Ухвала суду № 25866051, 22.08.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"22" серпня 2012 р. Справа № 2а/1770/3189/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" червня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Денір" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Денір" (далі - ТОВ "Денір") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі (далі - ДПІ у Рівненському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.02.2011р. №0000112351/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 88816,00грн. (71053,00грн. - за основним платежем, 17763,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та від 23.02.2011р. №0000122351/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010р. у розмірі 24581,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 6145,00грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі від 23.02.2011р. №0000122351/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 24581,00грн. та від 23.02.2011р. №0000112351/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 88816,00грн. (71053,00грн. - за основним платежем, 17763,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову повністю. Зазначив, що ТОВ "Денір" в порушення вимог п.4.1, п.4.3 ст.4, пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" здійснило продаж товарів, попередньо імпортованих на територію України, за ціною, що була нижчою за їх митну вартість. Внаслідок таких дій позивача податкове зобов'язання з ПДВ, визначене під час подальшої реалізації товарів на території України, є нижчим за суму ПДВ, сплачену позивачем при імпорті товарів на митну території України, яка була врахована при формуванні податкового кредиту з ПДВ та заявленні різниці від'ємного значення з ПДВ до бюджетного відшкодування. Оспорювані податкові повідомлення-рішення від 23.02.2011р. №0000112351/0 та від 23.02.2011р. №0000122351/0 є правомірними. Суд не звернув уваги на дані обставини.

Позивач судове рішення не оскаржував.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ДПІ у Рівненському районі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Денір" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалося в період з 01.09.2010р. по 30.09.2010р., за наслідками якої складено акт від 09.02.2010р. №78/8/23-309/25318312 (а.а.с.18-38).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Денір" п.4.1, п.4.3 ст.4, пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2010р. на суму 71053,00грн. та завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010р. на суму 24581,00грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Рівненському районі прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 23.02.2011р. №0000112351/0 про збільшення ТОВ "Денір" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 88816,00грн., (71053,00грн.-за основним платежем, 17763,00 грн.-за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6).

- від 23.02.2011р. №0000122351/0 про зменшення ТОВ "Денір" бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень 2010р. у розмірі 24581,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 6145,00грн. (а.с.5).

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 23.02.2011р. №0000122351/0 в частині нарахування 6145,00грн. штрафних санкцій було скасовано.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з правомірності формування позивачем податкового кредиту, бюджетного відшкодування та безпідставності визначення відповідачем податкових зобов"язань.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Встановлено, що ТОВ "Денір" зареєстроване як юридична особа з 12.02.1998р. (а.а.с.94-106,184-185) та є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом від 18.02.1998р. №24737178 (а.с.193).

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач здійснює зокрема наступні види діяльності за КВЕД: 51.70.0 - інші види оптової торгівлі; 51.39.0 - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 52.11.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом (а.а.с.17,107).

В межах здійснення вказаних видів господарської діяльності, 10.10.2007р. між ТОВ "Денір" (Україна, Покупець) та "INVERSO LLP" (Велика Британія, Продавець) було укладено Контракт №25F, предметом якого стала поставка товару - риби та рибної продукції свіжомороженої у загальній кількості 2500т., ціна та асортимент якого обумовлюється сторонами у специфікаціях на кожну окрему партію товару (а.а.с.79-84).

Відповідно до п.5.4 Контракту, поставка товарів здійснюватиметься на умовах DDU м.Рівне (продавець здiйснює поставку товару покупцю без проведення його митного очищення для iмпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому мiсцi призначення) відповідно до Правил "Інкотермс" 2000.

На виконання умов даного Контракту, ТОВ "Денір" імпортовано:

- філе оселедця (Clupea harengus) вагою нетто-19000кг. та митною вартістю 180557,76грн. (22800,00дол.США). При ввезенні товару на митну територію України позивачем сплачено ПДВ у сумі 42130,14грн.;

- морську рибу: Аргентину (Silver Smelt (Argentina Silus) вагою нетто-18644кг. та митною вартістю 153551,39грн. (19389,76 дол.США). При ввезенні товару на митну територію України позивачем сплачено ПДВ у сумі 34938,85грн.;

- морську рибу: Аргентину (Silver Smelt (Argentina Silus)) вагою нетто-19000кг. та митною вартістю 150464,80грн. (19000,00дол.США). При ввезенні товару на митну територію України позивачем сплачено ПДВ у сумі 31922,61грн.;

- філе оселедця (Clupea harengus) вагою нетто-19008кг. та митною вартістю 180633,78грн. (22809,60 дол.США). При ввезенні товару на митну територію України позивачем сплачено ПДВ у сумі 42147,88грн.;

- скумбрію звичайну (Scomber Scombrus) вагою нетто-19500кг., митною вартістю 231636,60грн. (29250,00дол.США). При ввезенні товару на митну територію України позивачем сплачено ПДВ у сумі 113656,36грн.;

- морську рибу: Мойву (Capelin Mallotus villosus)) вагою нетто-19008кг. та митною вартістю 105369,71грн. (13305,60дол.США). При ввезенні товару на митну територію України позивачем сплачено ПДВ у сумі 29785,51грн.

