Ухвала суду № 25866175, 22.08.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ткачук Н.С.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"22" серпня 2012 р. Справа № 2а/1770/1840/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" червня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівневодкомплект" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівневодкомплект" (далі,- ТОВ "Рівневодкомплект") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0244361541 від 26.04.2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне за №0244361541 від 26.04.2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівневодкомплект" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 2437,50 грн., в тому числі за основним платежем - 1950 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 487,50 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. Зазначив про порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 500 грн. Даний висновок податковим органом грунтується на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_4 Вказує на те, що у ФОП ОСОБА_4 відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, що свідчить про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємцем та ТОВ "Рівневодкомплект". Укладений позивачем з ФОП ОСОБА_4 правочин відповідно до ст.228 Цивільного кодексу має ознаки нікчемності.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

З врахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 30.12.1999 року державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради ТОВ "Рівневодкомплект" зареєстроване юридичною особою. 25.01.2000 року позивача взято на облік в ДПІ в м. Рівне як платника податків.

ТОВ "Рівневодкомплект" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №24917828 від 06.03.2000 року (а.с.61). Видами діяльності позивача є: оптова та роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації, виробництво швейних виробів (крім пошиття на замовлення населення), оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля зерном та кормами для тварин, оптова торгівля цукром, оптова торгівля одягом, включаючи спортивний, роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами і склом, виробництво робочого одягу, що підтверджується довідкою статистики про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.62).

З декларації по податку на додану вартість ТОВ "Рівневодкомплект" за серпень 2011 року та додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а.с.68-72) вбачається, що товариством за результатами господарських операцій з ФОП ОСОБА_4 було задекларовано податковий кредит в розмірі 1450 грн.

Згідно з декларацією по податку на додану вартість за вересень 2011 року та додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а.с.63-66) ТОВ "Рівневодкомплект" за результатами господарських операцій з ФОП ОСОБА_4 було задекларовано податковий кредит в розмірі 500 грн.

10.04.2012 року ДПІ в м. Рівному було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт №524/15-200/30681598 (а.с.14-16). На підставі висновків даної перевірки податковим органом ТОВ "Рівневодкомплект" зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1450 грн.

Цього ж дня - 10.04.2012 року ДПІ в м. Рівному було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт №525/15-200/30681598 (а.с.8-10). На підставі висновків даної перевірки податковим органом ТОВ "Рівневодкомплект" зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1450 грн. та збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 1950 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення - №0244361541 від 26.04.2012 року, яким ТОВ "Рівневодкомплект" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 2437,50 грн., в тому числі за основним платежем - 1950 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 487,50 грн. (а.с.11).

Дане податкове повідомлення-рішення базується на висновках податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за отримані від ФОП ОСОБА_4 транспортні послуги за нікчемними правочинами.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій ТОВ "Рівневодкомплект" з ФОП ОСОБА_4, висновків ДПІ в м. Рівному, викладених в акті перевірки №536/1745/НОМЕР_1 від 19.12.2011 року (а.с.153-157) та ґрунтуються на порушеннях позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов. виходив з реальності вчинених позивачем з ФОП ОСОБА_4 господарських операцій та правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку господарські операції, які є предметом розгляду за цим позовом, відсутні.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам

Встановлено, що 01.05.2011 року ТОВ "Рівневодкомплект" (Замовник) було укладено договір на перевезення вантажів за №01/05 (а.с.19-21) з ФОП ОСОБА_4 (Перевізник), згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно із заявкою), і видати його уповноваженій на те особі (вантажоодержувачу), а замовник зобов'язується оплатити послуги перевізника. Невід'ємною частиною даного договору є заявка на перевезення, обов'язкові реквізити якої перелічені в п.2.4 розділу 2 даного договору.

На виконання умов даного договору сторонами оформлено: заявки на перевезення (а.с.168-172), акти здачі-прийняття робіт (а.с.24,28,31,34,41), рахунки-фактури (зворотній бік а.с.24,31,34, а.с.29,41), податкові накладні (а.с.25,38-40), товарно-транспортні накладні (а.с.139-151). Оплата за транспортні послуги здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.175,177,193). Судом встановлено відсутність у позивача кредиторської/дебіторської заборгованості по розрахунках з ФОП ОСОБА_4 На підставі податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_4, позивачем здійснювалося формування податкового кредиту з ПДВ за серпень, вересень 2011 року.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи договір, заявки на перевезення, акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Податкові накладні, виписані ФОП ОСОБА_4, відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України та мають всі необхідні встановлені даною нормою обов'язкові реквізити.

