Ухвала суду № 25872413, 20.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2012 року м. Київ К-25855/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Моторний О.А. Муравйов О.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрема-Сервіс»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 р.

у справі №2-а-334/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрема-Сервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екстрема-Сервіс»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі -відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.02.2009 р. позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.12.2008 р. №0013162340 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3 400 грн.; від 29.12.2008 р. №0013212340; від 17.12.2008 р. №0012612340; від 25.12.2008 р. №0013112340 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 4 080 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 13,60 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 р. рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволені адміністративного позову -відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

Представниками податкового органу було проведено перевірки позивача: за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 12.11.2008 р. №588/16/31/23/33844751/32754657, яким встановлено порушення позивачем п.1, 2, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт від 21.11.2008 р. №06300866/2320/32754657, яким встановлено порушення позивачем п.1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу, наявності торгових патентів і ліцензій, оформленої актом від 02.12.2008 р. №760/16/31/23/32754657, яким встановлено порушення позивачем п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; щодо контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), оформленої актом від 05.12.2008 р. №1015/02/28/23/32754657, яким встановлено порушення позивачем п.1, 9, ст.3, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вказаних актів перевірок відповідачем було прийнято спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.12.2008 р. №0012612340 на суму 12 580,00 грн.; від 25.12.2008 р. №0013112340 на суму 4 920,00 грн.; від 25.12.2008 р. №0013162340 на суму 5 400,00 грн.; від 29.12.2008 р. №0013212340 на суму 680,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Згідно зі ст. 12 вказаного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»та наказу Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року №581, якими до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Зазначене свідчить, що станом на 1 липня 2008 року держава виконала свій обов'язок щодо правового врегулювання та технічного забезпечення переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстру розрахункових операцій суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують у своїй діяльності гральні автомати.

Отже, з цієї дати суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати у своїй діяльності гральні автомати оснащені комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»і не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливість застосування цієї системи.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що перевірки господарської діяльності позивача було проведено 12 листопада 2008 р., 2 листопада 2008 р., 02 грудня 2008 р. та 05 грудня 2008 р., тобто після включення зазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру, а відтак використання позивачем для надання гральних послуг гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи, свідчить про порушення ним порядку використання реєстраторів розрахункових операцій.

З огляду на викладене, а також підтвердженість виявлених податковим органом порушень колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволені позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія судів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрема-Сервіс» залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 р. у справі №2-а-334/09 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіМоторний О.А. Муравйов О.В.