Факт імпортування підтверджено специфікаціями, що є додатками до Контракту від 10.10.2007р. №25F та інвойсами, наданими для ТОВ "Денір" постачальником; вантажно-митними деклараціями, від 19.09.2010р. №204000011/2010/006135, від 21.09.2010р. №204000011/2010/006174, від 21.09.2010р. №204000011/2010/006178, від 21.09.2010р. №204000011/2010/006181, від 21.09.2010р. №204000011/2010/006182, від 22.09.2010р. №204000011/2010/006228 (а.а.с.5-66, 85-89), реєстром отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010р. №9, в якому відображено наведені вище вантажно-митні декларації (а.а.с.67-68).

14.04.2010р. між ТОВ "Денір" (Україна, Покупець) та фірмою "POLKO" (Польща, Продавець) було укладено Контракт №25F, предметом якого стала поставка товару: рибної продукції мороженої у загальній кількості 3000т., ціна та асортимент якого обумовлюється сторонами у специфікаціях на кожну окрему партію товару (а.с.90).

Відповідно до п. 5.3 Контракту, поставка товарів здійснюватиметься на умовах DDU м.Рівне (продавець здiйснює поставку товару покупцю без проведення його митного очищення для iмпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому мiсцi призначення) відповідно до Правил "Інкотермс" 2000.

На виконання умов даного Контракту, ТОВ "Денір" імпортовано наступні товари:

- скумбрію звичайну (Scomber Scombrus) вагою нетто-20086кг., митною вартістю 289388,74грн. (29566,59Євро) При ввезенні товару на митну територію України позивачем сплачено ПДВ у сумі 71958,23грн.;

- оселедець (Clupea harengus) вагою нетто-19000кг. та митною вартістю 125061,35грн. (12793,27Євро) . При ввезенні товару на митну територію України позивачем сплачено ПДВ у сумі 32527,07грн.;

- філе оселедця (Clupea harengus) вагою нетто-18772кг. та митною вартістю 125061,00грн. (12793,27Євро). При ввезенні товару на митну територію України позивачем сплачено ПДВ у сумі 37193,90грн.

Вказані обставини підтверджені специфікаціями, що є додатками до Контракту від 14.04.2010р. №25F; інвойсами, наданими для ТОВ "Денір" постачальником; вантажно-митними деклараціями від 18.05.2010р. №204000011/2010/002992, від 21.05.2010р. №204000011/2010/003092, від 27.05.2010р. №204000011/2010/003260 (а.а.с.91-93).

Встановлено, що зазначені вище документи відповідають за формою та змістом вимогам Закону.

Судом встановлено, що товари, імпортовані позивачем на виконання умов контрактів від 10.10.2007р. №25F та 14.04.2010р. №25F, згідно з наведеними вище вантажно-митними деклараціями надалі реалізувалися ним в межах наступних господарських операцій укладених 04.01.2010р. між ТОВ "Денір" (Продавець) та ТОВ "Інсар" (Покупець), 02.06.2010р. між ТОВ "Денір" (Продавець) та ФОП ОСОБА_6 (Покупець), 01.09.2010р. між ТОВ "Денір" (Продавець) та ТОВ "Стількомтраст" (Покупець), 01.09.2010р. між ТОВ "Денір" (Продавець) та ТОВ "Трансс-групп" (Покупець) на поставку риби.

Факти поставки підтверджено договором від 04.01.2010р. №01/01-10 (а.с.131), видатковою накладною від 30.09.2010р. №159 (а.с.189), рахунком від 29.08.2010р., виставленим ТОВ "Денір" для ТОВ "Інсар" (а.с.119) та податковою накладною від 30.09.2010р. №159, виписаною ТОВ "Денір" для ТОВ "Інсар" (а.с.77).; договором від 02.06.2010р. №04/06-10 (а.с.132), видатковими накладними від 13.09.2010р. №138, від 29.09.2010р. №149, від 30.09.2010р. №141, №157 (а.а.с.187-189, 191), рахунком від 10.09.2010р., виставленим ТОВ "Денір" для ФОП ОСОБА_6 (а.с.123) та податковими накладними від 13.09.2010р. №138, від 29.09.2010р. №149, від 30.09.2010р. №157, виписаними ТОВ "Денір" для ФОП ОСОБА_6 (а.а.с.69,75-76); договором від 01.09.2010р. №01/09-10 (а.с.134), видатковими накладними від 24.09.2010р. №143, №144, від 30.09.2010р. №161 (а.а.с.190-191), рахунками від 10.09.2010р., від 22.09.2010р., виставленим ТОВ "Денір" для ТОВ "Стількомтраст" (а.а.с.127,129) та податковими накладними від 13.09.2010р. №141, від 24.09.2010р. №143, від 24.09.2010р. №144, виписаними ТОВ "Денір" для ТОВ "Стількомтраст" (а.а.с.70-72,78); договором від 01.09.2010р. №02/09-10 (а.с.133), видатковими накладними від 28.09.2010р. №146, №147 (а.с.192), рахунком від 14.09.2010р., виставленим ТОВ "Денір" для ТОВ "Трансс-групп" (а.с.121) та податковими накладними від 28.09.2010р. №146, №147, виписаними ТОВ "Денір" для ТОВ "Трансс-групп" (а.а.с.73-74).