Докази того, що вказаний договір не має юридичної сили або визнаний в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

На момент існування господарських правовідносин між позивачем і ФОП ОСОБА_4, останній мав цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, належним чином був зареєстрований платником ПДВ і не був позбавлений права укладати угоди у відповідності до вимог діючого законодавства (а.с.22-23).

В матеріалах справи наявні нотаріально посвідчені договори позички транспортних засобів, укладені ФОП ОСОБА_4 з гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 (а.с.75-80) та акт перевірки ДПІ в м. Рівному №125/НОМЕР_1/17-100 від 10.05.2012 року (а.с.81-121) про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_4 за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2011 р., у якому податковим органом констатовано використання ФОП ОСОБА_4 орендованих транспортних засобів та нежитлових приміщень у власній господарській діяльності (стор. акта 3-4).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ФОП ОСОБА_4 в ціні за отримані послуги в розмірі 500 грн., є правомірним і таким, що відповідає вимогам п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що між ТОВ "Рівневодкомплект" (Покупець) та ВАТ «Комбінат будіндустрія», ТОВ «Лінокса - Україна», ПАТ «Рівненський домобудівний комбінат», ПП «ТЦ-Хольц», ТОВ «Альянс», ТОВ «Ланкорд В» (Продавець), та між "Рівневодкомплект" (Продавець) та Дубенське МУВГ, ВАТ «Сарненська ПМК-66», ТОВ «Арго ХХІ», ТДВ «Рокитно ПМК-180» (Покупець) відповідно було укладено договори купівлі-продажу та договори постачання (а.с.179-188).

Для подальшого транспортування придбаних у ВАТ «Комбінат будіндустрія», ТОВ «Лінокса - Україна», ПАТ «Рівненський домобудівний комбінат», ПП «ТЦ-Хольц», ТОВ «Альянс», ТОВ «Ланкорд В» товарно-матеріальних цінностей, з метою їх подальшої реалізації своїм контрагентам - Дубенському МУВГ, ВАТ «Сарненська ПМК-66», ТОВ «Арго ХХІ», ТДВ «Рокитно ПМК-180», ТОВ "Рівневодкомплект" придбавалися у ФОП ОСОБА_4 транспортні послуги, що підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: договорами поставки, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями, платіжними дорученнями, виписками банку, товарно-транспортними накладними (а.с.26-27,29-30,32-37,42-43,139-151,162-167,175-178,194 зворотній бік а.с.41).

За результатами господарських операцій, в яких позивачем використовувалися надані ФОП ОСОБА_4 транспортні послуги, ТОВ "Рівневодкомплект" сформовано та сплачено всі необхідні податкові зобов'язання, що не заперечується представником відповідача.

Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Рівневодкомплект" та ФОП ОСОБА_4, використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у ФОП ОСОБА_4 в серпні, вересні 2011 року транспортних послуг у процесі здійснення своїх господарських операцій та підтверджують рух активів у процесі здійснення даних операцій. Докази того, що транспортні послуги, придбані ТОВ "Рівневодкомплект" у ФОП ОСОБА_4 в серпні, вересні 2011 року, з метою іншою, ніж використання їх у власній господарській діяльності податковим органом суду не надано.

Суд дійшов правильного висновку про безпідставне виключення відповідачем сум ПДВ, сплачених ФОП ОСОБА_4 в ціні придбаних транспортних послуг зі складу податкового кредиту за вересень 2011 року ТОВ "Рівневодкомплект".

Щодо нікчемності правочину.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Верховним судом України в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» констатовано, що правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Жодних доказів того, що ТОВ "Рівневодкомплект" та/або ФОП ОСОБА_4 під час укладання договору завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду податковим органом не надано, як і не надано суду відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача чи ФОП ОСОБА_4 постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" червня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. .

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівневодкомплект" вул.Кавказька,7, оф.224,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська, 8,м.Рівне,33023