Рішення № 25860556, 29.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/10753-2012 29.08.12

За позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" доПриватного підприємства "Кондитерський магазин"пропро стягнення 8 863,32 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Мазурок Я.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (надалі -КП "Київжитлоспецексплуатація") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Кондитерський магазин" (надалі - ПП "Кондитерський магазин") про стягнення 7 578,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №821 від 01.07.2003 р. позивач надав послуги з з теплопостачання та технічного обслуговування, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 7 278,89 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 240,54 грн., інфляційних у розмірі 12,87 грн. та 3% річних у розмірі 46,56 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.08.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.08.2012 р.

27.08.2012 р. через канцелярію суду від представника позивача надішли документи на виконання вимог ухвали суду разом з заявою про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 339,39 грн., пеню у розмірі

425,34 грн., інфляційні у розмірі 12,87 грн. та 3% річних у розмірі 85,72 грн.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №20830917, отриманим представником відповідача 15.08.2012 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02225, м. Київ, просп. Маяковського, 47, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №23-07/2666-5 від 13.08.2012 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2003 р. між КП "Київжитлоспецексплуатація" (Дирекція) та ПП "Кондитерський магазин" (абонент) укладено договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №82 (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору його предметом є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: пр. Маяковського, 47.

Додатком №2 до Договору сторони погодили порядок розрахунків за теплову енергію, що споживається.

Згідно з п. 2 Додатку №2 до Договору абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у Дирекції акт звірки на початок розрахункового періоду, розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Пунктом 3 Додатку №2 до Договору сторони погодили, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

На виконання умов Договору у період з січня по липень 2012 року позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 11 591,39 грн., що підтверджується актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування за спірний період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 8 339,39 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору у період з січня по липень 2012 року позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 11 591,39 грн., що підтверджується актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування за спірний період.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3 Додатку №2 до Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане не пізніше 23 числа поточного місяця.

Із матеріалів справи (акт звіряння від 22.08.2012 р.) вбачається, що відповідачем було частково погашено заборгованість за надані позивачем послуги на суму 3 252,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 8 339,39 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3 Додатку №2 до Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 8 339,39 грн. на підставі Договору за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПП "Кондитерський магазин" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги КП "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з ПП "Кондитерський магазин" заборгованості у розмірі 8 339,39 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 425,34 грн., інфляційних у розмірі 12,87 грн. та 3% річних у розмірі 85,72 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з лютого по липень 2012 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Пунктом 2.3.7 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань абонент на користь Дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період внесення платежу.

Суд перевірив та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з лютого по липень 2012 року у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунком інфляційних та 3% річних.

За таких обставин, позовні вимоги КП "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з ПП "Кондитерський магазин" заборгованості у розмірі 8 339,39 грн., пені у розмірі 425,34 грн., інфляційних у розмірі 12,87 грн. та 3% річних у розмірі 85,72 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення судом в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" (02225, м. Київ, просп. Маяковського, 47; ідентифікаційний код 31571400) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) заборгованість у розмірі 8 339 (вісім тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 39 коп., пеню у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 34 коп., інфляційні у розмірі 12 (дванадцять) грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 72 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення -31.08.2012 р.