Розрахунки за товари, поставлені згідно з договорами від 04.01.2010р. №01/01-10, від 02.06.2010р. №04/06-10, від 01.09.2010р. №01/09-10, №02/09-10 між позивачем та контрагентами ТОВ "Інсар", ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Стількомтраст" та ТОВ "Трансс-групп" проведено повністю у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками з рахунку ТОВ "Денір" за відповідні періоди (а.а.с.120, 122, 124-126, 128, 130, 144-169) та витягами з головної бухгалтерської книги товариства (а.а.с.108-110).

Існування у зазначених контрагентів позивача на момент вчинення господарських операцій з ТОВ "Денір" спеціальної правосуб'єктності підтверджується свідоцтвами про реєстрацію останніх платниками податку на додану вартість (а.а.с.194-196).

Податок на додану вартість у загальній сумі 436381,55грн., сплачений ТОВ "Денір" при ввезенні на митну території України товарів згідно з контрактами від 10.10.2007р. №25F та 14.04.2010р. №25F позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ відповідних періодів.

У жовтні 2010р. від'ємне значення у сумі 24581,00грн., що було сформоване за рахунок податкового кредиту по операціям з імпорту товарів згідно контрактів від 10.10.2007р. №25F та 14.04.2010р. №25F, позивачем заявлено до бюджетного відшкодування, що відображено у податковій декларації за вказаний податковий період, поданій до органу державної податкової служби 22.11.2010р. (а.а.с.112-118).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно положень, закріплених у пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду, а при від'ємному - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу, пунктом 1.4 статті 1 Закону №168/97-ВР визначено, що поставкою товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктами 3.1.1 та 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону №168/97-ВР встановлено такі окремі види об'єктів оподаткування, як поставка товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України та ввезення товару (супутніх послуг) у митному режимі імпорту та реімпорту, правове регулювання яких відрізняється.

Зокрема, відповідно до п.4.1 ст.4 Закону №168/97-ВР, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Згідно з п.4.3 ст.4 Закону №168/97-ВР, для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Оскільки відповідачем оспорюється визначення бази оподаткування для операції з поставки товарів на території України, то база оподаткування таких операцій повинна була визначатись за правилами п.4.1 ст.4 Закону №168/97-ВР, а не за правилами п.4.3 ст.4 цього Закону.

Відповідно до вимог п.4.1 ст.4 Закону №168/97-ВР, до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше, ніж на 20%, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з п.1.18 ст.1 Закону №168/97-ВР, звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі - Закон №334/94-ВР).

Пунктом 1.20 статті 1 Закону №334/94-ВР, який в силу норм, закріплених у пп.2 п.2 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України діє до 01.01.2013р., передбачено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону №334/94-ВР).

Судом не встановлено, що орган державної податкової служби звертався до ТОВ "Денір" із письмовим запитом про надання інформації в обґрунтування рівня звичайних цін. Жодних обґрунтувань тим обставинам, що застосована позивачем в охопленому перевіркою періоді ціна реалізації товарів не відповідає рівню звичайних цін, не наведено.

Твердження відповідача, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимі імпорту, є їх звичайною ціною, є безпідставними.

Відповідно до ст.259 Митного кодексу України від 11.07.2002р. №92-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Митний кодекс України), митна вартість товарів - це ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ст.260 Митного кодексу України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України.

В силу вимог ст.261 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Інструкцією про заповнення вантажної митної декларації, що затверджена наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. №307, передбачено, що ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, це фактурна вартість і зазначається вона в рахунку-фактурі (п.4 розділу І даної Інструкції).

Таким чином, поняття митної вартості використовується при здійсненні процедури розмитнення товарів, що ввозяться на митну територію України, для визначення розміру податків та зборів, що сплачуються на митниці. Тому, при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортованого товару, митна вартість та звичайна ціна не є тотожними.

Відповідач, на якого відповідно до ст.71 КАС України покладено обов"язок щодо доказування, правомірності свого рішення не довів, відповідних доказів суду не надав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" червня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Денір" пров.Робітничий, 5,м.Рівне

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023