при надання земельної ділянки в оренду СФГ "Руслан" без проведення конкурсу.

Створюючи перепони для реалізації права позивача на користування спірною земельною ділянкою, відповідач порушив вимоги ст.ст. 123 - 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 4, п. 34 ст. 26, п.2 ст. 77 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні".

Вищезазначені протиправні дії причинили позивачу моральну шкоду, чим порушино його особисті немайнові блага.Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Апеляційний господарський суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що критерії завдання моральної шкоди, зазначені позивачем, як докази в обґрунтування позову, стосуються фізичної особи (громадянина) і не можуть бути застосовані для розрахунку моральної шкоди завданої юридичній особі до статусу якої прирівнюється статус фізичної особи підприємця при розгляді спорів в господарських судах, оскільки позивач згідно свідоцтва про державну реєстрацію являється суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою і згідно до законодавства України як господарюючий суб'єкт - громадянин здійснює підприємницьку діяльність.

Будучи господарським суб'єктом - громадянином, на позивача розповсюджується поняття "моральної (немайнової) шкоди" оскільки він як фізична особа підприємець внаслідок не правових дій відповідача зазнав моральних страждань і негативних явищ які призвели до характерних про цьому захворювань.

Порушення відповідачем вищезазначених немайнових благ заподіяло позивачу фізичні страждання: головний біль, запаморочення, сердечно - судинне захворювання, гіпертонічну хворобу й моральні страждання: глибоке розчарування, душевні страждання руйнівної для здоров'я сили, нервові страждання, занепокоєння, приниження, страх та розпач. На підтвердження наведених обставин позивачем надані копії виписок з медичної картки та історії хвороби (т.1, а.с. 115-132)

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа (фізична або юридична) має право вимагати компенсації завданої їй моральної шкоди в будь-якому випадку порушення її прав, незалежно від того, чи передбачене таке право договором або законом. Разом з тим, певними нормативними актами прямо передбачається можливість потерпілого вимагати компенсації завданої йому моральної шкоди. Так у ЦК таке право передбачено, зокрема, ст. 216, 227, 611 тощо. Відповідно до ч. 2 даної статті моральна шкода може виражатися у фізичному болі і стражданнях, які особа зазнала внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Моральна шкода полягає також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до положень ч. 3 даної статті, моральна шкода може бути відшкодована (компенсована) будь-яким способом. Потерпілий оцінює суму, яка є достатньою для нівелювання, загладжування тих душевних страждань або втрат немайнового характеру, яких він зазнав у зв'язку із порушенням його права. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві. Остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом.

Виходячи з цього та враховуючи обставини справи колегія судді вважає за можливе задовольнити апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 -частково і стягнути 80000грн. -моральної шкоди.

Згідно з п. 2 частини другої ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пункт "д" частини першої ст. 156 ЗК України встановлює, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Стаття 56 Конституції України передбачає відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст. ст. 74, 77 Закону України " Про місцеве самоврядування " органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Стаття 1173 Цивільного кодексу України передбачає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Незаконними визнаються дії, що порушують встановлений законом (у даному випадку Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі") або іншим нормативно-правовим актом порядок і умови здійснення даним органом владних функцій або виходять за межі його повноважень.

Згідно наведеної судово-економічної експертизи по матеріалам справи упущена вигода експертом здійснена в условній формі, оскільки відсутня документальна інформація і розмір матеріальної шкоди міг скласти 834925.09грн.

Враховуючи обставини справи колегія судді вважає за можливе задовольнити апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 -частково та стягнути 80000грн. -матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати у розмірі 2550 грн., понесені у зв'язку зі сплатою державного мита.

Керуючись статтями 99, 101-105, ГПК України, суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2011р. у справі №17/226/10 - скасувати.

Позов Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Первомайської міської ради Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04056575, р/р 354120007000645 УДК Миколаївської області, МФО 826013) за рахунок коштів місцевого бюджету на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, ід. код НОМЕР_1) відшкодування моральної шкоди 80000(вісімдесят тисяч) гривень, відшкодування матеріальної шкоди 80000(вісімдесят тисяч) гривень, витрат по сплаті (державного мита) судового збору 2550(дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.09.2012р.

Головуючий суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Е.І. Андрєєва

Суддя Н.В. Ліпчанська